22-ц/775/1068/2014(м)
265/9293/13-ц
Головуючий у 1-ій інстанції Адамова Т.С.
Категорія 53 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2014 року м. Маріуполь
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Кочегарової Л.М.,
суддів: Ігнатоля Т.Г., Мальцевої Є.Є.,
при секретарі Макаровій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «ММК ім. Ілліча») про стягнення індексації невиплаченої заробітної плати та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «ММК ім. Ілліча» з позовом про стягнення заборгованості по індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з 1 березня 2003 року по 1 березня 2007 року.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_3 індексацію заробітної плати за період з 1 березня 2003 року по 31 липень 2006 року в сумі 993 гривень 19 копійок, з утриманням ПАТ «ММК ім. Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» в дохід держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.
В апеляційній скарзі ПАТ «ММК ім. Ілліча» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «ММК імені Ілліча» Головко А.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 19 липня 2000 року по 17 жовтня 2003 року та з 6 грудня 2004 року до 17 жовтня 2007 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці про прийняття та звільнення з роботи (а.с.4-6). За період роботи позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата. Нарахування індексації заробітної плати та компенсація втрати частини заробітної плати за цей час не проводилася.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що при перевищенні порогу інфляції, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, заробітна плата позивача за вказаний період не індексувалася. Загальна сума індексації заробітної плати та компенсації складає 993 гривень 19 копійок, що підтверджується довідкою підприємства та не оскаржується позивачем, тому, саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися виходячи з наступного.
Згідно з ч.6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
Відповідно до цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати провадиться, якщо затримано на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед них заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів без обмеження будь-яким строком.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу ОСОБА_3 суми індексації заробітної плати підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними про період роботи позивача на підприємстві, розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків її виплати з березня 2003 року по липень 2006 року (включно) в сумі 993,19 грн., відповідно до якого розмір індексації становить 494,17 грн., компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати - 499,02 грн. (а.с. 25).
Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків її виплати повністю охоплюється періодом, зазначеним позивачем в позовній заяві та в рішенні суду.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права при вирішенні спору та дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Враховуючи, що індексація на заробітну плату входить до структури заробітної плати, з якої проводяться відрахування податків та обов'язкових платежів як з заробітної плати, а в наданому відповідачем розрахунку індексації, що підлягає виплаті позивачу, не зазначені суми відповідних відрахувань податків і обов'язкових платежів, суд дійшов обґрунтованого висновку, що при виплаті відповідачем присуджених позивачеві сум належить утримати з них передбачені законом податки і обов'язкові платежі.
Оскільки ОСОБА_3 погодився з розміром визначеної відповідачем суми заборгованості, рішення суду не оскаржив, колегія суддів, переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач повинен сплатити позивачу.
Посилання ПАТ «ММК імені Ілліча» в апеляційній скарзі на те, що заробітна плата позивача у 2003 - 2006 роках не підлягала обов'язковій індексації, оскільки розмір заробітної плати позивача регулярно переглядався відповідачем у бік збільшення, є не доведеними відповідачем належними і допустимими доказами, як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.
Доводи апеляційної скарги на те, що в рішенні суду зазначено більший період заборгованості, ніж зазначено в розрахунку відповідача є неспроможними, оскільки з розгорнутого розрахунку (а.с. 25) вбачається, що останній проведено за період по липень 2006 року (включно).
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення, апеляційним судом у справі не встановлено.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Л.М. Кочегарова
Судді: Т.Г. Ігнатоля
Є.Є.Мальцева