ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
16 липня 2014 року 15 год. 20 хв. Справа № 808/3708/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Сірик К.Л., представника позивача - Шайтанова А.С. (довіреність від 17 грудня 2013 року), представника відповідача 1 - Дяченко Ю.Т. (довіреність від 17 січня 2014 року), представника відповідача 2 - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі іменується - відповідач 1) та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» 699058 грн. 00 коп. бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» суму сплаченого судового збору в розмірі 560 грн. 28 коп.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою реалізації свого права на бюджетне відшкодування ПДВ, закріпленого підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем 16.01.2009 було надано контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 200 року разом із відповідним розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. 29.01.2009 позивачем у встановленому законом порядку також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з новими додатками: розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі направлення від 14.05.2010 №0408 контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Запоріжалюмінторг» з питань правомірного формування податкового обліку по операціям з придбання згідно договору №858Д(2006) від 26.06.2006 за період з 01.08.2008 по 31.12.2009. На підставі акту перевірки №202/08-08/32573524 від 07.06.2010 контролюючим органом сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000440808/0 від 18.06.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2008 року на 699058 грн. 00 коп., з яких 699058 грн. 00 коп. не відшкодовано на момент перевірки.
За результатами судового оскарження даного рішення Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 у справі 2а-0870/657/11 (К/9991/72790/12) постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 скасовано, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011, якою позов ТОВ «Запоріжалюмінторг» задоволено повністю, - залишено в силі.
Таким чином, позивач зазначає, що сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 699058 грн. 00 коп., заявлена позивачем за грудень 2008 року, підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили 09.12.2013. Незважаючи на це, суму бюджетного відшкодування позивачем так і не отримано, що є порушенням його законного права на отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що бездіяльність відповідача 1, яка виявилася у неподанні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є протиправною, так як порушую законне право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, закріплене підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та є порушенням податковим органом статті 200 Податкового кодексу України.
Позивач також зазначив, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Ухвалою судді від 10.06.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
16.07.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
В судове засідання також прибув представник відповідача 1, заперечив проти задоволення позовних вимог та сказав, що відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Податковий кодекс України, який є чинним на момент звернення до суду з позовом, не містить положень, які б давали право платнику податків стягнення суми бюджетного відшкодування у строк більше 1095 днів. Відповідач 1 вказує, що вимогу Закону України «Про податок на додану вартість» щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податків суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування суми актом проведеної документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Лише після виконання цих вимог сума бюджетного відшкодування вважається підтвердженою контролюючим органом. Перевірка щодо підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ за грудень 2008 року відповідачем 1 не проводилась, а відтак така сума не підтверджена.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що до органу казначейства не надходив висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відтак підстав для здійснення такого відшкодування не було. Також відповідач 2 просив суд провадити розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV (а.с. 11-18).
Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.01.2009 №17863 за грудень 2008 року (рядок 25 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або 25.2) - 18372882 грн. 00 коп.) (а.с. 19), Розрахунок суми бюджетного відшкодування від 16.01.2009 №17859 - показник суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню 18372882 грн. 00 коп. (а.с. 23), та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 16.01.2009 №17862 (а.с. 24).
Також платником податків подано до контролюючого органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.01.2009 №494 (а.с. 27), Розрахунок суми бюджетного відшкодування від 29.01.2009 №493 - показник суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 16996508 грн. 00 коп. (а.с. 29), та Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 29.01.2009 №491 (а.с. 30).
Таким чином, відповідно до зазначених документів позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ за грудень 2008 року у розмірі 16996508 грн. 00 коп., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, задекларованого за листопад 2008 року.
За приписами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі іменується - Закон України №168/97-ВР), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР визначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі направлення від 14.05.2010 №0408 фахівцями контролюючого органу проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг», за результатами якої складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запоріжалюмінторг» (код ЄДРПОУ 32573524) з питання правомірного формування податкового обліку по операціям з придбання згідно договору №858Д(2006) від 26.06.2006 за період з 01.08.2008 по 31.12.2009» від 07.06.2010 №202/08-08/32573524 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 31).
Контролюючим органом на підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000440808/0 (а.с. 39), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 699058 грн. 00 коп. - за грудень 2008 року (а.с. 39).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0000440808/0, №0000450808/0, від 18.08.2010 №0000440808/1, №0000450808/1, від 01.11.2010 №0000440808/2, №0000450808/2 (а.с. 40).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» відмовлено (а.с. 44).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 скасовано, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 - залишено в силі (а.с. 45).
Таким чином, сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 699058 грн. 00 коп., заявлена позивачем за грудень 2008 року, підтверджена рішення суду, яке набрало законної сили 09.12.2013.
Позивачем надіслано лист на адресу відповідача 1 від 10.02.2014 №2, відповідно до якого платник податків просив направити на адресу підприємства повідомлення про звільнення майна з-під податкової застави, та здійснити всі необхідні дії по забезпеченню виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 та виключення майна платника податків з державного реєстру застав рухомого та нерухомого майна (а.с. 48).
Листом від 28.02.2014 контролюючий орган запросив у платника податків оригінал ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013 (а.с. 49), а також надав Повідомлення про звільнення майна з-під податкової застави від 28.05.2014 відповідно до листа від 27.05.2014 (а.с. 50, 51).
Позивач зазначає, що відповідач 1 після отримання оригіналу судового рішення - ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013, був зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, проте такої вимоги закону відповідач 1 не виконав, що свідчить про протиправність такої бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що оригінал судового рішення - ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013, був наданий відповідачу 1 ще у травні 2014 року, проте контролюючим органом не вчинено жодних дій по складанню та поданню до органу казначейства відповідного висновку.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 699058 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Аналогічна норма також міститься у пункті 200.12 статті 200 ПК України, відповідно до якої контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Нормативно-правовим актом, який визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, є Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість» (далі іменується - Порядок №39).
Відповідно до пункту 7 Порядку №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Пунктом 8 Порядку №39 встановлено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
За приписами пункту 9 Порядку №39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Судом встановлено, що відповідачем 1 не надсилалась до органу Державної казначейської служби узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначена у висновку, а відтак відповідач 2 не мав підстав для відшкодування такої суми.
Наведене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. При цьому, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права платника податку, як стягнення з бюджету суми бюджетного відшкодування, оскільки така сума повинна бути відображена лише у висновку.
Суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу та визначати суму, яка підлягає відшкодуванню (стягненню), оскільки така сума повинна бути відображена виключно у висновку податкового органу.
Отже, належним способом отримання платником податку бюджетного відшкодування є перерахування коштів на користь такого платника органом державного казначейства після отримання ним висновку від податкового органу.
Крім того, суд зазначає, що рішення судів, на які в якості доказів наявного права на бюджетне відшкодування посилається позивач, вирішують питання правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого при здійсненні господарських операцій з контрагентами, а не правомірність визначення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за певні періоди.
Факт скасування вищезазначеними судовими рішеннями податкових повідомлень - рішень, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, не є безумовним доказом права позивача на отримання визначеної ним суми бюджетного відшкодування шляхом стягнення цієї суми з Державного бюджету.
Таким чином, позовна вимога про стягнення суми бюджетного відшкодування не підлягає задоволенню.
За правилами частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись вказаною нормою закону, суд дійшов висновку, що для повного захисту прав та інтересів позивача є необхідність для зобов'язання відповідача 1 подати до відповідача 2 висновок, в якому у встановленому законом порядку буде визначено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо ненадання органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за період грудня місяця 2008 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (код ЄДРПОУ 32573524) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4311 (чотири тисячі триста одинадцять) грн. 72 (сімдесят дві) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська