ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2006 р. | № 8/21/03нр |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства бази матеріально-технічного постачання і збуту “МИКОЛАЇВМОЛОКО” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. та на рішення господарського суду Миколаївської області від 08.09.2005р. у справі за позовом Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА” до Закритого акціонерного товариства бази матеріально-технічного постачання і збуту “МИКОЛАЇВМОЛОКО” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У січні 2003 р. НАСК “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА” пред'явила в господарському суді позов до Закритого акціонерного товариства бази матеріально-технічного постачання і збуту “МИКОЛАЇВМОЛОКО” про стягнення 7568,12 грн., в т.ч.: 7322.12 грн. страхового відшкодування, сплаченого за договором страхування №329 від 19.12.2001р. ЗАТ “Лакталіс Україна”; 246 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.09.2005р. (суддя Фролов В.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. (судді Журавльов О.О. –головуючий, Тофан В.М., Михайлов М.В.), позов було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 08.09.2005р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову НАСК “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА” відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Предметом спору є стягнення виплаченого відшкодування у порядку регресу.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом 19.12.2001р. між НАСК “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції НАСК “ОРАНТА” та ЗАТ “Лакталіс Україна” було укладено договір №329 добровільного страхування транспортних засобів, зі строком дії на один рік –з 01.01.2002р. по 31.12.2002р.
Страхові ризики для вантажних автомобілів: ДТП.
(а.с. 8 –12)
25.08.2002р. на трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ один із застрахованих автомобілів –“Мерседес-Бенц”, держномер 03808 НК потрапив у ДТП і зазнав технічних пошкоджень.
За насідками ДТП за пошкоджений автомобіль “Мерседес-Бенц”, позивач в установленому законом порядку виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 7322,12 грн.
При цьому судом встановлено і те, що причиною ДТП був відрив двох задніх коліс у автомобіля ГАЗ-53, держномер 46-86НИН, який належав відповідачу.
Колеса викотились на смугу зустрічного руху, з якими зіткнувся автомобіль “Вольцваген-Пассат” і внаслідок цього втратив керованість і зіткнувся з автомобілями “Тойота-Марк-ІІ” та застрахованим автомобілем “Мерседес-Бенц”, який знаходився на своїй смузі руху.
Зазначене відповідачем не спростовано, як і те, що відрив коліс у належному йому автомобілі трапився не з його вини.
Доказам у справі, якими можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, в їх сукупності суд дав належне юридичне обґрунтування і прийшов до правильного висновку, що причиною ДТП став автомобіль ГАЗ-53, який належав відповідачу, як і про відсутність вини володільців автомобілів “Вольцваген-Пассат”, “Тойота-Марк-ІІ” та “Мерседес-Бенц”.
Отже, за цих встановлених дійсних обставин справи, суд мав підстави, з чим правильно погодився і суд другої інстанції, для стягнення заявленої суми збитків з ЗАТ “База матеріально-технічного постачання “Миколаївмолоко”.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованість ухвалених судових рішень, фактично зводяться до оцінки і перевірки доказів і встановлення обставин справи, що виходить з межі компетенції касаційної інстанції, визначеної ст.ст. 1115, 1117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства бази матеріально-технічного постачання і збуту “МИКОЛАЇВМОЛОКО” залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 08.09.2005р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук