Справа № 22-Ц-2678-06 Головуючий у 1 інстанції Волчко А.Я.
Категорія 39,40 Доповідач Оношко Г.М.
У ХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів Олійника В.І., Оношко Г.М., при секретарі Шишко О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою НАК „Нафтогаз України" на рішення Києво-Святошинського районного суду від 27 червня 2 006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НАК „Нафтогаз України" в особі філії „Метрологічний центр НАК „Нафтогаз України", третя особа: ОСОБА_2 - про поновлення на роботі на посаді начальника відділу капітального будівництва, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, поновлення строку на звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
У березні 2006 року позивач звернувся до відповідача з названим позовом . У позові зазначав, що з жовтня 2002 року він працював у відповідача на посаді начальника відділу капітального будівництва філії „ Метрологічний центр НАК „Нафтогаз України".
У листопаді 2005 року його повідомили про наступну ліквідацію філії та його звільнення. Наказом НОМЕР_1 позивача було звільнено з роботи згідно з п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з ліквідацією підприємства. Копію наказу про звільнення позивачеві вручили на його письмову вимогу лише 02 березня 2006 року. Посилаючись на те , що ліквідація підприємства фактично не проводилася , позивач просив поновити його на займаній раніше посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., поновивши строк для звернення до суду з позовом.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 27 червня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено поновити позивача на посаді начальника відділу капітального будівництва філії „ „Метрологічний центр НАК „Нафтогаз України" з 04 січня 2006 року, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу 23 192 грн., поновивши позивачеві строк на звернення до суду . В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі НАК „Нафтогаз України" ставить питання про скасування рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи , порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Постановляючи рішення , суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач працював у відповідача на посаді начальника відділу капітального будівництва філії „Метрологічний центр НАК „Нафтогаз України". Наказом від ЗО грудня 2005 року позивача було звільнено з роботи з 03 січня 2006 року з підстав , передбачених п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з ліквідацією підприємства /а.с. 6, 15/.
За правилами п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його строку можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації,банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи , організації, скорочення чисельності або штату працівників.
За правилами ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам , або в результаті ліквідації. Підстави та порядок ліквідації юридичної особи встановлені ст. 110, 111 ЦК України.
Ліквідація юридичної особи це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов"язки . За правилами ст. 95 ЦК України, філія є не є юридичною особою.
Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9, розглядаючи трудові справи , пов"язані з і звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи організації , скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулює вивільнення працівника.
Судом беззаперечно встановлено , що фактично ліквідації підприємства НАК „Нафтогаз України „ не було , що відповідач мав намір реорганізувати структурний підрозділ підприємства -філію - Метрологічний центр , однак така реорганізація фактично також не відбулася. Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач без його відому видав наказ НОМЕР_2, яким постановив визнати запис про звільнення позивача у зв"язку з ліквідацією підприємства недійсним, звільнити позивача з роботи у зв"язку із скороченням штату працівників внаслідок ліквідації філії „Метрологічний центр НАК „Нафтогаз України"./ а.с. 66/. Однак звільнення з підстав наведених в наказі НОМЕР_2 не можна вважати законним , оскільки в даному випадку відповідачем не були додержані норми законодавства , що регулюють звільнення працівника у зв"язку зі скороченням штату, передбачені ст. 42 КЗпП України .
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те , що передбачених п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України підстав для розірвання трудового договору з позивачем відповідач не мав та ухвалив законне і обгрунтоване рішення про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги щодо дотримання відповідачем вимог закону при звільненні позивача у зв"язку зі скороченням штату не заслуговують на увагу. Всупереч вимогам ч.2 ст 40, ст. 42 КЗпП України відповідачем не з'ясовувалося питання про можливість перевести . позивач , за його згодою , на іншу роботу , чи має позивач переважне право перед іншими працівниками на залишення на роботі , а тому позивача не можна вважати звільненим з дотримання вимог закону.
Посилання апелянта на- те , що позивач був заздалегідь повідомлений про наступне звільнення не заслуговують на увагу та не мають значення для вирішення справи, приймаючи до уваги, що при звільнені позивача відповідачем було порушено вимоги закону, яким регулюється порядок розірвання трудового договору з підстав , передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з заявою про поновлення на роботі безпідставні. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається ,що про порушення свого права позивач дізнався 20 лютого 2006
року, коли йому стало відомо, що ліквідації підприємства фактично
не відбулося. 31 березня 2006 року відповідач визнав запис про
звільнення позивача у зв"язку з ліквідацією підприємства
недійсним та звільнив його з роботи у зв"язку із скороченням штату працівників.
За наведених підстав суд правильно поновив позивачеві строк для звернення до суду .
На інші підстави неправильності рішення апелянт в апеляційній скарзі не посилається.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу НАК „Нафтогаз України" відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду від 27 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців.