Справа №22ц-2914/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Капічон О.М.
Категорія 23 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
У ХВАЛА
Іменем України
07 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді: Юровської Г.В.,
суддів Яворського М.А., Суханової Є.М.
при секретарі Шешко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди ,-
встановила:
У березні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила суд стягнути з на її користь 36369 грн. 09 коп. на відшкодування матеріальної та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням її майна.
У травні 2006 року відповідач ОСОБА_1 по справі подав зустрічний позовом до ОСОБА_2 та просив суд стягнути з останньої на його користь 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивачки майнову шкоду в сумі 36732 грн. 09 коп., моральну шкоду в сумі 1500 грн., державне мито в сумі 350 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 інформаційно - технічний збір в сумі 30 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Додатковим рішенням від 20 липня 2006 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 150 грн. як витрат по виклику експерта, та 20 грн. державного мита на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач по справі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та про задоволення поданого ним зустрічного позову, посилаючись при цьому на порушенням судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 8 грудня 2005 року в с. Мрія Києво-Святошинського району Київської області з вини відповідача ОСОБА_1, який за довіреністю від 3 листопада 2005 року керував належним позивачці автомобілем марки "Форд-Транзит" і порушив правила дорожнього руху внаслідок цього сталася дорожньо -транспортна пригода, в якій пошкоджено належний позивачці автомобіль.
Ці обставини стверджуються як поясненнями сторін, так і письмовими доказами, зокрема постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача з нереабілітуючих підстав, яка відповідно до вимог ст.. 61 ЦПК України є обов'язковою для суду, що розглядає спір.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та поклав відповідальність за пошкодження належного позивачці автомобіля на відповідача виходячи з вимог ст. 1166 ЦК України та стягнув моральну шкоду у відповідності до вимог ст. 1167 ЦК України, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач по справі на підставі доручення керував належним позивачці автомобілем, і дана шкода була спричинена відповідачем внаслідок власної необережності та не дотриманням ним Правил дорожнього руху України - п. 12.1, 13.1, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, (а.с. 47) та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 51), та власноручно даними відповідачем поясненнями (а.с. 56).
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 1166 ЦК України якими визначено: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що саме протиправними діями відповідача позивачці було спричинено матеріальну шкоду, розмір якої визначений висновком спеціаліста НОМЕР_1 (а.с. 8- 24), та іншими наданими доказами, і дані докази відповідачем не спростованні та визнанні судом допустимими, тому колегія суддів погоджується і вказаним висновком суду.
Обґрунтовано та законно на думку колегії судом стягнуто із відповідача моральну шкоду.
Відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував, ступень вини відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачка у зв'язку з пошкодженням її автомобіля, що пов'язувалося із хвилюванням за стан даного майна, а також тим, що позивачка не могла тривалий час ним користуватися, та враховуючи роз'яснення викладенні в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначив розмір морального відшкодування виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Обґрунтовано на думку колегії судом відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, оскільки він не надав суду доказів того, що він дійсно перебував із позивачкою в зареєстрованих трудових відносинах та отримав тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, а також те що вказані пошкодження здоров'я знаходяться в причинному зв'язку з діями ( неправомірними , протиправними) самої позивачки.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.