АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1952/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 50 Синецька Л. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВишні Н. В.
суддівЮвшина В. І. , Пономаренка В. В.
при секретаріАнкудінові О.І.
з участю: прокурора Олійник І.А.,
апелянта ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и л а :
22 січня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що з 23 листопада 1991 року по 15 травня 2003 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який в судовому порядку був розірваний. Від шлюбу мають двох дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні.
Дочка ОСОБА_8 - інвалід 1 групи з дитинства, страждає хронічним психічним захворюванням у формі вродженого недоумства, глибокої розумової відсталості, постійно потребує стороннього догляду. Рішенням Чорнобаївського районного суду від 25 серпня 2010 року її визнано недієздатною та встановлено над нею опіку, призначивши позивачку її опікуном.
ОСОБА_8 потребує матеріальної допомоги у зв'язку з необхідністю забезпечення якісного харчування, медичного лікування та догляду, санаторно-курортного оздоровлення, потреб побутового характеру.
Відповідач має працездатний вік, нормальний стан здоров'я, займається не офіційно підприємницькою діяльністю, та може сплачувати аліменти дочці, яких вона потребує. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 листопада 2013 року встановлено, що ОСОБА_7 умисно змінив своє матеріальне становище з метою зменшення розміру аліментів.
Позивачка, зазначає, що ОСОБА_7 ухилявся від сплати аліментів на утримання непрацездатної дочки, обіцяючи добровільно їх сплачувати, але не платив, мотивуючи це тим, що вона являється забезпеченою.
Тому просила: - стягнути з відповідача аліменти на користь повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_3 на її утримання в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно та аліменти на її утримання за минулий період з січня 2011 року в розмірі 36 000 грн.
- стягнути з ОСОБА_7 на користь позивача судові витрати.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 травня 2014 року в позові ОСОБА_6 про стягнення аліментів відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_6, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачка не надала доказів матеріального становища відповідача ОСОБА_7 щодо можливості його сплачувати такі аліменти на повнолітню дочку-інваліда, фактично сама визнавши з зазначенням в позовній заяві про нього, як непрацюючого, працездатного. Додаткова можливість сплачувати аліменти, згідно з заявленими вимогами позивачки, не встановлена.
Судом також вказано на відсутність доказів ухилення відповідача від сплати аліментів на утримання непрацездатної дочки за минулі три роки, що передують до звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Обов'язки батьків відносно утримання повнолітніх дітей встановлені главою 16 СК України.
Встановлено, що з 23.11.1991 року по 15.05.2003 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який в судовому порядку розірваний.
Від шлюбу мають двох дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні (а.с. 10).
По рішенню Чорнобаївського районного суду від 19.02.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30.04.2013 року, ОСОБА_7 сплачує на користь ОСОБА_6 утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. до виздоровлення їхньої повнолітньої дочки ОСОБА_8 та на утримання повнолітнього сина ОСОБА_9 в розмірі 400 грн. щомісячно до закінчення ним навчання в Черкаському національному університеті ім. Б.Хмельницького до 01.07.2015 року (а.с.21,22).
Згідно рішення Чорнобаївського районного суду від 01.08.2013 року, з ОСОБА_7, непрацюючого було стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_9 в розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 22 травня 2013 року до закінчення навчання, тобто до 01 липня 2015 року. З нього також стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 150 грн. щомісячно, починаючи з 22 травня 2013 року протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом і опікування нею, але дане рішення апеляційним судом скасовано (а.с.24).
Крім того встановлено, що на утриманні відповідача знаходиться також малолітній син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацююча дружина, необхідність опікуватися над братом - інвалідом 1-ої групи, а також те, що відповідач не працює.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК № 913164, ОСОБА_8 є інвалідом 1-ої групи з дитинства, страждає хронічним психічним захворюванням у формі вродженого недоумства, глибокої розумової відсталості, потребує постійно стороннього догляду (а.с.7).
Рішенням Чорнобаївського районного суду від 25 серпня 2010 року ОСОБА_8 визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_6 (а.с. 6).
Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Таким чином, аналіз змісту ст. 198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сину).
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров'я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення ( ст.ст. 182, 200СК України).
Як зазначено вище, дочка ОСОБА_8 є інвалідом І групи і, як повідомила сама позивачка, отримує державну соціальну допомогу, яка на час розгляду справи становить 1600 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складає 949 грн.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, будь-які докази на підтвердження того, що матеріальне становище відповідача змінилося, чи він має інші види заробітку або додаткові доходи, а тому фінансово спроможний надавати необхідну матеріальну допомогу повнолітній непрацездатній дочці в зазначеному розмірі, в матеріалах цивільної справи відсутні. Таких доказів позивачкою до суду апеляційної інстанції також не надано.
Крім того, ОСОБА_6, в силу ст. 60 ЦПК України, не надала доказів про ухилення відповідача ОСОБА_7 від сплати аліментів на утримання непрацездатної дочки за минулі три роки, що передують зверненню до суду.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :