АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-2742/2006 Головуючий у 1 інстанції - Максюта І.О.
Доповідач - Ступіна Я.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006р.Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Ступіної Я.Ю.
суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В.І.
при секретарі: Войтенко Ю.О.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Тимохіної Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання" в особі Серговської філії (далі - ТОВ ) на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 01 червня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В лютому 2006р. позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, посилаючись на такі обставини.
12.09.2005р. працівниками відповідача під час заміни лічильника електроенергії в її квартирі щодо неї було складено протокол про адмінправопорушення за ст. 103-1 КпАП України: порушена пломба Держстандарту, на підставі якого їй нарахували 1600грн. матеріальної шкоди, з чим вона не погодилася.
17.02.2006р. їй відключили електричну енергію. Оскільки її не було притягнуто до адміністративної відповідальності, то вона просила визнати такі дії відповідача незаконними, зобов'язати його підключити їй електроенергію та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2000грн.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 01.06.2006 р. позов задоволено частково: дії відповідача по відключенню електричної енергії позивачці визнано неправомірними. З відповідача на користь позивачки стягнуто на відшкодування моральної шкоди 500грн.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і відмовити позивачці в задоволені її вимог. Посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Позивачка заперечувала проти апеляційної скарги, просила відхилити її і залишити рішення суду без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач при наявності спору з позивачкою не скористався правом захистити свої інтереси в судовому порядку, а в порушення Правил користування електричною енергією для населення відключив позивачці електроенергію. Наявність вини позивачки в пошкоджені пломби Держстандарту в судовому засіданні не встановлено. Крім того, відповідач порушив термін відключення електроенергії - не більш 1 місяця, передбачений п. 36 Правил.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачка є споживачем електричної енергії, а відповідач - постачальником електроенергії.
12.09.2005р. працівниками відповідача під час заміни лічильника електроенергії в квартирі позивачці було складено акт НОМЕР_1 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) та протокол НОМЕР_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 103-1 КпАП України щодо позивачки: порушена пломба Держстандарту. На підставі цього акту позивачці було нараховано 1600грн. матеріальної шкоди, але вона відмовилася відшкодувати збитки.
Згідно абз.6 п.53 Правил у разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.
Відповідач справу до суду не передав.
23.12.2005р. складено акт НОМЕР_2 проведення експертизи лічильника електроенергії, належного позивачці, згідно якого пломба Держстандарту пошкоджена, лічильник визнано не придатним для подальшої експлуатації; заниження показів лічильника здійснювалося шляхом втручання в рахунковий механізм.
Позивачка з актом не була згодна, про що було відомо відповідачу.
З пояснень свідка ОСОБА_2, який був в складі комісії, що провадила експертизу лічильника, належного позивачці, вбачається, що висновок комісії про втручання в рахунковий механізм лічильника є необґрунтованим, оскільки це не "перевірялося під час проведення експертизи.
На час розгляду справи судом лічильник було утилізовано.
17.02.2006р. відповідач відключив позивачці електричну енергію. На цей час позивачку не було притягнуто до адміністративної відповідальності. На час ухвалення судом рішення відповідач відновив постачання електроенергії позивачці.
Згідно , п.27 Правил енергопостачальник зобов'язан надіслати споживачу попередження про відключення електричної енергії.
Відповідач не надав суду доказів з цього приводу, позивачка заперечувала проти того, що відповідач попереджував її про відключення електроенергії.
Оскільки сам відповідач при наявності спору з позивачкою щодо її вини в порушені Правил були порушені вимоги цих Правил, які давали підстави для відключення позивачці електроенергії, то висновок суду про неправомірність дій відповідача є законним і обґрунтованим.
Разом з тим, суд безпідставно зазначив в рішенні про порушення відповідачем п.36 Правил, який передбачає, що у разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Ні в позовній заяві, ні в протоколі судового засідання позивачкою не зазначено, що вона просила визнання дії відповідача незаконними у зв'язку з порушенням ним цього терміну. З приводу цього строку сторони докази не подавали і пояснень не давали.
Позовні вимоги, які розглядав суд в судовому засіданні, і з приводу яких сторони надавали докази, були про визнання неправомірними дій відповідача по відключенню позивачці електроенергії 17 лютого 2006р.
Порушення відповідачем строку відновлення електропостачання не було предметом розгляду судом першої інстанції.
Оскільки порушення відповідачем строку відновлення електропостачання було підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, то рішення в цій частині є незаконним і необґрунтованим.
Крім того, вирішуя питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, суд помилково керувався нормами цивільного кодексу України.
Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані спеціальним законом, яким є Закон України "Про захист прав споживачів" в редакції від 01.12.2005р., то необхідно застосовувати цей Закон.
Відповідно до ч.2 ст.22 зазначеного Закону при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ст. 10 Закону, якою передбачено права споживача у разі порушення умов
договору про виконання робіт (надання послуг), право на відшкодування споживачеві
моральної шкоди не передбачено.
Тому підстав для відшкодування моральної шкоди немає.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду про задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
На підставі ст.ст. 1,2 4 ч. 1 п.5,10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", п.41 Правил користування електричною енергією для населення, керуючись ст.ст. 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Товаристра з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити частково.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 01 червня 2006р. змінити, скасувати його в частині про стягнення , з Товариства" з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання" на користь ОСОБА_1 як відшкодування моральної шкоди грошової суми у розмірі 500грн.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили негайно, однак на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.