АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1837/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19,23 Скрипник В.Ф.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВишні Н. В.
суддівЮвшина В. І. , Пономаренка В. В.
при секретаріАнкудінові О.І.,
з участю: позивача ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7,
представників ПСП «Глорія» Швиденко М.Ю., Коваленко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 30 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" про визнання договорів оренди землі недійсними, -
в с т а н о в и л а :
29 квітня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія"( далі - ПСП "Глорія") про визнання договорів оренди землі недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.06.2008 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11, батько та мати позивача, як власники, уклали з відповідачем договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площами відповідно 2,8799 га та 2,8715 га, розташованих в межах Кривчунської сільської ради
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_10.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати ОСОБА_11.
30.12.2010 року позивач успадкував земельний пай матері ОСОБА_11, а 06.10.2010 року успадкував земельний пай батька ОСОБА_10, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач зазначає, що дані договори підписані не власниками земельних ділянок, а сторонньою особою, а саме ним, позивачем, так як батьки в той час хворіли. 27 вересня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до ПСП "Глорія" з заявою про розірвання вищевказаних договорів в зв'язку з одноосібним використанням власних земельних ділянок, дана заява відповідачем була проігнорована, а тому просив визнати договори оренди землі недійсними.
14 травня 2014 року представником ПСП "Глорія" було подано заперечення проти позову з проханням застосувати строк позовної давності.
30 травня 2014 року позивач ОСОБА_6 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, де остаточно просить поновити строк позовної давності та визнати недійсними договори оренди землі, укладені 27 червня 2008 року між ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ПСП "Глорією", зареєстровані в Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗ 01 вересня 2008 року за №№ 0400878200056 та 040878200054.
Рішенням Жашкіського районного суду Черкаської області від 30 травня 2014 року відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 про визнання договорів оренди землі недійсними.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення не відповідає ст.ст. 2,8 ЦПК України, оскільки невірно встановлено дійсні обставини справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.
Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 144336 з кадастровим номером 7120983400:01:000:0223, земельна ділянка, яка розташована на території Кривчунської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_11. В акті державним нотаріусом Жашківської держнотконтори за реєстровим № 1-3014 відмічено про перехід до ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.27-28).
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 144270 з кадастровим номером 7120983400:01:000:0121, земельна ділянка, яка розташована на території Кривчунської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_10. В акті державним нотаріусом Жашківської держнотконтори за реєстровим № 2-2263 відмічено про перехід до ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину (а.с.18-17).
Спадщина позивачу перейшла від його батька та матері, які на вказані земельні ділянки в свій час з ПСП "Глорія" уклали договори оренди землі, які зареєстровані у Жашківському відділенні Черкаської регіональної філії центру Державного земельного кадастру. Договори укладені на 10 років (а.с.10, 21).
Так як після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_10, спадщину прийняв позивач ОСОБА_6., тому згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини перейшли всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Судом встановлено, що державна реєстрація спірних договорів оренди землі відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.
У разі якщо на виконання не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).
Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договорів оренди землі, вони є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.
Разом з тим, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове тлумачення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Йде мова про відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», тоді як позивач просить визнати договори оренди землі недійсними з підстав неналежності підписів орендодавцям і зокрема, що договори оренди підписані не батьками, а ним самим.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Разом з цим, як зазначено вище, договори оренди землі від 27 червня 2008 року пройшли державну реєстрацію в Жашківському районному відділенні Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 01.09.2008 року за № 040878200054 та за № 040878200056.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою від 25 грудня 1998 року № 2073 (яка була чинною на момент державної реєстрації договору) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону) (в редакції чинній на момент державної реєстрації договору).
Дію договорів визнавали як орендодавці ОСОБА_11, ОСОБА_10, оскільки отримували орендну плату по них та за життя не ставили питання про визнання їх недійсними так їх визнавав і сам позивач на протязі майже чотирьох років.
Про те, що договори підписані не орендодавцями ОСОБА_11, ОСОБА_10 позивач знав з самого початку їх підписання, а також і на момент, коли він в 2010 році успадкував земельні ділянки та також отримував по договорах орендну плату до звернення до суду з даним позовом. На неналежне виконання орендарем договорів оренди не вказує. І після цього, лише 29 квітня 2014 року звернувся в суд з позовом про визнання їх недійсними, пропустивши при цьому строк звернення до суду без поважної причини.
Позивач в позовній заяві просив поновити строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду та визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ПСП "Глорією" від 27 червня 2008 року, зареєстровані Жашківським районним відділом Черкаської регіональної філії ДЗ 01 вересня 2008 року за №№ 0400878200056 та 040878200054.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього (п.11 постанови ПВС України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази та дав їм належну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 30 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" про визнання договорів оренди землі недійсним залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :