Справа №259/934/14-ц
Номер провадження 2/259/790/2014
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2014 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька
у складі: головуючого судді: Білецького М.В.,
за участю секретаря судового засідання: Гордон Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому зазначає, що 21.03.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DOXRRC00990003, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2379,30 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 21.03.2008 року.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитом у строки та на умовах, що передбачені договором та Графіком до нього.
В порушення умов кредитного договору № DOXRRC00990003 від 21.03.2007 року, ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 24.01.2014 року загальна заборгованість перед Банком складає 16189,71 гривень, яка складається з наступного:
- 4864,57 гривень - заборгованість процентів за користування кредитом;
- 117,57 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 9960,44 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 500 гривень - штраф (фіксована частина);
- 747,13 гривень - штраф (процентна складова).
Загальна сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті за кредитним договором загалом станом на 24.01.2014 року складає 16189,71 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № DOXRRC00990003 від 21.03.2007 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 16189,71 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 21.03.2008 року.
Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DOXRRC00990003 від 21.03.2007 року відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 24.01.2014 року складає 16189,71 гривень, яка складається з наступного: 4864,57 гривень - заборгованість процентів за користування кредитом; 117,57 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 9960,44 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 гривень - штраф (фіксована частина); 747,13 гривень - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У відповідності до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу.
Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Враховуючи, що про порушення зобов'язання відповідачем банк дізнався ще у 2007 році, а до суду звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом лише у 2014 році, тобто після спливу майже сім років після початку порушення зобов'язання, до цього будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача не приймав, чим сприяв збільшенню розміру неустойки за кредитним договором, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає можливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за кредитним договором, а саме до 4982,14 гривень.
Згідно п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені мов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З урахуванням цієї норми, а також положень ст. 611 ЦК України, сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).
Згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до п 5.1. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п. п. 3.2.2, 3.2.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу. Також при порушенні п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1, підписуючи договір, погодилась з його умовами, а банк, надавши кредит, виконав своє зобов'язання за договором.
За умовами кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню й штраф за порушення зобов'язання, але за різних підстав та за різні порушення зобов'язання.
Так п. 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.
Заборгованість складає 4982,14 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 4864,57 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 117,57 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Штраф, який підлягає стягненню дорівнює 749,11 гривень, з розрахунку: 500 гривень + (4982,14 х 5%) = 749,11 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судовий збір, який підлягає стягненню дорівнює 243,60 гривень.
Таким чином, вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 530, 536, 549, 610-612, 616, 627, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DOXRRC00990003 від 21.03.2007 року, яка складається з наступного: 4864,47 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 117,57 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 749,11 гривень - штраф; 4982,14 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а разом 10713 (десять тисяч сімсот тринадцять) гривень 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Куйбишевського
районного суду м. Донецька М.В.Білецький