Справа № 381/1118/14-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В.О.

Провадження № 22-ц/780/3367/14 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко

Категорія 47 17.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Сліпченка О.І.

Суддів: Суханової Є.М., Олійника В.І.

при секретарі: Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У березні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про припинення стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів, посилаючись на те, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: служба у справах дітей Фастівського міськвиконкому про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Фастівського міськвиконкому про визначення місця проживання дитини, було визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.

27 лютого 2014 року колегія суддів Апеляційного суду Київської області ухвалила відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін рішення суду від 18.12.2013 року.

Позивач просила припинити стягнення з неї аліментів на утримання дитини.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року позов задоволено.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, яке набрало законної сили визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір'ю, а тому позовні вимоги про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 та стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини є обґрунтованими і з метою захисту інтересів дитини задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. З ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку обставиною, що має істотне значення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя, вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку починаючи з 18 червня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2013 року у відкритті касаційного провадження ОСОБА_2 було відмовлено.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Фастівського міськвиконкому, про визначення місця проживання дитини задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1. У випадку зміни місця проживання матері і дитини, зобов'язано позивача повідомити про нову адресу проживання батька дитини - ОСОБА_1 в письмовій формі, рекомендованим листом. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: третя особа: Служба у справах дітей Фастівського міськвиконкому, про визначення місця проживання дитини відмовлено (а.с. 9).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 лютого 2014 року вказане рішення суду залишено без змін.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Враховуючи, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, яке не скасовано та набрало законної сили визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір'ю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

Доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: