Судове рішення #3792643

Суддя-доповідач - Нікулін   О.А.

Головуючий у 1 інстанції -  Кірієнко В.О.

                                                                                                                                                                                                                                              

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

                                                                       УХВАЛА

                                                                          Іменем України

23 жовтня   2008 року                                                          справа № 22-а-10770/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого     судді

Нікуліна   О.А.

Суддів при секретарі за участю:  позивача

Сіваченка   І.В., Дяченко   С.П. Шептульовій С.Ю.     ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому  апеляційну скаргу

судовому засіданні Управління   Пенсійного   фонду    України в  м. Вугледарі Донецької області

 

на постанову             

Донецького   окружного  адміністративного  суду

 

від

31.07.2008 року /у повному обсязі виготовлена - 04.07.2008 року/

 

у справі

№ 2-а-14007/08

 

за позовом

ОСОБА_1

 

до

Управління   Пенсійного   фонду    України в  м. Вугледарі Донецької області

 

про

визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, - 

 

ВСТАНОВИЛА:

11 липня 2008 року позивач звернувся до суду першої інстанції із зазначеним позовом.

        Постановою  Донецького   окружного  адміністративного  суду  від 31.07.2008  року позов було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління   Пенсійного   фонду    України в м. Вугледарі Донецької області в частині відмови в здійснені перерахунку пенсії по інвалідності відповідно ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язано Управління   Пенсійного   фонду    України в м. Вугледарі Донецької області провести перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1, з дня зміни групи інвалідності. 

          Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що позивач має статус «чорнобильця» і йому гарантоване право на соціальний захист, передбачений Законом.

            У відповідності до п.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:  по 2 групі інвалідності 8-ми мінімальних пенсій.

 Ст. 50 Закону № 796-ХІІ передбачає нарахування інваліду 2 групи додаткової пенсії у розмірі  75 % мінімальної пенсії за віком; ч.3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ передбачає підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 При цьому Закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Таким чином законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсії та здійснення перерахунку у бік збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та в задоволені позовних вимог відмовити.

          Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального права.

           Відповідач надав клопотання з проханням розглядати справи за відсутності його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши заперечення позивача,  перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає зміні, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні неправомірною відмови з боку відповідача в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного з прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України № 1058 “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

ОСОБА_1належить (віднесена) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,  згідно  посвідчення   серія   НОМЕР_1,   виданого   04 жовтня 1993 року   (а.с.5).

23.06.2008 року позивачу встановлена друга  група інвалідності з встановленням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.6).

Колегія суддів під час апеляційного розгляду справи встановила, що відповідач відмовив позивачу у призначенні та виплаті за минулий період державної та додаткової пенсій по інвалідності у розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-ХІІ, згідно якої інвалідам 2 групи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у розмірі 75  процентів пенсії за віком та частиною 4 статті 54 цього Закону, згідно якої розміри пенсій для інвалідів 2 групи інвалідності складають 8 мінімальних пенсій за віком, з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення Управлінням розрахунку. 

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -  спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий  розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             Таким чином,  колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту зміни групи інвалідності.

Тобто суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206,  ст.  211,  ст.  212, ст.  254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА:

 

           Апеляційну скаргу Управління   Пенсійного   фонду    України в м. Вугледарі Донецької області постанову  Донецького  окружного  адміністративного    суду   від  31 липня   2008  року у  справі  № 2-а-14007/08 -залишити без задоволення.

           Постанову  Донецького   окружного  адміністративного  суду від  31 липня   2008  року у  справі  № 2-а-14007/08  за позовом ОСОБА_1 до   Управління   Пенсійного   фонду  України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - залишити без змін.

           

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

 

Головуючий:                                                                            О.А. Нікулін                       

           

Судді:                                                                                        С.П. Дяченко                                                                                                            

                                                                                                    І.В. Сіваченко                

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація