Справа № 2-а-70/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року Солом'янський районний суд м.  Києва в складі: головуючого судді  Оксюти Т.Г. при секретарі Уваровій Ю.С.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі суду справу за позовом Солом'янського РУ ГУМВС України в м.  Києві до громадянина Узбекистану ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить видворити громадянина Узбекистану ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1.,  за межі України в примусовому порядку. Обґрунтовуючи вимоги зазначив,  що 01.02.2008 року,  в результаті проведення заходів по відпрацюванню території району,  співробітниками ВГІРФО Солом'янського РУ ГУМВС України в м.  Києві,  по вул.  Індустріальна 2/49 (територія будівельного майданчику ТОВ „Електрична рушійна сила"),  був затриманий громадянин Узбекистану ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Для з'ясування підстав перебування в Україні,  іноземця було доставлено до ВГІРФО Солом'янського РУ.

Перевіркою встановлено,  що громадянин Узбекистану ОСОБА_2,  прибув до України 13.01.2008 року через КІШ „Тополі" по дійсному національному паспорту,  без офіційного запрошення. З його слів метою його прибуття до України було працевлаштування. Також встановлено,  що родичів та приймаючої сторони у громадянина Узбекистану ОСОБА_2,  не має. Законного джерела надходження коштів для проживання в Україні не має,  проживає за рахунок того,  що працює на будівельному майданчику ТОВ „Електрична рушійна сила",  без необхідного на те дозволу. В м.  Києві проживав по АДРЕСА_1. За вказані правопорушення Солом'янським районним судом м.  Києва іноземця було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1  ст.  203 КУпАП. Підстав для подальшого перебування іноземця в країні не має.

27.02.2008 року Солом'янським РУ ГУМВС України в м.  Києві щодо вищезазначеного іноземця було прийнято рішення про добровільне видворення його з території України. Іноземцю було надано термін для виїзду за межі України до 10.03.2008 року,  але він до сьогоднішнього дня не виїхав з території України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти видворення його за межі України примусовому порядку.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши докази по справі,  суд приходить до висновку про обгрунтованість позову,  виходячи з наступного.

Згідно зі п. 12 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України органи внутрішніх справ можуть затримувати іноземців і примусово видворяти з України тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ якщо іноземець або особа без громадянства,  ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати,  що вони будуть ухилятися від виїзду.

Відповідно до Постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1110 іноземці,  на період необхідний для підготовки матеріалів для видворення за межі України у примусовому порядку,  повинні утримуватись в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

На даний час такі пункти в Україні відсутні.

На підставі вищевикладеного та враховуючи,  що існують об'єктивні причини вважати,  що відповідач буде ухилятися від добровільного виїзду з території України,  суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Відповідно до п. 3  ст.  256 КАС України суд,  який прийняв постанову,  за заявою осіб,  які беруть участь у справі,  або з власної ініціативи може звернутися до негайного виконання про примусове видворення іноземців чи осіб без громадянства.

Керуючись Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства",   ст.  12 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,   ст.   ст.  94,  158-163,  256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Солом'янського РУ ГУМВС України в м.  Києві задовольнити.

Видворити громадянина Узбекистану ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  за межі України в примусовому порядку.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження,  яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення.