Справа №2-479/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(Заочне)

24 березня 2008 року Солом'янський районний суд м.  Києва

в складі: головуючого судді     Оксюти Т.Г.

при секретарі     Уваровій Ю. С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні,  в залі суду,  в м.  Києві,  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3; третя особа: Орган опіки та піклування Солом'янської районної у м.  Києві Державної адміністрації про вселення,  встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні ним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом про вселення,  встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні ним,  мотивуючи свої вимоги тим,  що спірна квартира АДРЕСА_1,  належить ОСОБА_2 та відповідачу на праві спільної часткової власності в рівних долях по Уг частині жилого приміщення. Однак,  останнім часом,  відповідач вселила в спірне житлове приміщення наймачів,  але згоди співвласника з даного приводу не отрмала,  в результаті чого були порушені права співвласника та створено перешкоди в користуванні позивачем належної їй на праві приватної власності 1/2 частини квартири. Позивач зазначив,  що ОСОБА_2,  яка є його донькою,  навчається в школі-інтернаті,  де перебуває цілодобово окрім вихідних,  однак,  в результаті перешкоджань з боку відповідача в користуванні спірним жилим приміщенням та невизнання останньою права власності вимушена шукати собі інше житло на момент перебування поза школою-інтернатом.  Зазначив,  що це завдає їй моральних страждань.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі,  зазаначив що він є інвалідом.

Відповідач в судове засідання,  24.03.2008р. не з'явилась,  хоча була повідомлена належним чином про дату та час слухання справи. Причини неявки до суду не повідомила.

Згідно  ст.  224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача,  який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними,  суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Третя особа свого представника не направила,  надала суду заяву про розгляд справи у відсутність її представника,  при розгляді справи просить врахувати інтереси неповнолітньої ОСОБА_2

Суд,  вислухавши пояснення позивача,  беручи до уваги заяву органу опіки та піклування Солом'янської районної у м.  Києві Державної адміністрації,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про народження,  що міститься в матеріалах справи,  батьками неповнолітньої ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

(а.с.  10)

Судом встановлено,  що ОСОБА_2 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника,  згідно пенсійного посвідчення,  виданого 08.11.2004р. її опікуном являється ОСОБА_1

(а.с. 7)

Згідно свідоцтва про смерть,  12 квітня 2004 року померла мати неповнолітньої ОСОБА_2

(а.с.  17)

Судом встановлено,  що відповідно до свідоцтва про право власності на житло №32015 від 28.05.2007 року,  виданого Відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в м.  Києві Державної адміністрації,  ОСОБА_5 та ОСОБА_3,  квартира АДРЕСА_1,  належала на праві приватної власності в рівних долях.

(а.с.  16)

Згідно технічної характеристики квартири вона складається з двох кімнат загальною жилою площею 29, 8 кв.м.  (15 кв.м.  та 14, 8 кв.м. .),  кухні (7 кв.м. ),  ванної кімнати (1, 9 кв.м. ),  вбиральні (0, 8 кв.м. ),  коридору (4, 6 кв.м. ). Також квартира обладнана балконом площею 0, 84 кв.м.  Загальна площа квартири становить 44, 94 кв.м.

(а.с.  11-12)

З матеріалів справи вбачається,  що власники спірної квартири померли,  що підтверджується свідоцтвами про смерть.

(а.с. 9,  17)

В судовому засіданні встановлено,  що згідно заповіту від 12.07.2006 року,  посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №7-1748,  ОСОБА_5 заповіла на випадок своєї смерті ОСОБА_2,  належну їй на праві власності,  14 частину спірної квартири.

(а.с.  15)

Згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом,  виданого 17 вересня 2007 року та посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори,  зареєстрованого в реєстрі за №7-3666,  на підставі заповіту від 12 липня 2006 року,  спадкоємицею зазначеного в заповіті майна,  померлої ОСОБА_5,  являється ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 Спадкове майно,  на яке видано зазначене свідоцтво складається з 14 частини квартири,  що знаходиться в АДРЕСА_1,  що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло,  виданого відділом приватизації державного житла Солом 'янської районної в м.  Києві державної адміністрації 28 травня 2004 року згідно з розпорядженням від 28 травня 2004 року №32015,  зареєстрованого в КМБТІ15 червня 2004 року за №5575.

(а.с.  14)

Відповідно до довідки форми №3 від 13.04.2007 року,  власником особового рахунку спірної квартири є ОСОБА_5,  яку 03.04.2007р. було знято з реєстрації у зв'язку зі смертю,  на даний час в квартирі зареєстрована і проживає відповідач.

(а.с.  13)

Відповідно до статті 319 ЦК України,  власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону.

Згідно  ст.  321 ЦК України,  право власності є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до  ст.  383 ЦК України власник житлового будинку,  квартири має право використовувати своє помешкання для власного проживання,  проживання членів своєї сім'ї,  інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно зі  ст.  5 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє,  користується і розпоряджається належним йому майном.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  що не суперечать закону.

Статтею 48 Закону України "Про власність" передбачено,  що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права,  хоч би ці порушення не були поєднанні з позбавленням володіння,  і відшкодування завданих цим збитків.

Оскільки,  донька позивача - ОСОБА_2 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1,  суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до  ст.  358 ЦПК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,  що є їх спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі,  яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього,  він має право вимагати від інших співвласників,  які володіють і користуються спільним майном,  відповідної матеріальної компенсації.

Позивач просить виділити ОСОБА_2 в користування в квартирі кімнату розміром 14, 8 кв.м. ,  таким чином залишивши в користуванні відповідача кімнату розміром 15 кв.м.

Як встановлено вище,  частки сторін в спірній квартирі є рівними,  на кожного з них припадає близько 14, 9 кв.м.  житлової площі.

З поверхневого плану квартири вбачається,  що виділити сторонам в користування жилі приміщення в квартирі,  які б відповідали їх часткам в праві власності на неї,  можливо.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4  ст.  59 ЦПК України передбачено,  що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року «Про судове рішення» /з наступними змінасми/ передбачено,  що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути оьгрунтоване лише тими доказами. Які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні,  в якому постановлюється рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року «Про судове рішення»,   ст.  383 ЦК України,   ст.  ст. 5,  48 Закону України "Про власність",   ст.  ст.  10,  11,  ч.4  ст. 59,  60,  69,  76,  77,  88,  69,  169,  209,  213,  214,  215,  224,  232,  358 ЦПК України суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3; третя особа: Орган опіки та піклування Солом'янської районної у м.  Києві Державної адміністрації про вселення,  встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні ним - задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Встановити конкретний порядок користування квартирою АДРЕСА_1,  виділивши ОСОБА_2 в користування кімнату площею 14, 8 кв.м. ,  ОСОБА_3,  - кімнату площею 15 кв.м.  Кухню,  ванну кімнату,  туалет,  коридор та балкон залишити в спільному користуванні.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8, 50 грн. сплаченого мита та 7, 50 грн. інформаційно-технічного збору,  а всього 16 грн.

Рішення може бути оскаржено на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом,  який його постановив,  за письмовою заявою відповідача,  яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.