Справа № 2-20/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 січня 2008р. м. Яремче

Яремчанський   міський   суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Свириди Т.Й. секретаря Савчук М. І. з участю позивача  ОСОБА_1 представників відповідачів  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Микуличинської сільської ради,  ОСОБА_6,  третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними п.п. 13, 14 рішення Микуличинської сільської ради № 52-4 від 05.10.2006р.,  рішення Микуличинської сільської ради № 85-10 від 30.05.2007р.,  визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Микуличинської сільської ради,  ОСОБА_1 про визнання незаконним п.61 рішення № 127 сесії Микуличинської сільської ради від 08.09.2005 року,  -

встановив:

ОСОБА_13вернувся з позовом до Микуличинської сільської ради,  ОСОБА_6  С,  третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними п.п.13, 14 рішення Микуличинської сільської ради № 52-4 від 05.10.2006р.,  рішення Микуличинської сільської ради № 85-10 від 30.05.2007р.,  визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

В свою чергу ОСОБА_6  звернулась з зустрічним позовом до Микуличинської сільської ради,  ОСОБА_1 про визнання незаконним п.61 рішення № 127 сесії Микуличинської сільської ради від 08.09.2005 року.

Ухвалою суду від 09.10.2007 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Яремчанське міське управління земельних ресурсів.

В судовому засіданні позивач по первісному позову ОСОБА_1 позов підтримав,  зустрічний позов не визнав та суду пояснив,  що з метою одержання у приватну власність земельної ділянки,  він звернувся з відповідною заявою до Микуличинської сільської ради. Рішенням сесії Микуличинської сільської ради № 127 від 08.09.2005 року йому було дано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на земельні ділянки площею 0, 25 га для будівництва житлового будинку та 0, 48 га для ведення особистого селянського господарства,  що знаходяться на уч.Підліснів в с. Микуличин. На виконання цього рішення він розпочав збір матеріалів попереднього погодження на зазначену земельну ділянку. Після проведення обмірів земельної ділянки він поїхав за кордон,  доручивши ОСОБА_5 завершити питання приватизації цієї земельної ділянки .

Рішенням сесії Микуличинської сільської ради № 52-4 від 05.10.2007 року відповідачці ОСОБА_6  та третій особі ОСОБА_5 було дано дозволи на виготовлення

проекту відведення земельної ділянки площею 0, 365 га кожному на уч.Підліснів в с. Микуличин для ведення особистого підсобного господарства.,  тобто,  на ту ж земельну ділянку,  на яку йому вже було дано такий дозвіл.

30.05.2007 року рішенням сесії Микуличинської сільської ради № 85-10 земельну ділянку площею 0, 3615га на уч.Підліснів в с. Микуличин було передано відповідачці ОСОБА_6    у приватну власність і 13.06.2007 року вона отримала державний акт.

Вищевказані рішення сесії Микуличинської сільської ради № 52-4 від 05.10.07р. та № 85-10 від 30.05.07р. вважає незаконними,  оскільки при чинності п.61 рішення за № 127 від 08.09.2005 року,  яким йому було дано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку,  сільська рада не вправі була приймати оспорювані рішення. Оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий відповідачці на підставі оспорюваних рішень,  то просить визнати його незаконним.

Зустрічний позов не визнав,  оскільки вважає,  що ніяких порушень законодавства при прийнятті сільською радою рішення,  яке ОСОБА_6  оспорює,  допущено не було. Спочатку сільська рада дала дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження йому,  а не ОСОБА_6 С,  а тому просить п.61 рішення сесії № 127 від 08.09.2007 року залишити в силі.

Представник Микуличинської сільської ради ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав і пояснив,  що згідно заяви позивача йому було дано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку на уч.Підліснів в с. Микуличин. Після цього в сільську раду звернулась відповідачка ОСОБА_6  зі скаргою на те,  що земельною ділянкою,  на яку претендував позивач,  тривалий час користувались її батьки і продовжує користуватися вона ,  а тому має намір одержати її у приватну власність. З метою вирішення даного спору це питання розглядалось земельною комісією і було вирішено розділити спірну земельну ділянку розміром 0, 73 га порівну між ОСОБА_6  і ОСОБА_5,  оскільки вони являються родичами,  про що останні досягай між собою згоди. У зв»язку з тим,  що ОСОБА_1 після дачі йому дозволу на збір матеріалів попереднього погодження,  жодних документів в сільську раду не подавав,  не з»являвся і не вказав у заяві свого місцяпроживання,  тому питання про надання йому земельної ділянки у приватну власність не вирішувалось. Вважає,  що земельна ділянка надана відповідачці у приватну власність на законних підставах,  а тому оспорювані рішення вважає такими,  що винесені згідно вимог земельного законодавства.

Зустрічний позов визнав та пояснив,  що,  вирішуючи питання про передачу земельної ділянки у приватну власність відповідачці,  сільська рада упустила питання про відміну свого рішення про надання позивачу дозволу на збір матеріалів попереднього погодження а тому не заперечує проти визнання цього рішення незаконним .

Представник відповідачки ОСОБА_3  позов ОСОБА_1 не визнав,  позовні вимоги ОСОБА_6  підтримав та суду пояснив,  що спірною земельною ділянкою,  розміром 0, 73га,  яка знаходиться на уч.Підліснів в с. Микуличин,  з 1957 року користувалась його мати - відповідачка по справі ОСОБА_6 С,  а також мати дружини ОСОБА_5,  оскільки вони є родичами. Коли відповідачка дізналась,  що позивач має намір приватизувати спірну земельну ділянку,  то звернулась до сільської ради,  щоб їй надали земельну ділянку,  якою вона користувалась. Земельна комісія,  яка розглядала дане питання,  виходила на місце і за взаємною згодою було вирішено розділити спірну земельну ділянку між відповідачкою і третьою особою ОСОБА_5 Після цього відповідачка виготовила відповідні документи і ця земельна ділянка була передана їй у приватну власність та видано державний акт. Оскільки спірна земельна ділянка тривалий час перебувала у користуванні відповідачки,  то вважає,  що вона правомірно передана їй у приватну власність,  а тому заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 Разом з тим,  просить визнати незаконним рішення Микуличинської сільської ради про дачу дозволу позивачу на збір матеріалів попереднього погодження на дану земельну ділянку.

Третя особа ОСОБА_5 позов ОСОБА_1 визнав,  зустрічний позов не визнав та суду

пояснив,  що спірною земельною ділянкою користувались його родичі,  проте вона ні за ким не була зареєстрована. Коли позивач,  який також є його родичем,  виявив бажання отримати земельну ділянку,  то він запропонував йому спірну. Позивач звернувся в сільську раду з заявою про надання йому спірної земельної ділянки,  розміром 0, 73 га,  і почав виготовляти відповідну документацію. Після цього позивач поїхав за кордон і доручив йому займатись питанням приватизації цієї земельної ділянки. Через деякий час він дізнався,  що половину спірної земельної ділянки передали у приватну власність відповідачці,  а половина залишилась йому. З таким рішенням сільської ради він не погоджувався,  оскільки вважав,  що відповідачка не має права на спірну земельну ділянку,  тому,  що тривалий час нею не користувалась і має іншу земельну ділянку. Незважаючи на це,  рішень сільської ради,  що стосувались надання відповідачці земельної ділянки у власність,  так як чекав повернення з-за кордону позивача..

Відповідачка ОСОБА_6  в судове засідання не з»явилась,  у своїх поясненнях,  даних в судовому засіданні 06.12.07р. вказала,  що позов не визнає і пояснила,  що спірною земельною ділянкою вона користується з 1956 року по даний час.  Ця земля належала її чоловікові. Після виникнення даного спору вона погодилась,  щоб половину даної земельної ділянки надали третій особі,  оскільки він є її родичем.  Вважає,  що позивач не мав жодного права претендувати на спірну земельну ділянку,  якою вона користується,  а тому просить визнати рішення сільської ради про дачу йому дозволу на збір матеріалів попереднього погодження на дану земельну ділянку незаконним.

Представник Яремчанського міського управління земельних ресурсів в судове засідання не з»явився,  у своєму листі від 06.12.07р. просить слухати справу у відсутності представника.

Суд,  заслухавши пояснення сторін та їх представників,  свідків,  перевіривши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази в сукупності,  вважає,  що в первісному позові ОСОБА_1 слід відмовити,  а зустрічний позов підлягає до   задоволення з таких підстав.

Так,  свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили,  що спірна земельна ділянка з давніх часів перебувала у користуванні чоловіка відповідачки - ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив,  що згідно заяви позивача рішенням сільської ради йому було дано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку на уч.Підліснів в с. Микуличин. Ця земельна ділянка перебувала у вільному фонді сільської ради і ні за ким не була зареєстрована. Після того,  як в сільську раду звернулась відповідачка ОСОБА_6  зі скаргою на те,  що земельною ділянкою,  на яку претендував позивач,  тривалий час користується вона ,  це питання розглядалось земельною комісією і,  з врахуванням домовленості між сторонами,  було вирішено розділити спірну земельну ділянку розміром 0, 73 га порівну між ОСОБА_6  і ОСОБА_5,  оскільки вони являються родичами. Після цього частину спірної земельної ділянки було передано відповідачці у приватну власність і видано державний акт. Разом з тим,  позивач після дачі йому дозволу на збір матеріалів попереднього погодження,  в сільську раду не з»являвся і ніяких документів не подавав,  а тому питання про надання йому земельної ділянки у приватну власність не вирішувалось.

Як вбачається з рішення сесії Микуличинської сільської ради № 127 від 08.09.2005 року,  позивачу ОСОБА_1 було дано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на земельні ділянки площею 0, 25 га для будівництва житлового будинку та 0, 48 га для ведення особистого селянського господарства на уч.Підліснів в с. Микуличин ( а.с. 6).В судовому засіданні поясненнями представника Микуличинської сільської ради та свідка ОСОБА_9,  які не заперечив і позивач,  встановлено,  що матеріалів попереднього погодження на вказану земельну ділянку позивач у сільську раду не подав і в сільську раду не з»являвся. Рішенням сільської ради про дачу ОСОБА_1 дозволу на збір матеріалів попереднього погодження сільська рада нічим себе ще не зобов»язала. І,  у зв»язку з тим,  що раді не було відоме місцеперебування позивача ОСОБА_1,  що також стверджується копією його заяви до сільської ради від 22.08.2005р.( а.с. 64),    де не вказано адреси проживання,    то вона вправі

була розпорядитись земельною ділянкою будь-яким іншим чином,  в тому числі передати її у власність відповідачці,  а тому,  рішення сесії Микуличинської сільської ради № 52-4/2006 від 05.10.2006 року про надання їй дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0, 365 на уч.Підліснів в с. Микуличин для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 7) і в подальшому передача їй цієї земельної ділянки у приватну власність не суперечить закону і не ущемлювала прав і законних інтересів позивача,  так як спірна земельна ділянка ще не була йому передана належним чином.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги,  відповідачка у 2006 році мала у своєму користуванні земельну ділянку площею всього 0, 15 га,  а тому сільська рада вправі була надати їй спірну земельну ділянку ( а.с. 67-68).

Зустрічний позов підлягає до задоволення,  оскільки на час прийняття рішення про дачу відповідачці дозволу на виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки та надання цієї ділянки у власність існувало оспорюване відповідачкою рішення .

А тому,  на підставі  ст.  ст.  116, 118,  152,  153,  155 ЗК України,   ст.  ст. 373,  386 ЦК України та керуючись  ст.  ст.  213-215 ЦПК України,  суд,

вирішив:

в позові ОСОБА_1 до Микуличинської сільської ради,  ОСОБА_6,  Яремчанського міського управління земельних ресурсів,  третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання незаконними п.п.13, 14 рішення Микуличинської сільської ради № 52-4 від 05.10.2006р.,  рішення Микуличинської сільської ради № 85-10 від 30.05.2007р.,  визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю відмовити.

Зустрічний позов задоволити. Визнати незаконним п.61 рішення № 127 сесії Микуличинської сільської ради від 08.09.2005 року про дачу дозволу на збір матеріалів попереднього погодження ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 0, 25га для будівництва житлового будинку та 0, 48 га для ведення особистого селянського господарства на уч. Підліснів в с. Микуличин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги   або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.