УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Зварича С. Б.

Суддів Ходоровського М. В.,  Гірського Б.О.

при секретарі Танцюра О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2007 року по справі за позовом Кредитної спілки «Калина» до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_1,  ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Кредитна спілка «Калина» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором кредиту № 1665 від 1 лютого 2006 року укладеного з ОСОБА_2,  в розмірі 87822 грн. 50 коп.,  з яких 70000 грн. - сума неповернутого кредиту; 13640 грн. 50 коп. проценти на суму кредиту; 4182 грн. - 5% річних,  що нараховані на суму заборгованості за кредитом,  посилаючись на те,  що відповідачами добровільно взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором та договором поруки не виконуються.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2007 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2007 року скасувати і направити справу на новий розгляд,  посилаючися на неповне з'ясування судом обставин справи,  недоведеність обставин,  які суд визнав встановленими,  порушення норм матеріального та процесуального права.

Справа № 22а-1262/44                                        Головуючий у І інстанції - Свачій І. М.

Категорія -18                                                       Доповідач - Зварич С. Б.

обставин справи,  недоведеність обставин     які суд визнав встановленими,  порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача,  обговоривши доводи скарги,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційну скаргу слід відхилити.

З матеріалів справи вбачаєтьсч,  що 1 лютого 2006 року між Кредитною спілкою «Калина»,  зареєстрованою у встановленому порядку,  та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1665,  згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит для споживчих цілей в розмірі 70000 грн. строком на один рік з 1 лютого 2006 року до 1 лютого 2007 року із щомісячною сплатою 24% річних згідно встановленого графіку повернення основної суми кредиту. Відповідно до п. 4.З. укладеного договору в разі прострочення платежів боржник зобов'язався сплатити 5% річних від простроченої суми.

Кошти згідно договору в розмірі 70000 грн. були видані ОСОБА_2 в день його укладення,  що стверджуться видатковим касовим ордером № 578 від 1 лютого 2006 року.

У визначений договором термін кредит повернуто не було,  а тому боржник зобов'язаний сплатити кредитору 87822 грн. 50 коп.,  з яких 70000 грн.- сума неповернутого кредиту; 13640 грн. 50 коп. нараховані проценти на суму кредиту; 4182 грн. - 5% річних,  що нараховані на суму заборгованості за кредитом.

На виконання грошових зобов'язань відповідачем ОСОБА_2 1 лютого 2006 року між ним,  КС «Калина» та ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_7 відповідно до  ст.  553 ЦК України були укладені договори поруки,  відповідно до яких останні взяли на себе обов'язок відповідати перед «кредитором» за виконання «боржником» своїх зобов'язань на умовах,  в порядку та в терміни,  передбачені кредитним договором.

Згідно п.3.1. укладених договорів поруки у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язаний не пізніше трьох днів з моменту предявлення письмової вимоги кредитором сплатити відповідну грошову суму,  що передбачено і  ст.  554 ЦК України відповідно до якої у разі порушення боржником свого зобов'язання забезпеченого порукою,  боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники,  якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,  що і боржник,  включаючи сплату основного боргу,  процентів,  неустойки,  відшкодування збитків,  якщо інше не встановлено договором поруки. Особи,  які спільно дали поруку,  відповідають перед кредитором солідарно,  якщо інше не встановлено договором поруки.

Посилання апелянта на те,  що відповідно до договору поруки право на вимогу до поручителів припинено,  колегія суддів до уваги не прийняла,  оскільки самим поручителем ОСОБА_5 було дано згоду на продовження терміну дії кредитного договору та договору поруки.

За таких обставин,  колегія суддів вважає,  що рішення суду є законним і обгрунтованим,  вимоги матеріального і процесуального права про розгляд справи дотримані,  а доводи апеляційної скарги не є істотними.

Керуючись  ст.  ст.  10,  60,  308 ЦПК України,   ст.  ст.  553,  554,  526 ЦК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити,  а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2007 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом

двох місяців.