ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

20.01.09                                                                                           Справа№ 11/253

Суддя Сало І.А.

    При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

    По справі:

    За позовом: Відкритого акціонерного товариства по поставках металопродукції „Львівметал”, м.Львів

    До відповідача: Державного підприємства „Бібрське лісове господарство”, м.Бібрка

    Про стягнення 7683,70грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Олефір - предст. згідно доручення б/н від 20.01.2009року

    Від відповідача: не з’явився

    Суть позову:

    Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства по поставках металопродукції „Львівметал” про стягнення із Державного підприємства „Бібрське лісове господарство” 7683,70грн. боргу.

    Ухвалою господарського суду від 03.12.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.01.2009року.

    Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

01.10.2008року відповідач отримав від позивача на підставі усної домовленості відповідно до накладної Рас-00012581 металопродукцію на загальну суму 7843,30грн.

Оскільки свої зобов’язання щодо оплати відповідач виконав частково сплативши лише 186,66грн., позивач надіслав боржнику претензію №  55/410 від 30.10.2008року про сплату решти суми боргу.

Так як претензія залишена останнім без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, що складає 7656,64грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню повністю з огляду на наступне:

01.10.2008року відповідач отримав від позивача металопродукцію на загальну суму 7843,30грн., що підтверджується видатковою накладною № Рас-00012581 від 01.10.2008року та довіреністю серії НББ № 554284 від 30.09.2008року виданої на ім’я Назарка Романа Григоровича. Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується видатковою накладною Рас-00012581 від 01.10.2008року. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і становить 7843,300грн.

    Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Відкрите акціонерне товариство „Львівметал” виконало постачання товару, а державне підприємство „Бібрське лісове господарство” зобов’язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.

    Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

    30.10.2008року  позивачем надіслано відповідачу претензію № 55/410 від 30 жовтня 2008року про оплату непогашеної суми вартості отриманого ним товару, що складає 7656,64грн., яка була залишена останнім без реагування та задоволення.

    Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавши претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

     З огляду на відсутність оплати позивач правомірно звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім суми основної заборгованості відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних за користування чужими коштами, що складає 27,06грн., які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов’язання.

    Таким чином, загальна сума позову складає 7683,70грн.

    Відповідач, при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив. Доказів оплати не подав.

    При цьому, п.2 ст. 614 ЦК України покладає доведення вини, на особу, яка порушила зобов’язання.

    Отже у цивільному законодавстві діє презумпція вини: особа, яка порушила зобов’язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини.

    Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

    Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги підтвердженими представленими доказами та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

    Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

        суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити повністю.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Бібрське лісове господарство”, Перемишлянський район, м.Бібрка, вул. В.Стуса, 44 (код ЄДРПОУ 00992488) на користь Відкритого акціонерного товариства по поставках металопродукції „Львівметал”, м.Львів, вул. Навроцького, 1 (код ЄДРПОУ 01882373) 7656,64грн. основного боргу, 27,06грн. річних, 102,00грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

    

Суддя