^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22-6055/2006 р.                                Головуючий у 1 інстанції: Апанаскович Н.М.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2006 року                                                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:              Приймака В.М.

Суддів:                          Осоцького І.І.

Прокопенка О.Л.

При секретарі:           Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "21" березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого.

В позові зазначала, що вона є членом сім'ї загиблого. Згідно ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня, як член сім'ї загиблого вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003-2005 роки - 2 113 грн. 75 коп., яку вона просила стягнути з відповідача на її користь.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райадміністрації на користь позивача - 2 113 грн. 75 коп. заборгованість по разовій грошовій допомозі, як члену сім'ї загиблого за період 2003-2005 роки.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної    адміністрації    посилаючись    на   порушення    судом    норм    матеріального

процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1.

Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» члени сім'ї загиблого мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє члена сім'ї загиблого права на таку допомогу.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Право на отримання позивачем грошової допомоги в заявленому розмірі не спростовуються відповідачем.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду в грудні 2005р., а в позовних вимогах ставила питання про стягнення па свою користь грошової допомоги за період 2003-2005р.р. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбаченого КАС України для звернення до суду з приводу порушеного права.

Суд першої інстанції поновив позивачеві строк для звернення до суду з даним позовом, вмотивувавши поважність причин юридичною необізнаністю позивача. Однак, суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення члена сім'ї загиблого повідомлялись всі його права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_2 протягом всіх цих років реалізовувала своє право на отриманням допомоги.

В зв'язку з викладеним судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.

Доводи апелянта про те, що УПСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації Запорізької об ласті задовольнити частково.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "21" березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Токмацької районної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги члену сім'ї загиблого ЗМІНИТИ.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації на користь ОСОБА_1  1530 грн.за 2005 рік.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції.