Справа № 22- ц- 111/08 р. Головуючий 1 -ї ін ст. - Золотарьова Л.І.
Категорія - житлові Доповідач - Крилова Т.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.08 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі: Головуючого - Крилової Т.Г. Суддів - Цвірюка В.О. - Маміної О.В. При секретарях - Гребенщикової Ю.В. та Спольник І.О. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року до Київського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Позивач посилався на те, що він фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 і сестри ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, тобто АДРЕСА_1. Просив визнати за ним право власності на 1/4 частину спірного жилого будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті матері -ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а також на 1/4 частину спірного жилого будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У січні 2007 року до суду із зустрічною позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом. Посилався на те, що він з 1972 року постійно мешкає та зареєстрований в спірному будинку. Після смерті бабусі - ОСОБА_3 у 1975 році, після смерті тітки -ОСОБА_4 у 1998 році та після смерті матері - ОСОБА_5 у 1993 році він фактично прийняв спадщину, а ОСОБА_2 фактично спадщину не приймав, т.я. мешкав разом з дружиною за іншою адресою. Крім того, у 2003 році ОСОБА_2 склав заповіт на його ім'я на все своє майно. Вважаючи себе власником домоволодіння, він зробив капітальний ремонт домоволодінню на суму близько 20000 гр. Просив визнати за ним право власності на 3/4 частини спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 просили відмовити.
ОСОБА_1 проти позову ОСОБА_2 заперечував, а свої позовні вимоги просив задовольнити.
Справа розглянута у відсутності представника територіальної громади Харківської міської ради Харківської області.
2
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ним право власності на 1/4 частину жилого будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5 В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, оскільки не прийняв до уваги його доводи і пояснення по справі. Крім того, суд не повністю з'ясував усі обставини справи, які мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить 1/4 частина спірного домоволодіння; його матері ОСОБА_3 належала 1/4 частина домоволодіння; його сестрі ОСОБА_4 належала 1/4 частина домоволодіння. Колишній дружині ОСОБА_2, яка є матір'ю ОСОБА_1 - належала 1/4 частина домоволодіння.
Спірне домоволодіння складається з двох частин, має два окремих виходи. Після розірвання шлюбу у 1968 році міжОСОБА_2, який мешкав з матір'ю та сестрою в одній частині будинку і ОСОБА_5, яка мешкала з сином ОСОБА_1 в другій частині будинку, фактично склався порядок користування житлом.
Проживаючи у спірному домоволодінні разом із спадкодавцями, ОСОБА_2 поступово фактично приймав у спадок майно після смерті матері та сестри у розмірі 1/2 частини будинку, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. А ОСОБА_1 фактично прийняв у спадок майно після смерті своєї матері -ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини будинку, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, на підставі вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року.
Суд першої інстанції правильно вказав, що правовідносини, що склалися між сторонами виникли до вступу у дію ЦК України в редакції 2003 року, тому, регулюються ЦК України в редакції 1963 року. Посилання ОСОБА_1 на п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який діє з 01.01.04 року безпідставні.
Крім того, матеріали справи не містять свідчень про те, що ОСОБА_2 фактично спадщину не приймав.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України. Тому, підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.