Судове рішення #379124

 

________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162

Справа № 22 - 6339/ 2006р.                             Головуючий у І інстанції: Нікітенко Н.П.

Суддя - доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2006 року                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:        Денисенко Т.С.,

Суддів:                      Каракуші К.В.,

Коваленко А.І., При секретарі:       Бабенко Т.І. розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  адміністративну  справу  за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на постанову Ленінського районного суду М.Запоріжжя від "04" вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Гнатик Галини Євгенівни про визнання дій відповідача протиправними та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що суддя Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Гнатик Г.Є. безпідставно в порушення вимог закону повернула без розгляду його позов.

Так, 26.09.2005р. він звернувся до суду з позовом на дії голови Ленінського районного суду М.Запоріжжя, проте суддя своєю ухвалою від 10.01.2006р. повернула зазначений позов позивачу з підстав не усунення недоліків щодо звільнення позивача від сплати державного мита. Дане порушення ОСОБА_1 оскаржив до апеляційного суду, внаслідок чого оскаржувана ухвала судді першої інстанції від 10.01.2006р. була скасована, а його позов направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі. ОСОБА_1, вважає, що в діях відповідача є намір не розглядати його позов до посадової особи органу державної судової влади, що є порушенням закону, присяги судді та позбавляє його права на судовий захист. Тому вважає, що такими незаконними діями судді йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 1000грн., оскільки порушено його право на судовий захист, завдані душевні страждання, порушені нормальні побутові обставини.

Згодом позивач уточнив вимоги та просив суд визнати протиправними дії відповідача по не розгляду за його участю заяви про звільнення його від судових витрат, визнати також протиправними дії відповідача щодо повернення позову, стягнути за рахунок держави 1000 грн., як компенсацію моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача.

Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від "04" вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення по справі; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду перегляну га.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції мас право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.2 ст.З КАС України до адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок

У відповідності до п.7 ч.1 ст.З КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з первісного позову ОСОБА_1 та уточненого позову(а.с. 3. 45) заявлені ним вимоги зводяться до оскарження процесуальних дій судді районного суду по винесенню ухвали від 10.01.2006р. про повернення позову як неподаного та стягнення в зв'язку з цим моральної шкоди. Таким чином, позивач просить суд стягнути моральну шкоду завдану процесуальними діями судді.

Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосудця, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, можуть оскаржуватись у чинному в даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом. Рішення суду (процесуальні дії чи бездіяльність суддів) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст..129 Конституцій та законодавством про судочинство. Між іншим, позивач використав таке право та оскаржив в апеляційному порядку ухвалу судді від 10.01.2006р. про повернення позову і це судове рішення було скасовано та адміністративний позов ОСОБА_1 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі (а.с.5).

Посилання апелянта в судовому засіданні апеляційного суду на положення ст..56 Конституції України, як на підставу для стягнення моральної шкоди з держави є помилковим, оскільки у відповідності до положень цієї статті право особи на відшкодування моральної шкоди за рахунок держави наступає в разі завдання такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Проте процесуальні дії судді, в даному випадку про повернення позову, не є владними управлінськими повноваженнями в розумінні п.7 ч.1 ст.З КАС України так і ст..56 Конституції України.

Оскільки предметом позову є процесуальні дії судді, які на думку позивача спричинили йому моральну шкоду, судова колегія дійшла до висновку що такий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до закону є інший порядок усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя. Тому провадження по справі за позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст. 157 п.1, 198, 203 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Ленінського районного суду М.Запоріжжя від "04" вересня 2006 року по цій справі скасувати, а провадження по цій справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація