УКРАЇНА

Справа № 421/1706/14-ц

Провадження № 2/421/609/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 р. Первомайський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Русанової Т.Т.

при секретарі Мезіновій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу про перетинання кордону України дитиною разом із матір'ю без згоди батька, -

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зараз мешкає з нею, бабусею та дідусем і знаходиться на їхньому утриманні.

На теперішній час вона їде до Російської Федерації на постійне місце проживання та згодом хоче забрати з собою сина для постійного проживання та навчання. Також цим літом вона має намір поїхати за кордон для відпочинку разом із сином, але не може зробити цього без згоди відповідача. Відповідач повністю ігнорує інтереси дитини та на її прохання оформити дозвіл на виїзд дитини за кордон не реагує, в зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Просить суд надати дозвіл на перетинання кордону України (виїзд за межі України та в'їзд до України) неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною 18-ти річного віку.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що не проживає з позивачкою та дитиною з 2007 р. Дитина - син ОСОБА_3, проживає з матір'ю, бабою та дідом, батьками позивачки. Він із сином останнім часом протягом 1,5 років не спілкується, до цього спілкувався рідко. Матір дитини перешкоджає їх спілкуванню, посилаючись на те, що він та його батьки, ніби - то, зловживають спиртними напоями. Сама позивачка веде розгульне життя, дитиною не займається. Йому спокійніше, коли його син перебуває із бабусею та дідусем. Де зараз знаходиться дитина, позивачка йому не повідомляла. Родичі позивачки родом з Росії, можливо у них там є рідня. Наскільки йому відомо, позивачка зараз не працює та коштів на відпочинок з дитиною не має.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що життя її дочки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не склалося, за що він хоче їй помститися. Дочка телефонує відповідачеві, він не бере слухавку, при зустрічі згоду на вивезення дитини за кордон не дав, казав дочці, що вона за ним ще побігає. Донька хоче облаштуватися в Москві, зараз вона там орендує квартиру та працює у якійсь приватній юридичній фірмі. Влітку вона хотіла поїхати з дитиною відпочивати за кордон. Мета звернення до суду така, щоб отримати дозвіл вивозити дитину без згоди батька.

Представник органу опіки та піклування Проценко Л.О. в судове засідання не з'явилася, просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

Батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Шлюб між батьками дитини розірваний 03.09.2007 року (а.с. 7).

В суді не заперечувалося, що після розірвання шлюбу дитина проживає з матір'ю.

Згідно зі шкільною характеристикою вихованням ОСОБА_3 займаються матір, ОСОБА_1, та бабуся і дідусь ОСОБА_6, батько у вихованні сина участі не приймає (а.с. 10).

Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально посвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до підп. 1 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.

Статтею 141 СК України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

Таким чином, позивач, заявивши вимоги про надання дозволу на виїзд дитини за кордон до 18-ти років, без зазначення країни пребування, не взяв до уваги вищезазначені норми чинного законодавства, якими врегульовано питання перетинання неповнолітніми особами державного кордону України. При цьому у позовній заяві відсутні посилання на часові проміжки перебування дитини в державі прямування дитини, що суперечить Правилам перетинання державного кордону громадянами України.

Окрім того, чинним законодавством передбачено можливість вирішувати питання про надання дозволу саме на конкретний виїзд дитини за кордон без згоди батька, з визначенням його початку і закінчення. Інше розуміння змісту нормативних актів та допустимість неодноразових виїздів дитини за кордон, у тому числі і на постійне місце проживання, без згоди батька на підставі одного рішення суду є грубим порушенням права одного з батьків на спілкування з дитиною та на участь у її вихованні.

Позивачка не надала доказів на підтвердження того, що вона забезпечена житлом на території Російської Федерації, має постійне місце роботи та засоби до існування, не надані відомості про отримання путівок для закордонного відпочинку.

За таких обставин у суду немає підстав для висновку про те, що надання дозволу на виїзд дитини за кордон на необмежений термін буде відповідати інтересам дитини, що за кордоном забезпечені умови для належного виховання та проживання дитини.

Однак, з огляду на те, що на території Донецької та Луганської областей у зв'язку із суспільно - політичною обставиною на даний час проводиться антитерористична операція із застосуванням різних видів озброєння, строки закінчення якої невідомі, перебування дитини, в тому числі і на території м. Первомайська, становить небезпеку для її життя та здоров'я, у зв'язку із чим суд прийшов до висновку, що з урахуванням ситуації, матір та родичі дитини мають бути забезпечені правом у будь - який час вивезти дитину, у тому числі і за кордон, і повертатись назад без згоди батька протягом одного року.

На підставі викладеного і керуючись ст.313 ЦК України , ст.141, 150,155 СК України, ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Надати дозвіл на перетинання кордону України та Російської Федерації неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, протягом 1(одного) року з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Т.Т.Русанова