АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5782 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Кухар С.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів : Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2
на рішення Комунарського районного суду М.Запоріжжя від 31 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "АТП №12327", ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ "АТП №12327", ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
В позові зазначав, що він є начальником Запорізького обласного автоуправління, входить до складу міського та обласного конкурсних комітетів з проведення конкурсів на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування в м. Запоріжжя та Запорізькій області.
На протязі 2005 року працівниками відповідача на адресу органів прокуратури, виконавчої влади було розповсюджено інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Зокрема, 26.04.2005 року відповідачами на адресу Прем'єр міністра, Генерального прокурора, Голови служби безпеки, Міністра транспорту України направлена скарга в якій вони вказують, що ОСОБА_1 є власником ряду автотранспортних підприємств - ПП ОСОБА_4, ПП Еталон, ПП Профтаксі, ПП Козацька лава, а також викупив усі акції автовокзалів Запорізької області. До того ж, позивач зловживає службовим положенням, здійснює незаконні дії з метою знищення ВАТ "АТП №12327", доведення його до банкрутства.
У липні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Запорізької області з приводу порушень законодавства, які мали місце при проведені Запорізькою обласною державною адміністрацією конкурсу по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті загального користування. В даному зверненні ОСОБА_3 зазначав, що ОСОБА_1 вплинув на результати конкурсу, проте перевіркою прокуратури порушень законодавства з боку позивача виявлено не було.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати відомості розповсюджені відповідачами в скарзі на адресу Прем'єр міністра, Генерального прокурора, Голови служби безпеки, Міністра транспорту України недостовірною інформацією та спростувати їх, а також стягнути з відповідачів на його користь 1699 грн. моральної шкоди, завданої зазначеними діями.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 липня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, посилаючись на неповноту з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши доповідача, пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом, 26.04.2005 року робітниками ВАТ „АТП-12327" була направлена скарга на адресу Прем'єр міністра, Генерального прокурора, Голови служби безпеки, Міністра транспорту України, в якій вони скаржились на начальника Запорізького обласного авто управління ОСОБА_1, який, як вони вважали, зловживає службовими обов'язками.
У липні 2005 року генеральний директор ВАТ „АТП-12327" звернувся до прокуратури Запорізької області зі скаргою щодо порушення законодавства при проведенні Запорізькою обласною державною адміністрацією та особисто начальником Запорізького обласного авто управління ОСОБА_1 конкурсу по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи і дійшов до правильного висновку про те, що звернення зі скаргами, заявами до правоохоронних органів та державних органів, до компетенції яких входить перевірка порушених заявниками питань зв'язаних з роботою позивача, як посадової особи, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію, тому відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і закону, зокрема - ст.ст. 297, 299 ЦК України. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 31 липня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.