АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 5595/06 р.                              Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого            Денисенко Т.С.

суддів:                    Коваленко А.І.

Каракуші К.В.

при секретарі:             Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Токмак про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Токмак про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, зобов'язання нарахувати йому з 01.01.2006 року підвищення до пенсії у розмірі 525 грн.

В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник бойових дій він має право на підвищення в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком з 01.01.2005 року складає 332 грн., розмір підвищення пенсії за 2005 рік складає 332х150%х12=5976 грн. фактично йому було виплачено підвищення до пенсії за 2005 рік 358 грн. 44коп., тому недоплата складає 5617 грн.56 коп.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1. просив суд поновити строк для подачі позову стягнути з відповідача недоплачене підвищення до пенсії як учаснику бойових дій за 2005 роки у розмірі 5617 грн.56 коп., а також зобов'язати відповідача виплачувати йому пенсію з січня 2006 року у розмірі 525 грн. з урахуванням надбавки.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від "18" квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі на цю постанову суду ОСОБА_1. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позов у повному обсязі. Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін - якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Токмак та йому була призначена пенсія за віком у розмірі 435 грн.21 коп. (а.с.4).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1. є учасником бойових дій (а.с. 6).

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсії підвищуються в розмірі 150 %.

Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка слугує базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсій, Кабінет Міністрів України Постановою № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року (із змінами та доповненнями) в п. 2 встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", починаючи з 01 січня 2002 року здійснюються виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Розмір мінімальної пенсії, з урахуванням якої встановлюються надбавки та підвищення до пенсії, до цього часу не переглядався.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачу, як учаснику бойових дій, відповідач нараховує підвищення у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку - ( 19,91х 150 % = 29грн. 87 коп.), тобто відповідач діяв в межах своїх повноважень та не порушив права позивача.

Посилання позивача на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто у розмірі прожитковому мінімуму, є безпідставним, оскільки ч. З ст. 28 названого Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку, що дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Токмаку по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачу вчинені у відповідності до закону і в межах повноважень Пенсійного Фонду, тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 198,200, 205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "18" квітня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.