АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4951 Головуючий у 1-й інстанції: Щербака А. А.
2006р. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Денисенко Т.С.
суддів: Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про правильне обчислення пенсії,-
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про правильне обчислення пенсії.
У позові зазначав, що на підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил його було звільнено у відставку у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та має вислугу більше ніж 25 років, тому йому призначена пенсія за вислугу років.
Проте при нарахуванні цієї пенсії військкомісаріат провів нарахування пенсії не за правилами ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", а з врахуванням вимог ст. 40 Закону України „Про державний бюджет України на 2006рік". Вважає, що у зв'язку з цим йому недораховували щомісяця пенсію в розмірі до 250грн.
Посилаючись на те, що відповідач порушує його конституційні права, оскільки його було звільнено на підставі Закону України "Про державні гарантії та соціальний захист військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх родин", ОСОБА_1. просив суд зобов'язати Запорізький обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок його пенсії у
відповідності до зазначеного Закону України з 06.06.2006 року та виплатити її у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову суду ОСОБА_1., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позов у повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Статтею 40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від
20.12.2005 року №3235-1У встановлено, що „при звільнені у 2006 році для обчислення
пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону
України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", та членами їх сімей до
грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за
останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види
грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що
визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України".
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. звільнений із лав Збройних сил України наказом №13 заступника Міністра оборони України від 16 травня 2006 року та з
06.06.2006 року виключений із списків особового складу 621 Головного військового
представництва МО України. (а. с.5,6).
Запорізьким ОВК з 07.06.2006 року йому призначена пенсія за вислугу років (27 календарних років, 29-у пільговому обчисленні) по лінії МО України в розмірі 1465грн. 14коп.
Зважаючи на те, що відповідач призначив ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до вимог ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та ст. 40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", суд першої інстанції відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Доводи апелянта про те, що при нарахуванні йому пенсії Запорізький ОВК не повинен був враховувати ст. 40 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", являються безпідставними, оскільки відповідно до ст. 95 Конституції України
виключно законом про Державшій бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, у тому числі пенсія військовослужбовцям, виплата якої проводиться з державного бюджету.
Враховуючи зазначене, постанова суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.