Справа № 464/106/13 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/783/202/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Копняк С.М., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фольксбанк» 469094 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором №KF50902 від 17 липня 2012 року.

Вирішено питаня судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 Вважає, що судом першої інстанції було неповно з»ясовано обставини, які мають сутєве значення для правильного вирішення справи. Зазаначає, що обгрунтування позивачем своєї вимоги та посилання на дострокове стягнення сум кредитної заборгованості є хибним, оскільки боржник приступив до виконання зобов»язання, а строк виконання зобов»язання (24.12.2012 року на дату подання позову) не настав, тому не можна стверджувати про невиконання зобов»язання в погоджений строк. Вважає, що стягнувши на користь позивача матеріальні збитки у вигляді пені у сумі 319,42 грн. за кредитним договором №KF50902 від 17.07.2008 року суд вирішив питання на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, рішення суду постановлено на підставі неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи. В описовій та мотивувальній частинах рішення суд вказує, що загальна сума заборгованості станом на 24 грудня 2012 року становить 58688,18 доларів США (що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.07.2013 року становить 469094,62 грн.). Проте, судом не враховано посилання апелянта та долучену до матеріалів справи виписку по кредитному рахунку за договором №KF50902 від 17.07.2008 р., де чітко видно, що в період з березня 2011 року по листопад 2012 року ними було погашено близько 30000 дол. США, які були зараховані на погашення відсотків, а не на сплату боргу згідно кредитного договору. Зазначає, що вона договір поруки не підписувала. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року боржник ОСОБА_4 помер (а.с. 189). Спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (законний представник ОСОБА_2.), які ухвалою Апеляційного суду Львівської області залучені до участі в справі.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 17 липня 2008 року між ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником ВАТ «Електрон Банк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № KF 50902, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 60 000,00 доларів США строком до 17.07.2023 року зі сплатою 13.5 % річних за користування кредитом, а відповідач зобов'язувався здійснювати погашення кредиту із сплатою нарахованих відсотків. (а.с. 6-8).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору станом 24 грудня 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 58688,18 доларів США (що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.07.2013р. становить 469094,62 грн.), з них 56019,48 доларів США (447763,70грн.) - заборгованість по кредиту; 2628,70 доларів США (21011,20грн.) - заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5.2.8 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; утворення в позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Для забезпечення виконання зобов'язання по вищевказаному кредитному договору 15.05.2012 року між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_2 було укладено договори поруки № KF 50902/1, відповідно до умов яких останні зобов'язувалися відповідати перед позивачем за своєчасне виконання позичальником в повному обсязі усіх зобов'язань за вказаним кредитним договором (а.с.17-20).

Відповідно до ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов»язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Сихівський районний суду м. Львова виходив з того, що боржник допустив заборгованість за користування кредитом, не виконав взятих на себе за договором зобов»язань, та враховуючи, що кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, прийшов до правильного висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 469094, 62 грн. підлягає стягненню з відповідачів.

Згідно з п. 6.2 та 6.3 Кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту або його частини та сплати прострочених процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по пені становить 40,00 дол. США та розрахована в межах терміну позовної давності (1 року), що стверджується розрахунком заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що кошти внесені боржником були безпідставно зараховані на погашення відсотків, а не на сплату боргу не обгрунтовані, оскільки зарахування коштів сплачених за кредитним договором відбувалось відповідно до п. 3.5 Кредитного договору, яким передбачено черговість погашення заборгованості.

Твердження апелянта стосовно непідписання поручителем ОСОБА_2 договору поруки є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 1720,50 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : М.М. Шандра

Судді: С.М. Копняк

Н.Л. Шумська