АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 530/395/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/2331/14 Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р.
Доповідач Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Човно-Федорівської сільської ради Зінківського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Човно-Федорівської сільської ради Зінківського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.
З рішенням суду не погодилась ОСОБА_1, та подала на нього апеляційну скаргу в якій прохала рішення суду першої інстанції від 03 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.
Судове засідання проводилось за участі представника апелянта, за відсутності інших осіб, які подали заяви з проханням справу слухати у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що вона не мала можливості у передбачений законом строк з поважних причин звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3, який на день смерті був зареєстрований в селі Човно-Федорівка Зінківського району Полтавської області, а фактично проживав в с. Волошкове, Зінківського району Полтавської області в господарстві ОСОБА_4.
Згідно повідомлення Зінківської державної нотаріальної контори Полтавської області від 06.05.2014 року за № 879/01-16, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась та претензій від кредитора не надходили (а.с.56). Відповідно до виписки із особового рахунку НОМЕР_1 від 01.01.1996 року по 01.01.2000 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (чоловік) - помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (голова сім'ї) - померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Інших членів колгоспного двору на день смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано не було (а.с.27).
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. Оскільки спадщина відкрилася у 1996 році, то застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР ( в редакції 1963 року).
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), яка діяла на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 у фактичне управління або володіння спадковим майном не вступала, і в установлений законом строк заяву про прийняття його спадщини до нотаріальної контори не подавала.
Частиною 1 ст. 550 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Згідно правових позицій, викладених Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, місцевий суд правильно з'ясував обставини справи, всебічно та об'єктивно перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2014 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин