АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а - 92/2007                                Головуючий                       в І інстанції Кобзій Т.І.

Доповідач Савченко В.О.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року січня «10» дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської

області в складі:

головуючого судді         Савченко В.О.

суддів                          Карташова О.Ю., Свинцової Л.М.

при секретарі                Малошонок О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську

адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 01 листопада 2006р.

за позовом   ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень,

В обґрунтування позову вказав що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, одержаного при ліквідації аварії на ЧАЕС. Згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначена йому пенсія не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова за шкоду здоров'ю - 50% мінімальної пенсії за віком. Однак йому виплачується пенсія у розмірі 634,66 грн., при тому, що розмір мінімальної пенсії становить 359 грн. В липні 2006р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, але йому було в цьому відмовлено.

Вважаючи зазначені дії відповідача неправомірними. ОСОБА_1. просив визнати дії відповідача незаконними і зобов'язати його зробити перерахунок пенсії в розмірі 2333,50 грн., з яких 6 мінімальних пенсій за віком становить 2154 грн., а додаткова пенсія - 179,50 грн.

Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 01 листопада 2006р. вимоги позивача були задоволені.

В апеляційній скарзі відповідач, не погоджуючись з постановою суду, просить скасувати її і постановити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Вважає, що судове рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, що суд першої інстанції помилково зробив висновки про доведеність обставин, які мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів  вважає її такою, що підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України і не може виходити за межі позовних вимог, крім випадків, коли це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Крім того згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Такі вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі виконані не були.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, одержаного при ліквідації аварії на ЧАЕС. Згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у всіх випадках розмір пенсії інвалідам 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. А ст. 50 цього Закону передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам 3 групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Згідно постанови КМУ від 30.05.1997р. розмір пенсії інвалідам 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, також не може бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Законом України "Про державний бюджет України на 2006р" встановлено прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2006р. - у розмірі 350 грн., з 01.04.2006р. - у розмірі 359 грн., з 01.10.2006р. - 366 грн. Відповідач же для розрахунків брав за основу розмір пенсії за віком у розмірі 19,91 грн., що суд першої інстанції визначив неправомірним.

Крім того, суд виходив із того, що згідно ст. 21, 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права та свободи, а при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту і обсягу вже існуючих прав та свобод. Тому постанови КМУ, якими змінено мінімальний розмір пенсій інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи не може застосовуватися, так як вони звужують права громадян і приоритетними в будь - якому випадку залишаються норми закону.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог поспішно.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія як інваліду 3 групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, дійсно встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю. Хоча позивач і просив переглянути розмір його пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", однак підстав для задоволення його заяви у відповідача не було.

Ст. 54 Закону дійсно передбачає розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не менше ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Але цією ж статтею передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дійсно встановлено мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Але мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується згідно ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005р" № 2505-1У від 25.03.2005р. виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом,  тобто це 3 види пенсій: за віком за наявності у чоловіків  25, а у жінок - 20 років страхового стажу; по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); та у зв'язку з втратою годувальника.

Позивачу, як було вказано вище, пенсія була призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і для цього виду пенсій розрахункова величина пенсій залишилася до цього часу незмінною, а саме 19,91 грн. Тому ні у відповідача, ні у суду першої інстанції не було правових підстав для застосування як розрахункової величини для обчислення пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про державний бюджет на 2006р", який встановлює розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З тих же підстав є необгрунтованими також вимоги позивача про перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.

При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. ніяк не погіршує положення позивача по відношенню до вимог, передбачених ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як вона прийнята на виконання положень цього закону Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень і встановлює порядок обчислення розміру пенсій та величину, з якої цілий ряд спеціальних пенсій, в тому числі і пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розраховуються, бо ніяким іншим нормативним актом ця величина для цих спеціальних видів пенсій не встановлена.

Таким чином Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюють порядок призначення і виплат різних видів пенсій і внесення змін до одного з них не тягне за собою автоматично необхідність застосування цих змін до положень другого закону, так як зазначені закони регулюють різні види правовідносин. З урахуванням наведеного не може йти мова також про звуження чи розширення прав громадян в зв'язку з змінами в одному з цих законів, якщо той закон, в який були внесені зміни не регулює порядок призначення та виплати того виду пенсії, яка призначена конкретному громадянину.

Проаналізувавши зазначені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає необхідним, скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити по справі нову про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. 199, 202, 205, 207 КАС України, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет на 2006р", ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету", судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області задовольнити.

Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 01 листопада 2006р. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій Управління ПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області незаконними і зобов'язання провести перерахунок належної йому пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 2333,50 грн., з яких пенсія за віком складає 2154 грн. а додаткова пенсія - 179,50 грн. - відмовити через їх необґрунтованість.

Постанова набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня її оголошення.