АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: 22ц/790/3643/14 Головуючий І інстанції - Шишкін О.В.

Справа: № 2-1336/11 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2013 року по справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних витрат, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61204, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі 785870,17 грн., а саме: по основній сумі боргу - 733899,49 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 47762,95 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 2506, 22 грн., інфляційні витрати - 1701,51 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

В заяві про збільшення розміру позовних вимог від 22.06.2011 року позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі 909 346,65 грн., а саме: по основній сумі боргу - 733 899,49 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 144 757,39 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 19 379,74 грн., інфляційні витрати - 11 310,03 грн. та стягнути судові витрати (а. с. 85-89 т.1)

Ухвалою Дзержинського райсуду міста Харкова від 17.10.2011 року залучено до участі у цивільній справі у якості третьої особи на стороні позивача - ТОВ КБ "АРМА".

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) на користь Державної іпотечної установи (бул. Лесі Українки, б. 34, м. Київ, 01601, Ідентифікаційний код: 33304730) заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі: 785 870,17 грн. в тому числі, по основній сумі боргу 733 899,49 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 47 762,95грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 2 506,22 грн., інфляційні витрати - 1 701,51 грн., а також витрати за сплату судового збору за подання позову - 1 700,51 грн., плати за інформаційно-технічне забезпечення 120,00 грн. та апеляційної скарги - 1 720,50 грн. (а. с. 226-234 т.1)

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та незаконним.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що 27 липня 2007 року між ТОВ КБ "АРМА" та ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит № 17/02-N/338 за умовами якого Банк надав відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 757500,00 грн., строком з 27 липня 2007 року по 26 липня 2027 року включно зі сплатою 12% річних.

У забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за договором про іпотечний кредит між цими ж сторонами було укладено іпотечний договір б/н від 27 липня 2007 року, посвідчений нотаріусом та зареєстрований за № 672.

28 вересня 2007 року між ДІУ та Банком був укладений договір відступлення права вимоги № 754, згідно якого Банк передавав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит та іпотечним договором.

Відповідачем було порушено умови договору про іпотечний кредит щодо сплати ануїтетних платежів, тому станом на 12.05.2010 року була нарахована заборгованість за кредитом на загальну суму 785870,17 грн.

Крім того, ДІУ не погоджується з позицією суду, що неповідомлення Банком відповідача про відступлення права вимоги, як передбачено умовами договорів, надає право відповідачу не виконувати свого обов'язку за договором про іпотечний кредит щодо сплати кредиту та відсотків, оскільки договір про відступлення права вимоги не врегульовує кредитних відносин, що існують між позичальником та кредитором, а взаємних претензій між Банком та ДІУ щодо виконання вказаного договору немає.

Зазначає, що відповідно договору відступлення п.1.1 про передачу права вимоги набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення, тобто він набрав чинності 28.09.2007 року, а новим кредитором стала ДІУ.

Звертає увагу, що ДІУ декілька разів повідомляла відповідача, шляхом направлення листів, які суд не прийняв до уваги, про відступлення права вимоги та нові реквізити для погашення кредиту та надавала завірені належним чином копії документів, що підтверджують цей факт, тому вважає відповідача належно повідомленим, а також відповідно п. 8.1 договору про іпотечний кредит відповідач повідомлений та згоден, що права вимоги за договором можуть бути відступлені ДІУ.

Вказує, що у разі неповідомлення відповідача про заміну кредитора, вона повинна була сплачувати платежі за кредитним договором первісному кредиторові, тобто банку, але починаючи з 27.10.2009 року відповідачем платежі за своїми борговими зобов'язаннями не виконувалися ні перед первинним, ні перед вторинним кредитором.

Вважає, що зміна реквізитів рахунку для погашення кредиту жодним чином не впливала на обсяг та умови виконання обов'язків відповідача.

Зазначає, що судом не досліджувався факт повернення кредитних коштів відповідачем первинному кредитору і відповідачем не надано жодних доказів погашення кредиту на рахунок, зазначений в договорі про іпотечний кредит.

Вказують, що судом не прийнято до уваги ряд фактів, що мають значення для справи.

В заяві про уточнення апеляційної скарги позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про іпотечний кредит в сумі: 909 346,65 грн., витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви - 1 700,00грн., плати за інформаційно-технічне забезпечення - 120,00 грн. та апеляційної скарги в розмірі - 1 720,50 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року апеляційна скарга була задоволена, рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.

08.01.2014 року відповідно штампу вхідної кореспонденції суду ОСОБА_3 в особі представника - ОСОБА_6, звернулася з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року касаційну скаргу задоволено частково, рішення апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. (а. с. 31-33 т.2)

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ТОВ КБ «Арма» було виконано його обов'язки за договором. Відповідач правомірно не виконувала зобов'язання новому кредитору за відсутності доказів переходу відповідних прав до нового кредитора.

З таким висновком судова колегія погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору про іпотечний кредит № 17/02-N/338 від 27 липня 2007 року (а.с. 9-14) кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 757500,00 грн. під сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних, строк погашення якого встановлено до 26 липня 2027 року.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно пункту 5.3.2 позичальник зобов'язується повернути кредит у сумі, вказаній у п.1.1 договору про іпотечний кредит, своєчасно сплачувати відсотки за користування Кредитом, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим Договором.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій погашення ануїтетних платежів (а.с. 326-350), остання з яких квитанція від 16 жовтня 2009 року (а. с. 326), призначення платежу якої є дострокове погашення за кредитним договором № 17/02-N/338 від 27.07.2007 року, що підтверджується фотокопією повідомлення ОСОБА_3 про дострокове погашення кредиту від 03 червня 2009 року відповідно вимогам п.5.3.6 вищевказаного договору.

Відповідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте відповідач у своїх письмових запереченнях (а.с. 45-48) не заперечує проти заміни кредитора, а вказує на неналежне її повідомлення щодо такої заміни.

Крім того, у відповідності до вимог ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Ч. 2 ст. 517 ЦК України встановлено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Крім того, у договорі про іпотечний кредит пунктом 5.1.3 встановлена вимога щодо письмового повідомлення у п'ятиденний термін позичальника у разі відступлення права вимоги за цим Договором, а п. 8.3 зазначено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін, окрім випадків, що передбачені окремими положеннями цього Договору. Право письмово повідомити Іпотекодавця про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит та за даним договором, передбачено і іпотечним договором пунктом 2.2.3.

У договорі відступлення права вимоги № 754 у п. 3.2 встановлено, що не пізніше 5 робочих днів з момент набрання чинності п. 1.1 цього Договору Банк зобов'язаний передати Позичальнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договорами, вказаними у п. 1.1 цього Договору та зміну Вигодонабувача за договорами страхування, з відміткою про отримання.

Також цим договором передбачено, що повідомлення повинні бути складені за встановленою формою та містити інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням реквізитів Установи, необхідних для виконання Позичальником своїх зобов'язань за договорами, вказаними у п.1.1 цього Договору, та зміну Вигодонабувача в договорах страхування. Всі надіслані Банком повідомлення разом із документами, що підтверджують їх доставку адресату, мають бути надані до Установи протягом 7 робочих днів з дня їх надіслання відповідним адресатам.

Отже, договором відступлення права вимоги прямо передбачено, що цей обов'язок покладається на Банк, а належних доказів виконання цієї вимоги судам надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що таке повідомлення здійснив позивач (а.с. 49), яке ОСОБА_3 отримала, що підтверджується її відповіддю (а.с.50), але доказів надходження документів, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, як встановлено ч.1, 2 ст. 517 ЦК України, в матеріалах не містяться.

Крім того, за змістом договорів обов'язок повідомлення покладено на Банк, а не на нового кредитора.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 60 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду і надані відповідачкою докази позивач не надав.

Відповідно до ст.ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1. ч.1 ст. 512, ст.ст. 516, 517, ч.1 ст. 527 ЦК України та ч.1 ст. 60, 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -