ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
23.12.2008 | Справа №2-23/10502-2008 |
За позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Поштамту – Центру поштового зв’язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м.Сімферополь
До відповідача Миколаївський комбінат комунальних підприємств, смт. Миколаївка
про стягнення 2414,25 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Субота І.В., представ. за довір. №25-07-2522 від 02.09.2008р.
Від відповідача – Мельник Ю.І., представ. за довір. від 21.10.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 2414,25 грн. неправомірно отриманих грошових коштів.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому з позовом не погоджується, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд
Встановив :
Як свідчать матеріали справи, 11.06.2007р. Миколаївським комбінатом комунальних підприємств був складений акт опломбування лічильника у Миколаївському комбінаті зв’язку №074137, показання лічильника при опломбуванні становили 00000 м3 (а.с.46).
Миколаївським комбінатом комунальних підприємств був надісланий Українському державному підприємству поштового зв’язку «Укрпошта» в особі Поштамту – Центру поштового зв’язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» проект договору №30/265-01 «На надання послуг по водопостачанню» від 26.06.2007р., який підписаний позивачем не був у зв’язку з відсутністю уставних документів відповідача.
11.07.2007р. посадовими особами відповідача у присутності представника позивача був складений акт про відключення від систем комунального водопостачання поштового відділення у смт. Миколаївка, вул. Набережна,1 за порушення п.п.12.1а та 13.3д Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держкомжитлкомунхоза України від 01.07.1994р. №65, а саме за не укладення договору та несплату за використану воду. У акті були відображені показання лічильника 185 м3, пломба порушена не була.
Позивачу був виставлений рахунок №350 за водопостачання за червень 2007р. за 185 м3 використаної води на суму 2414,25грн.
12.07.2007р. платіжним дорученням №18419 позивач оплатив 2414,25грн. за водопостачання за червень 2007р. за 185 м3 згідно виставленому рахунку, що свідчить про визнання ним боргу у вказаному обсязі.
Підписаний екземпляр договору з протоколом розбіжностей був направлений на адресу відповідача 11.09.2007р. (а.с.37). Відповідно до цього договору відповідач зобов’язується надати послуги по водопостачанню Миколаївському відділенню зв’язку, вул. Набережна,1, а позивач зобов’язується своєчасно оплачувати їх на умовах цього договору (п.1.1. договору).
Згідно п.1.2. договору, об’єктом водообліку є лічильник №074137, показання лічильника на момент укладення договору - 00185м3.
Позивач вважає, що Акт на відключення від систем комунального водопостачання був складений безпідставно в порушення законодавства України, рахунок на оплату суми, нарахованої згідно акту, виставлений незаконно, а сума, вказана у рахунку та безпідставно оплачена позивачем, підлягає поверненню.
Суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 12.1а Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України встановлюється такий порядок відпускання води та приймання стічних вод:
а) для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом. У разі невиконання вимог Водоканалу останній має право припинити водопостачання відповідно до п.13.3 цих Правил. При невиконанні їх у встановлені строки водокористування вважається самовільним та безобліковим і Водоканал має право вжити заходів, передбачених цими Правилами.
Водоканал має право, завчасно попередивши абонента, припинити йому подачу у разі несвоєчасного внесення плати за воду (п.п.13.3д).
Відповідно до п.п. 1,4,5 ст.181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ст.640 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи підписаний екземпляр договору з протоколом розбіжностей був направлений на адресу відповідача 11.09.2007р. (а.с.37) Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно зазначено в акті, що станом на 11.07.2007р. договір укладений не був та відповідачем правомірно складений акт за порушення п.п.12.1а та 13.3д Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
Крім того, 11.06.2007р. Миколаївським комбінатом комунальних підприємств був складений акт опломбування лічильника №074137, показання лічильника при опломбуванні 00000 м3 (а.с.46).
Згідно п. 11.1 Правил, кількість води, використаної абонентами, визначається за показниками повірених у встановленому порядку водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані.
На момент проведення перевірки відповідачем 11.07.2007р., показання лічильника склали 00185м3, тобто за період з 11.06.2007р. по 11.07.2007р. позивачем було використано 185 м3.
Позивач заперечує факт споживання води у вказаному обсязі, однак доказів в обґрунтування своїх заперечень позивач суду не надав.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Як свідчать матеріали справи, посадові особи відповідача діяли на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України.
Таким чином, суд констатує відсутність порушень з боку Миколаївського комбінату комунальних підприємств під час складання акту 11.07.2007р. та виставлення рахунку на оплату 185 м3 використаної води.
Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов’язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб’єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
Позивач не довів суду факту неотримання послуги по водопостачанню та не надав суду доказів неправомірності дій посадових осіб відповідача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що відповідач правомірно виставив рахунок №350 за водопостачання за червень 2007р. за 185 м3 використаної води на суму 2414,25грн., яка підлягала сплаті.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 26 грудня 2008р., оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 29 грудня 2008 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.