АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа №625/28/14-ц Головуючий
Провадження №22-ц/790/4310/2014 1-ї інстанції: Яковенко А.О. Категорія: визнання недійсним Доповідач: Трішкова І.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Борової С.А., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Костенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Лізингова компанія "АвтоФінанс" на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ "Лізингова компанія "АвтоФінанс" про визнання договору фінансового лізінгу недійсним та стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
29.01.2014 року позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 уклав з ТОВ «Лізингова Компанія «Автофінанс» договір фінансового лізингу № 008961 з додатками, відповідно до умов якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (трактор МТЗ 892, зазначений у п. 1.1 договору та специфікації, що є додатком № 3 до договору) у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором. 20 грудня 2013 року позивач сплатив ТОВ «Лізингова Компанія «Автофінанс» комісію за організацію угоди в розмірі 17500 грн., але виконання договору відповідачем не відбулось. У зв'язку з зазначеним, позивачі просили суд визнати Договір фінансового лізингу № 8961 від 20 грудня 2013 року, оскільки наявні наступні підстави його недійсності: діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії (відповідна ліцензія у ТОВ «Лізингова Компанія «АвтоФінанс» - відсутня) га введення сторони угоди в оману стосовно повноважень ТОВ «Лізингова Компанія АвтоФінанс» на проведення операцій з фінансового лізингу; договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (Договір фінансового лізингу № 008961 від 20 грудня 2013 року нотаріально не посвідчений); для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (письмова згода відсутня). У зв'язку з зазначеним, Договір фінансового лізингу № 008961 від 20 грудня 2013 року має ознаки недійсності, а тому підлягає визнанню його таким з поверненням комісії за організацію угоди в розмірі 17500 грн.
Представник відповідача ТОВ «Лізингова Компанія «Автофінанс», у судове засідання не з"явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення, у яких проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.
Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року позов задоволений.
Договір фінансового лізингу від 20.12.2013 року визнаний недійсним.
З ТОВ "Лізингова Компанія "Автофінанс" на користь ОСОБА_4 стягнуті грошові кошти у сумі 17500 грн., а на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі представник ТОВ "Лізингова Компанія «Автофінанс" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення суду не оскаржили.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2013 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Лізингова Компанія «АвтоФінанс» укладено Договір фінансового лізингу № 008961 з додатками.
Згідно з п. 1.3 укладеного Договору фінансового лізингу (надалі - Договір), лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (трактор МТЗ 892, зазначений у п. 1.1 договору та специфікації, що є додатком № 3 до договору) у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором. Предмет лізингу є власністю лізингодавця (п. 1.5 договору) та придбається ним на своє ім'я за договором купівлі-продажу у продавця транспортного засобу (п. 4.6 договору).
Пунктами 1.7, 1.8 Договору передбачено, що предмет договору передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 90 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу (50% від вартості предмета лізингу), комісії за організацію та оформлення договору ( 10% від вартості предмету лізингу) та комісії за передачу предмета лізингу (3% від вартості предмету лізингу). Лізингоодержувач має можливість сплачувати авансовий платіж впродовж (але не більше) 12 місяців з моменту підписання договору платежами, визначеними лізингодавцем залежно від вартості предмета лізингу в додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною, розрахований по формулі, визначеній в п. 8.2.2 даного договору. Авансовий платіж не може бути сплачений повністю лізингоодержувачем до сплати комісії за організацію.
Того ж дня, 20.12.2013 року позивач сплатив на користь ТОВ «Лізингова Компанія АвтоФінанс» комісію за організацію угоди в розмірі 17500 грн., Втім, з боку ТОВ "Лізингова Компанія "Автофінанс" виконання Договору не відбулось.
Суд перевірив доводи позивачів і прийшов до висновку, що посилання позивачів на недійсність Договору фінансового лізингу № 008961 від 20 грудня 2013 року з огляду на відсутність у ТОВ «Лізингова Компанія «АвтоФінанс» відповідної ліцензії на проведення операцій фінансового лізингу та введення сторони угоди в оману стосовно повноважень ТОВ «Лізингова Компанія «АвтоФінанс» на проведення операцій з фінансового лізингу, не відповідають вимогам закону та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, з огляду на що оскаржувана угода не може бути визнана недійсною з цих підстав.
Доводи представника позивачів про незаконність висновків суду в цій частині не приймаються до уваги, оскільки позивачі не оскаржили рішення суду і погодились з ним.
Визнаючи договір фінансового лізингу недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений договір не був нотаріально посвідчений, крім того, всупереч вимогам ст.65 СК України ОСОБА_5 не давала згоди на укладання такого договору.
З висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.
У ст.203 ЦК України, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим акта цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.ст.203,204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.
Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 3 ст.806 ЦК України зазначається, що особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
В частині 1 ст.6 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено форму договору фінансового лізингу - договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
Тому позовні вимоги позивача та висновки суду першої інстанції про нікчемність укладеного договору у зв'язку з недотриманням сторонами нотаріальної форми договору ( недотримання вимог ч.2 ст.799 ЦК України) є помилковими та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства України, оскільки зазначена норма регулює окремий вид цивільно-правових відносин - найм (оренда) транспортного засобу ( параграф 5 ЦК України).
Норми загальних положень про найм (оренду) викладені виключно в параграфі 1 глави 58 ЦК України.
Чинним законодавством не передбачено застосування до фінансового лізингу норм, що регулюють окремі види найму (оренди).
Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" ( ч.2 ст.806 ЦК України та ч.1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Частинами 2,3 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Згода на укладання договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
Чинними нормами законодавства не передбачено умови для обов'язкової нотаріальної форми договору фінансового лізингу, а отже й отримання письмової згоди іншого з подружжя на укладання зазначеного договору відповідно до ст.65 СК України не вимагається.
Оскільки укладений договір лізингу відповідає вимогам закону, його нотаріальне посвідчення не вимагається, відповідач мав право на укладання договору, оскільки згідно довідки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ФЛ №1217 від11 вересня 2012 року, ТОВ " Лізингова компанія "Автофінанс" має право надавати послуги з фінансового лізингу.
За таких обставин у суда першої інстанції не було підстав для визнання даного правочину недійсним, а тому рішення суду, яким задоволені зазначені позовні вимоги, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст..ст. 303,307,309, 314,319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "Лізінгова компанія "АвтоФінанс" задовольнити.
Рішення Коломацького районного суду Харківської області від 22 квітня 2014 року скасувати.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: