ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 910/7141/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Вовка І.В.

розглянувши касаційні скарги Національної спілки письменників України

Прокуратури міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014

у справі №910/7141/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"

до Національної спілки письменників України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Головне управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Національної спілки письменників України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від прокуратури: Баклан Н.Ю.;

від позивача: Варакіна О.В., Лікарчук К.І. - за довіреностями;

від відповідача: Кононенко В.І. - за довіреністю;

від третьої особи: Фрідман О.О. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національної спілки письменників України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Національної спілки письменників України, Головне управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради, про:

1. Припинення права власності Національної спілки письменників України на приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що складається з: нежилих приміщення підвалу (в літ. А): частина приміщення № 1; приміщення 1, площею - 14,9 кв. м., приміщення 2, площею - 53,1 кв. м.; приміщення 3, площею - 4,6 кв. м.; приміщення 4, площею - 58,4 кв. м.; приміщення 7, площею - 33,5 кв. м.; приміщення 17, площею - 7,4 кв. м., приміщення 19, площею - 2,1 кв. м.; приміщення 20, площею - 8,3 кв. м. Всього по частині приміщення № 1, площею - 182,3 кв. м. приміщення № 2: приміщення 1, площею - 8,4 кв. м.; приміщення 2, площею - 6,5 кв. м.; приміщення 3 площею - 31,7 кв. м.; приміщення 4, площею - 16,9 кв. м.; приміщення 5, площею - 3,2 кв. м.; приміщення 6, площею - 10,8 кв. м.; приміщення 7, площею - 50,0 кв. м. Всього по приміщенню № 2, площею - 127,5 кв. м. частина МЗК: приміщення IV, площею - 27,4 кв. м., приміщення V, площею - 4,6 кв. м.; приміщення VI, площею - 4,2 кв. м.; приміщення VII, площею - 23,8 кв. м.; приміщення VIII, площею - 20,8 кв. м. Всього по частині МЗК, площею - 80,80 кв. м., яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2;

2. визнання спільної часткової власності Національної спілки письменників України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що складається з прибудови площею 182,4 кв.м. та приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., після його реконструкції, які знаходяться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2;

3. визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" права власності на 1/2 частину приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що включає прибудову площею 182,4 кв.м. та приміщення загальною площею 390,60 кв.м. після його реконструкції, яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2.

30.04.2013 року Національна спілка письменників України (Відповідач за первісним позовом) звернулась до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 130,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, передавши її Національній спілці письменників України та привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд, а саме: прибудови та влаштованого літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2013р.у справі № 910/7141/13 у задоволенні первісного позову про визнання права власності відмовлено повністю.

Зустрічний позов Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" звільнити земельну ділянку площею 130,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2, передавши її Національній спілці письменників України та привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд, а саме: прибудови та влаштованого літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2013р. у справі № 910/7141/13 скасовано. Прийнято нове рішення., яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" до Національної спілки письменників України задоволено повністю. Припинено право власності Національної спілки письменників України на приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., що складається з: нежилих приміщення підвалу (в літ. А): частина приміщення № 1; приміщення 1, площею - 14,9 кв. м., приміщення 2, площею - 53,1 кв. м.; приміщення 3, площею - 4,6 кв. м.; приміщення 4, площею - 58,4 кв. м.; приміщення 7, площею - 33,5 кв. м.; приміщення 17, площею - 7,4 кв. м., приміщення 19, площею - 2,1 кв. м.; приміщення 20, площею - 8.3 кв. м. Всього по частині приміщення № 1, площею - 182,3 кв. м. приміщення № 2: приміщення 1, площею - 8,4 кв. м.; приміщення 2, площею - 6,5 кв. м.; приміщення 3, площею - 31,7 кв. м.; приміщення 4, площею - 16,9 кв. м.; приміщення 5, площею - 3,2 кв. м.; приміщення 6, площею - 10.8 кв. м.; приміщення 7, площею - 50,0 кв. м. Всього по приміщенню № 2, площею - 127,5 кв. м. частина МЗК: приміщення IV, площею - 27,4 кв. м., приміщення V, площею - 4,6 кв. м.; приміщення VI, площею - 4,2 кв. м.; приміщення VII, площею - 23,8 кв. м.; приміщення VIII, площею - 20,8 кв. м. Всього по частині МЗК, площею - 80,80 кв. м., яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.

Визнано спільною частковою власністю Національної спілки письменників України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що складається з прибудови площею 182,4 кв.м. та приміщення, загальною площею 390,60 кв.м., після його реконструкції, які знаходяться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" право власності на 1/2 частину приміщення, загальною площею 537,10 кв.м., що включає прибудову площею 182,4 кв.м. та приміщення загальною площею 390,60 кв.м. після його реконструкції, яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.

У задоволенні зустрічного позову Національної спілки письменників України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Національна спілка письменників України та Прокуратура міста Києва звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 11.12.2013, залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.01.2010 року власник будинку і товариство з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" уклали довгостроковий договір оренди нежилих приміщень загальною площею 390, 60 м2, що знаходяться в будинку Спілки письменників України за адресою: місто Київ, вул. Банкова, будинок № 2.

08 листопада 2010 року між Національною спілкою письменників України (Спілка за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" (Інвестор за умовами договору) укладено Договір № 17 про спільну діяльність в реконструкції нежитлової будівлі.

Пунктом 1.1. укладеного договору про спільну діяльність сторонами визначено, що за умовами договору сторони дійшли згоди діяти спільно без створення юридичної особи у провадження комплексу заходів пов'язаних з реконструкцією частини приміщень загальною площею 390,60 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 2 (далі по тексту Об'єкт інвестування).

Відповідно до пункту 1.5. укладеного договору про спільну діяльність для реалізації умов договору Спілка передає Інвестору всі функції замовника забудовника, окрім права постійного користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 1.6. Договору Інвестор приймає на себе виконання всіх функцій замовника та забудовника та організовує інвестування в реконструкцію об'єкту інвестування шляхом 100% фінансування проектних та будівельних робіт з реконструкції об'єкту інвестування.

Пунктом 2.1. Договору про спільну діяльність сторонами погоджено, що інвестиції здійснюються у формі капітальних вкладень в Об'єкт інвестування шляхом внесення коштів у його реконструкцію.

Згідно з умовами п. 4.12 Договору про спільну діяльність Інвестор виконує за свій рахунок одноособово всі функції замовника реконструкції з правом підписання будь-яких угод в якості забудовника; збирає вихідні дані для проектування, отримує технічні умови, архітектурно-планувальне завдання та інші необхідні матеріали для розробки проектно-кошторисної документації, а також в якості замовника сплачує рахунки необхідні для отримання документації; готує та затверджує завдання на проектування та передає його проектній організації; замовляє у відповідній проектній організації проектну та технічну документацію; забезпечує отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту погодження проектно-кошторисної документації з відповідними організаціями та установами, в тому числі на містобудівній раді; забезпечує отримання дозволу в органах державного архітектурно-будівельного нагляду на виконання підготовчих робіт та будівельно-монтажних робіт, на вирішення питань, пов'язаних з реконструкцією Об'єкту інвестування; забезпечує проведення авторського і технічного нагляду в процесі виконання будівельних робіт; веде бухгалтерський облік, статистичний і інші обліки будівництва Об'єкта інвестування.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.9. укладеного Договору про спільну діяльність з реконструкції нежитлової будівлі Спілка зобов'язалась надати виключний фізичний доступ до земельної ділянки для реконструкції; передати Інвестору функції забудовника та замовника реконструкції об'єкта інвестування; надавати Інвестору всі необхідні дозволи на здійснення робіт з реконструкції об'єкту інвестування; після завершення реконструкції об'єкту інвестування підписати з інвестором відповідний акт виконаних робіт та акт розподілу.

12 листопада 2010 року Національною спілкою письменників України ("Спілка") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" ("Інвестор") укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 17 про спільну діяльність в реконструкції нежитлової будівлі від 08 листопада 2010 року, відповідно до якої сторони погодили внесення змін до Договору № 17 про спільну діяльність з реконструкції нежитлової будівлі від 08 листопада 2010 року, а саме: викладення пункту 6.1 в такій редакції: "За виконання обов'язків, визначених даним Договором та після завершення реконструкції Об'єкту інвестування Інвестор отримує у власність 50% площ Об'єкту інвестування. Інших 50% площ Об'єкту інвестування залишаються у власності Спілки. Розподіл Об'єкту інвестування здійснюється з дотриманням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших законодавчих актів України та фіксується в Акті розподілу Об'єкта інвестування, який підписується Сторонами не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення реконструкції об'єкту інвестування. Сторони не мають права ухилятися від підписання акту розподілу об'єктів інвестування. Інвестор під час проведення робіт з реконструкції Об'єкта інвестування, а також після закінчення даних робіт до моменту державної реєстрації за Інвестором права власності 50% площ Об'єкту інвестування в органах БТІ, володіє виключним правом користування Об'єктом інвестування".

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності, ТОВ "Банкова 2" посилалось на те, що останнім було виконано усі зобов'язання передбачені умовами договору, проте Національна спілка письменників України в порушення умов зазначеного договору ухиляється від підписання акту виконаних робіт та акту розподілу Об'єкта інвестування, що є порушенням прав товариства.

ТОВ "Банкова 2" вказує на те, що на виконання умов договору ним було розроблено Проект реконструкції з пристосуванням частини нежитлових приміщень з прибудовою та влаштуванням літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць по вул. Банковій, 2 у Печерському районі м. Києва, а також підготовлено проект паспорт фасаді, який погоджено з Міністерством культури України, також товариством подана Декларація про початок будівельних робіт та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, які відповідно до вимог законодавства зареєстровані Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю.

Національна спілка письменників України, в свою чергу, зазначала, що ТОВ "Банкова 2" в порушення умов Договору про спільну діяльність не погоджувало з Національною спілкою письменників України план реконструкції з визначенням переліку здійснюваних заходів із реконструкції та не затверджував проект реконструкції Об'єкту з , як того вимагають пункти 1.3. та 1.4. Договору, а отже в односторонньому порядку, на власний розсуд приступило до здійснення робіт з реконструкції Об'єкту.

Також звертаючись з зустрічним позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Національна спілка письменників України посилається на те, що земельна ділянка площею 0,3696 по вул. Банкова, 2 у м. Києві перебуває у постійному користуванні НСПУ на підставі Державного акту на право постійного користування землею. Будь-які правочину щодо надання у власність чи користування земельної ділянки по вул. Банкова, 2 у місті Києві між сторонами не укладались, а тому ТОВ "Банкова 2" не може набути права власності на Об'єкт в частині існуючих прибудованих приміщень площею 130,5 кв.м., оскільки таки приміщення були збудовані самочинно на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Приймаючи рішення у справі про відмову в задоволенні первісного позову про визнання права власності, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Банкова 2" не виконало належним чином свої зобовязання за Договором про спільну діяльність, оскільки не погодило проект реконструкції Об'єкту, а також проведення відповідних робіт з Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМДА, як органом уповноваженим на управління культурною спадщиною, що є порушенням вимог чинного законодавства. Задовольняючи зустрічний позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Договір оренди спірної земельної ділянки, яка надана у користування НСПУ також не містить погодження уповноваженого органу управління майном культурної спадщини, що свідчить про відсутність правових підстав на яких ТОВ "Банкова 2" займає вказану земельну ділянку.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення первісних позовних вимог та відмовлення у задоволенні зустрічних, суд апеляційної інстанції вказував на те, що на час укладення Договору оренди та Договору про спільну діяльність не було встановлено порядку надання погоджень Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу КМДА, а тому у ТОВ "Банкова 2" були відсутні підстави для вчинення відповідних дій для отримання погодження проекту реконструкції та проведення відповідних робіт, а також оренди земельної ділянки.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не повно встановивши всі обставини справи та не надавши належної правової оцінки правовідносинам між сторонами, дійшли передчасних висновків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Як зазначалось вище, між ТОВ "Банкова 2" та НСПУ 08.11.2010 було укладено Договір № 17 про спільну діяльність в реконструкції нежитлової будівлі, на умовах якого зобов'язалися без створення юридичної особи спільно діяти у провадженні комплексу заходів, пов'язаних з реконструкцією частини приміщення загальною площею 390, 60 м2, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Банкова, 2 (об'єкт інвестування).

Додатковою угодою від 12.11.2010 року № 1 контрагенти змінили редакцію пункту 6.1 договору, виклавши його в наступній редакції: "За виконання обов'язків, визначених даним договором та після завершення реконструкції об'єкта інвестування інвестор отримує у власність 50 відсотків площі об'єкту інвестування. Інших 50 відсотків площі об'єкта інвестування залишаються у власності спілки. Розподіл об'єкта інвестування здійснюється з дотриманням Закону України "Про охорону культурної спадщини" та інших законодавчих актів України та фіксується в акті розподілу об'єкта інвестування, який підписується сторонами не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення реконструкції об'єкта інвестування. Сторони не мають права ухилятися від підписання акту розподілу об'єкта інвестування. Інвестор під час проведення робіт з реконструкції об'єкта інвестування, а також після закінчення даних робіт до моменту державної реєстрації за інвестором права власності 50 відсотків площі об'єкта інвестування в органах БТІ, володіє виключним правом користування об'єктом інвестування".

Так, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду дійшов правомірного висновку про те, що на час укладання договору законодавством не було встановлено порядку надання погодження проекту реконструкції та проведення відповідних робіт уповноваженим органом управління культурної спадщини, разом з тим суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що п. 6.1. договору було встановлено відкладальну умову, за якою права та обов'язки сторін виникають, змінюються чи припиняються з моменту настання певної обставини, а саме за умови дотримання вимог закону щодо погодження відчуження спірного майна органом охорони культурної спадщини.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема встановлено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку відсутності погодження проекту реконструкції, дійшли помилкових висновків, оскільки враховуючи умови договору, які містять відкладальну умову за якою результати спільної діяльності, частина яких може бути передана у майбутньому лише за умов дотримання вимог закону щодо погодження саме відчуження органом управління культурної спадщини.

Отже, суди попередніх інстанцій приймаючи спірні рішення у справі, не встановивши наявність чи відсутність погодження відповідного органу охорони культурної спадщини саме на відчуження спірного майна, а обмежившись лише дослідженням погодження проекту реконструкції, не надавши належної правової оцінки умовам договору та положенням закону, які регулюють спірні правовідносини, дійшли передчасних висновків, в зв'язку з чим не можуть бути визнані колегією суддів правомірними та обґрунтованими.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом НСПУ вказувала на те, що земельна ділянка площею 0,3696 га. по вул. Банкова, 2 у м. Києві перебуває у постійному користуванні останньої на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 006743, а оскільки наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що ТОВ "Банкова 2" фактично самовільно перебуває та використовує дану земельну ділянку площею 130 кв.м., НСПУ просила подану зустрічну позовну заяву задовольнити.

Приймаючи рішення у справі в частині зустрічних позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли суперечливих висновків. Так, приймаючи рішення про задоволення зустрічного позову, місцевий господарський суд зобов'язав ТОВ "Банкова 2" звільнити земельну ділянку площею 130,5 кв.м., шляхом знесення самовільно збудованих споруд, а саме: прибудови та влаштованого літнього майданчику для розміщення кафе на 50 місць, в той час, коли суд апеляційної інстанції, задовольняючи первісні позовні вимоги визнав право власності за ТОВ "Банкова 2", зокрема, на прибудову площею 182,4 кв.м. Крім того, суд апеляційної інстанції взявши до уваги укладений між сторонами Договір оренди дійшов висновку про правомірність використання ТОВ "Банкова 2" спірної земельної ділянки.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у НСПУ у користуванні відповідно до акта на землю земельна ділянка площею 0,3696 га, та не надали належної правової оцінки умовам Договору оренди від 21.01.2010 укладеного між сторонами, за яким в довгострокову оренду було передано нежилі приміщення загальною площею 390, 60 м2, в зв'язку з чим суди достеменно не з'ясували на земельній ділянці якої саме площі знаходиться прибудова площею 182,4 кв.м., що свідчить про не повне з'ясування всіх обставин справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки оскаржені судові акти таким вимогам не відповідають, а місцевий та апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної спілки письменників України та Прокуратури міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі №910/7141/13 скасувати.

Справу №910/7141/13 направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк