Судове рішення 645/6478/13-ц від 18.07.2014

Судове рішення #37891823

Справа № 645/6478/13-ц Головуючий І інстанції - Сілантьєва Е.Є.

Провадження: 22-ц/790/3078/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: приватна власність

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Харківської міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, третя особа - служба у справах дітей Фрунзенського району Харківської міської ради про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2013 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 11.04.1986 року по 01.08.2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова, від 01.08.2012 року шлюб було розірвано. Зазначає, що за час подружнього життя, ними було придбано у спільну сумісну власність за спільні кошти недобудований житловий будинок АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення (ангар) літ. «Б-1» загальною площею 1337,5 кв.м розташована за адресою: АДРЕСА_2. Вказану нежитлову будівлю було збудовано в період з 2002 року по 2009 рік, тобто під час шлюбу. Вказана нежитлова будівля належить відповідачу на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2009 р. справа № 29/200-09 та ухвали Господарського суду Харківської області від 25.05.2009 р. справа № 29/2009-09. Оскільки у добровільному порядку спір про поділ майна сторонами не врегульований, позивач, посилаючись на ст. ст. 60, 70 СК України просила поділити зазначене майно.

Просила ухвалити рішення яким визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель Літ. «А-2» з підвалом літ. «Ап», масандрою Літ. Ам», верандою Літ. «а», терасами літ. «а1», «а2», басейном Літ. «В» та сараєм Літ. «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі ангару літ. «Б-1», загальною площею 1337,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено. Розділено майно подружжя, визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель Літ. «А-2», підвалом літ. «Ап», масандрою Літ. Ам», верандою Літ. «а», терасами літ. «аі», «а2», басейном «В» та сараєм Літ. «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Визнано право власності за ОСОБА_5 на ? частину нежитлової будівлі ангару літ. «Б-1», загальною площею 1337,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму сплаченого судового збору у розмірі 3441 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд помилково застосував при вирішенні справи рішення КСУ у якості правової норми, оскільки це рішення не стосується правовідносин які виникають при набутті права власності на майно фізичною особою підприємцем. Вказав, що під час розгляду справи встановлено, що державна реєстрація спірного будинку не була здійснена, у зв'язку з чим вказаний будинок не можна вважати спільною сумісною власністю подружжя та здійснювати його поділ шляхом визнання права власності на частку. Будівельні роботи щодо реконструкції та будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідач здійснював після розірвання шлюбу з позивачкою за власні грошові кошти, які не є об'єктом спільної сумісної власності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок за адресою АДРЕСА_1 та спірна нежитлова будівля у літері «Б-1» по АДРЕСА_2 є об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як майно нажите у період шлюбу.

Колегія суддів з такими висновками повністю не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи, вимогам чинного законодавства та наданим сторонами доказам.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 квітня 1986 року. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано. Як вбачається з мотивувальної частині судового рішення сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільне господарство з лютого 2011 року.

13 червня 2004 року, під час перебування у шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1, посвідченого ПНХМНО ОСОБА_6, було придбано вказаний житловий будинок. Стороною договору були ОСОБА_7, продавець, та ОСОБА_3, покупець. Як зазначає позивач по справі будинок придбаний в інтересах сім'ї, сторони по справі та їх донька мешкали у спірному будинку. У зв'язку з тим, що придбаний житловий будинок знаходився у нежитловому технічному стані позивач та відповідач у період спільного проживання вони здійснили всі необхідні роботи. На даний час будинок готовий до експлуатації.

Відповідно до вищевказаного договору, об'єктом продажу був незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, готовність якого складала 93%.

Таким чином, доля позивачки у спірному будинку з урахуванням її права на 1/2 частину майна подружжя складає 93/200 частин (0,93:2=0465 або 465/1000, що дорівнює 93/200 частинам).

20 червня 2013 року Інспекцією ГАСК була зареєстрована та видана Декларація про початок виконання будівельних робіт №ХК 082131700749, яка була подана ОСОБА_3 на реконструкцію індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудою по АДРЕСА_1

06 серпня 2013 року Інспекцією ГАСК була зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ХК 142132170743, яка була подана та отримана ОСОБА_3

У той же час з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності і у позовній заяві зазначає, що за його особисті кошти після припинення шлюбних відносин була добудована частина будинку.

За таких обставин, питання про поділ купленої у шлюбі частини будинку, готовність якого складала 93% необхідно вирішити у справі за позовом ОСОБА_5 про поділ майна подружжя. Що стосується питання про визнання права власності на 7/100 частн спірного будинку, то це питання підлягає вирішенню у справі за позовом ОСОБА_3

Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 08 травня 2009 року, ухвали Господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року за ФОП ОСОБА_3 визнано право власності на нежитлову будівлю у літері «Б-1» по АДРЕСА_2, загальна площа №№1, 2, 2а, 3, 4, 5, 6, 7, 7а, 8, 8а, 9, 10, 11, 12, 15, якої складає 1337,5 кв.м.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду Харківської області від 08 травня 2009 року позивачем за власні кошти було виконано будівництво нежитлової будівлі літ. «Б-1» по АДРЕСА_2.

Позов у вказаній господарській справі був пред'явлений фізичною особою- підприємцем ОСОБА_3 до Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності. Тобто, за особисті кошти фізичної особи - підприємця і у зв'язку з заняттям господарською діяльністю була побудована спірна нежитлова будівля.

У зв'язку з наведеним судова колегія вважає, що у районного суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду склали 3683 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Враховуючи часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача належить стягнути 1/2 частину понесених витрат - 1841,50 грн. (3683:2).

За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити частково апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року скасувати в частині розділу житлового будинку АДРЕСА_1 як спільного майна подружжя і в цій частині ухвалити нове рішення.

Розділити як спільне майно подружжя буд. АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку розподілу спільного майна подружжя на 93/200 частин та за ОСОБА_3 на 93/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13.06.2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 р.н. 1514.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 1841,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 2-зз/645/41/15

Номер: 2-зз/645/41/15
Опис:
Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
Номер справи: 645/6478/13-ц
Суд: Фрунзенський районний суд м. Харкова
Суддя: Бездітко В.М.
Результати справи: залишено без змін
Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
Департамент справи:
Дата реєстрації: 25.08.2015
Дата етапу: 09.12.2015

Судове провадження 22-ц/790/8202/15

Номер: 22-ц/790/8202/15
Опис: за позовом Гольєвої Наталії Володимирівни до Гольєва Костянтина Геннадійовича та інш. про поділ майна подружжя
Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
Номер справи: 645/6478/13-ц
Суд: Апеляційний суд Харківської області
Суддя: Бездітко В.М.
Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
Етап діла: Розглянуто
Департамент справи:
Дата реєстрації: 11.11.2015
Дата етапу: 09.12.2015