Справа № 232/808/14-ц

Провадження № 2/232/317/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 липня 2014 року м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Карабан І.І.

при секретарі Єфременко О.М.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кіровське цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2014 року позивач - Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокоммуненерго» (далі ОКП) звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та не вносить плату за поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим склалася заборгованість за період з 01 січня 1999 року 31 січня 2014 року у сумі 11273 грн. 05 коп.. Просить стягнути з відповідачки зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції 3542,47 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми 768,87 грн., а всього 15584,39 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надано заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначено, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, а також щодо згоди на ухвалення заочного рішення.

Відповідачка, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, заява про розгляд справи за відсутності або повідомлення про причини неявки до суду не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує позивач.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги, зокрема за послуги з теплопостачання нараховується за затвердженими тарифами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року N 2633-IV, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. У відповідності до ч.6 ст.19 цього ж Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, тобто є споживачем теплової енергії. (а.с.3)

Позивач надавав послуги теплопостачання на вищевказаний будинок, у даному випадку, є виробником послуг.

Згідно наданої позивачем копії особового рахунку заборгованість з поставленої теплової енергії за період з 01 січня 1999 року по 31 січня 2014 року становить 11273 грн. 05 коп. (12326,02 грн. ( сума заборгованості всього за особовим рахунком) - 1052,97 грн. ( сума заборгованості до 01 січня 1999 року). (а.с.5,6-12) Відповідно до розрахунку, що наданий позивачем, сума інфляційних збитків становить 3542,47 грн., сума 3% річних від простроченої суми становить 768,87 грн. (а.с.13-14)

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартири споживача теплову енергію.

Враховуючи наведене, суд вважає, що факт несплати відповідачкою послуг позивача знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, однак вимоги за період з 01 січня 1999 року по 01 березня 2001 року заявлені безпідставно.

До позовної заяви долучена довідка про наявність за особовим рахунком № НОМЕР_1 рішення суду від 20 квітня 2001 року № 2-283 на суму 1052,97 грн., що є вхідним сальдо на початок періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість, що не відповідає дійсності.

Так, рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 20 квітня 2001 року по справі № 2-283/2001 р. позовні вимоги виробничої одиниці «Кіровськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 в сумі 1782 грн. 59 коп. за період з лютого 1997 року по березень 2001 року, задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 1059 грн.08 коп. з квітня 1998 року по 1 березня 2001 року, з застосуванням строку позовної давності.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості з теплопостачання за період до 01 березня 2001 року були предметом судового розгляду і зазначена заборгованість стягнута з ОСОБА_1, а тому не може повторно стягуватися з іншої особи, а саме з відповідачки, а тому в цій частині вимоги позивача не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Отже, відповідачка не виконувала належним чином свої обов'язки щодо сплати наданих послуг з теплопостачання в період з 01 березня 2001 року по 31 січня 2014 року.

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР 1963 року позовна давність встановлювалася у три роки. У відповідності до ст.79 ЦК УРСР 1963 року перебіг строку позовної давності переривався здійсненням зобов'язаною особою дій, які свідчать про визнання боргу. Відповідно до ст.75 ЦК УРСР 1963 року позовна давність застосовується судом незалежно від заяв сторін.

При розгляді справи, суд вважає можливим застосувати строк позовної давності до заборгованості, що виникла до 31 грудня 2003 року, оскільки строк позовної давності не зупинявся і не переривався, позивачем не вказані причини пропуску строку позовної давності.

Таким чином, з нарахованої позивачем суми заборгованості за надані послуги слід виключити період з 01 січня 1999 року по 28 лютого 2001 року (період заборгованості, що стягнуто з іншої особи) та період з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2003 року (період заборгованості за межами позовної давності), які склали відповідно до наданого розрахунку 1039 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що факт несплати відповідачкою послуг позивача знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, але підлягає стягненню заборгованість за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2014 року в сумі 10234 гривні 05 копійок ( 11273,05 грн. - 1039 грн. = 10234,05 грн.)

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що сума заборгованості підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути у відшкодування заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2014 року 14545 гривень 39 копійок, із них: 10234,05 грн. - основна сума заборгованості; 3542,47 - сума інфляційних збитків, 768,87 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають присудженню з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 243 гривні 60 копійок, що становить мінімальний розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 67,68 ЖК України, ст.ст.1, 19 Закону України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року N 2633-IV, ст..ст.71,75, 79 ЦК УРСР 1963 року , ст. ст. 10, 60, 82, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за поставлену теплову енергію, яка виникла у період з 01 січня 2004 року по 31 січня 2014 року з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми, в сумі 14545 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В іншій частині вимог до ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 28 лютого 2001 року відмовити за необґрунтованістю, а за період з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2003 року відмовити за спливом позовної давності .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І.Карабан