27.06.2014 Суддя: Марченко Н. Ю.
Справа № 253/14858/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
27 червня 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Марченко Н.Ю. при секретарі Сердцовій К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з березня 2010 року по травень 2012 року в сумі 4309 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 253 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в сумі 5 грн. 96 коп., а також судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп., посилаючись на те, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем наданих ПрАТ "Горлівськтпломережа" послуг. Згідно ст. 162 Житлового кодексу України споживач зобов'язаний сплачувати вартість житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Термін сплати вартості житлово-комунальних послуг встановлений п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідач не сплачував вартість наданих послуг з теплопостачання та станом на 18.11.2013 року заборгованість за період з березня 2010 року по травень 2012 року складає 4309 грн. 40 коп. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України ПрАТ "Горлівськтепломережа" нарахувало відповідачу 3% річних у сумі 253,33 грн. та інфляційні нарахування у сумі 5,96 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання по сплаті послуг з централізованого опалення. Просить вказані суми стягнути з відповідача на свою користь.
У судове засідання представник позивача за довіреністю Михайлова Ю.В. не з'явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила справу розглядати в її відсутність та не заперечувала проти винесення судом заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, проте надала до суду свої письмові заперечення, в яких зазначила, що з 25 березня 2004 року в її квартирі від'єднані радіатори опалення, стояки заізольовані, що підтверджується актом КП "Ремонтник" від 29.03.2004 року, послугами ПрАТ "Горлівськтепломережа" не користується, договір між нею на позивачем не укладався, тому вважає, що позивач не має права нараховувати їй оплату за послуги з теплопостачання. Крім того, в своїх запереченнях відповідач просила застосувати позовну давність до позовних вимоги ПрАТ "Горлівськтепломережа" та відмовити у задоволенні позову. Суд вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо даних про права та взаємовідносини сторін та приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів у заочному порядку, оскільки представник позивача проти такого розгляду не заперечувала.
Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
За вказаною адресою на ім'я відповідача ПрАТ «Горлівськтепломережа» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач є виробником теплової енергії. Згідно п.п. 1 п. 2 ст. 22 вказаного Закону виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем про умови надання житлово-комунальних послуг. Як зазначено у ст. 19 цього Закону відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. При цьому відповідно до п. 4 ст. 26 Закону у випадку, якщо виконавець не є виробником, відносини між ними регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог даної статті. В свою чергу, враховуючи, що виконавцем послуги з централізованого опалення є саме комунальні підприємства по обслуговуванню житла, останні зобов'язані укласти договори з підприємством виробником і споживачами, тобто з населенням. Пункт 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язує підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Таким чином, ПрАТ "Горлівськтепломережа" не має підстав для укладання договорів з кінцевими споживачами (населенням), а громадяни мають право звернутися до комунальних підприємств міста для укладання договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно договору від 07.09.2010 року № 2607, укладеному між ЗАТ "Горлівськтепломережа", правонаступником якого є ПрАТ "Горлівськтепломережа", як виробником теплової енергії, та комунальним підприємством "Міська служба єдиного замовника" Горлівської міської ради, як виконавцем послуги (відповідно до рішення виконкому Горлівської міської ради від 04.08.2010 р. № 822 "Про визначення виконавців послуг у житловому фонді м. Горлівки"), дія якого продовжена додатковими угодами, споживачі багатоквартирного житлового фонду Виконавця, до якого подається теплова енергія, сплачують вартість послуг з централізованого опалення та пеню за несвоєчасну сплату на розрахунковий рахунок Виробника до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим. За окремо укладеним (між сторонами цього договору) договором доручення Виробник здійснює облік оплати за послуги централізованого опалення; облік заборгованості Споживачів; нарахування пені Споживачам за несвоєчасну сплату послуг з централізованого опалення; облік пільг і субсидій, що надаються Споживачам; стягнення заборгованості і пені зі Споживачів за несвоєчасну сплату послуг з централізованого опалення в судовому порядку, інші пов'язані з виконанням договору доручення. Виконавець повинен забезпечити укладення договорів зі Споживачами відповідно до п. 3.2.1 цього договору /п. 5.7, п. 5.8 Договору/.
Крім того, відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але по аналогії породжують цивільні права і обов'язки. У даному випадку цивільні права та обов'язки сторін виникають з відносин по фактичній поставці послуг з теплопостачання (юридичний факт), а саме: позивач поставляє відповідачу послуги з теплопостачання і щомісячно виставляє платіжні документи (квитанції) для оплати послуг з теплопостачання, а відповідач, в свою чергу, має оплачувати вартість одержаних послуг відповідно до виставлених квитанцій ПрАТ «Горлівськтепломережа», чим фактично визнається наявність між сторонами цивільно-правових відносин.
За наведених підстав, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності в неї обов'язку сплачувати позивачу вартість послуг з централізованого опалення через відсутність між ними відповідного договору.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідач свій обов'язок щодо сплати вартості послуг з централізованого опалення не виконує. Згідно розрахунку заборгованості за період з березня 2010 року по травень 2012 року заборгованість відповідача по оплаті послуг з централізованого опалення складає 4309 грн. 40 коп.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність в неї обов'язку щодо оплати послуг з централізованого опалення через відсутність в її квартирі радіаторів централізованого опалення з 2004 року, оскільки такі доводи суперечать вимогам законодавства.
Згідно п. 34 Правил надання населенню послуг з водо,-теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, що діяли на момент виникнення правовідносин, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.
Вказаними Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24-25).
Відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (назва Порядку в редакції Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 169 від 6 листопада 2007 року) для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Для вирішення питання відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення з додаванням копії протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при цьому рішення про відключення від централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримано всіма власниками приміщень у житловому будинку. Відповідно до п.п. 2.5-2.7 цього Порядку відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченні робіт складається акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення законодавством, яке діяло до листопада 2005 року та яке діє у теперішній час, заборонено.
З матеріалів справи вбачається, що в 2004 році відповідач самовільно відключилася від мережі центрального опалення. Проте процедура відключення квартири від мережі централізованого опалення відповідачем не дотримана. Зокрема, після демонтажу мережі центрального опалення акт про відключення квартири представниками власника будинку, теплопостачальної організації не складався і у відповідну Комісію для затвердження не надавався.
Єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є зазначений акт про відключення.
Наявні в матеріалах справи акти про відсутність радіаторів опалення в квартирі відповідача не є належним документом.
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надала суду доказів правомірності відключення її квартири за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення.
Факт самовільного відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення зокрема підтверджується листом управління житлово-комунального господарства Горлівської міської ради від 24.10.2006 року за № 23-5263/06.
Отже, відповідач не виконала всіх умов щодо проведення відключення її квартири від мережі централізованого опалення, здійснивши самовільне відключення, тому суд вважає, що ПрАТ «Горлівськтепломережа» правомірно нараховує відповідачу оплату за послуги з централізованого опалення.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідач на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення за період з березня 2010 року по травень 2012 року в сумі 4309 грн. 40 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку, останнім нараховано відповідачу 3% річних на суму заборгованості, що становить 253,33 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 5,96 грн., тому вказані суми також підлягають стягненню з відповідач на користь ПрАТ "Горлівськтепломережа".
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення позивачем встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в 2012 році ПрАТ "Горлівськтепломережа" зверталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості, а тому строк позовної давності позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку зі зверненням до суду з даним позовом ПрАТ "Горлівськтепломережа" понесені судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп. Оскільки позов задоволено, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з березня 2010 року по травень 2012 року в сумі 4309 грн. 40 коп., 3 % річних у сумі 253 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в сумі 5 грн. 96 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 4798 (чотири тисячі сімсот дев'яносто вісім) грн. 09 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Н. Ю. Марченко