Головуючий у 1 інстанції - Кобзій Т.І.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року справа № 429/1367/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі : головуючої судді Арабей Т.Г., суддів Василенко Л.А., Яманко В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого, визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 неправомірною та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.05.2014 року в розмірі 80% заробітної плати з врахуванням інших виплат (в тому числі суми матеріальної допомоги на оздоровлення - 4036,72 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 2669,40 грн., індексації грошових доходів в сумі 4643,86 грн.), згідно довідки № 202 від 29.04.2014 року Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або будь-які 60 календарних місяці роботи перед зверненням за пенсією), що подається для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач, ОСОБА_2, частково не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03.06.2014 року змінити в частині зобов'язання управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.05.2014 року в розмірі 90% заробітної плати з врахуванням інших виплат, згідно довідки № 202 від 29.04.2014 року Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про складові заробітної плати, посилаючись на незаконність прийнятого судового рішення.

Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області також подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі позивача - задовольнити, вимоги, викладені в апеляційній скарзі відповідача - залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області та з 12 жовтня 2010 року отримує пенсію призначену за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати.

Пенсія ОСОБА_2 була розрахована відповідачем на підставі довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої не було включено виплачені позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної індексації заробітної плати та інших виплат, з яких сплачено страхові внески.

13.05.2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням виплачених їй сум, які не були враховані при виході на пенсію, надавши довідку від 29.04.2014 року № 202 про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, видану Територіальним Управлінням державної судової адміністрації України в Луганській області, в якій враховано розміри матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.16).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області № 1018/02-22 від 14 травня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на ст. 33 Закону України «Про державну службу», оскільки індексація та матеріальні допомоги не є надбавками та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії (а.с.17).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі 80% від заробітної плати відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу», окрім того, на матеріальні допомоги, на індексацію грошових доходів, нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому дії відповідача, який не включив зазначені суми для визначення розміру заробітної плати, з якої позивачу виплачується пенсія є неправомірними і вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 20.02.2012 року. Частиною першою статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки з довідок позивача вбачається, що на матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексацію, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то вони є складовою заробітної плати позивача та зобов'язанні враховуватись при обчислення пенсії.

В той же час, суд першої інстанції, правильно вирішивши спір по суті, допустив порушення вимог процесуального законодавства.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 має право отримувати пенсію у розмірі 90% від розрахованої заробітної плати, оскільки на час призначення їй пенсії, під час якого були порушені її права, пенсія була призначена у такому відсотковому відношенні, відповідно до діючої на той час редакції ст.37 Закону України №3723. Крім того, саме такий відсоток - 90% був нарахований позивачу при призначенні пенсії держслужбовця.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак із помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 183-2, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Слов'яносербському районі Луганської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а - змінити.

У абзаці першому резолютивної частини постанови Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а слово « частково» - виключити

У абзаці третьому резолютивної частини постанови Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а замість «в розмірі 80% заробітної плати» зазначити «в розмірі 90% заробітної плати».

В решті постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 03 червня 2014 р. у справі № 429/1367/14-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду оскарженню не підлягає.

Судді Т.Г.Арабей

Л.А.Василенко

В.Г.Яманко