Справа №     1-12 2006р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 липня 2006 p.

Апеляційний суд Вінницької області в складі: Головуючого-судді Дедик В.П. при секретарі Кравцовій С.В. з участю прокурора Матвійчук Т.В. та адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта н/вища, студента ВДПУ, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України.

ОСОБА_5., уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

ВСТАНОВИВ:

8 березня 2005 p., підсудні ОСОБА_4. та ОСОБА_5. разом зі своїми знайомими прийшли до кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2, розташованому в АДРЕСА_3, де мав святкувати свій день народження їх знайомий ОСОБА_6. Приблизно о 1 год. 9.03 під час танців між присутніми в кінотеатрі виник конфлікт.

Один із учасників конфлікту ОСОБА_7. передзвонив своєму знайомому ОСОБА_8. і попросив останнього приїхати та допомогти йому, оскільки в нього неприєм­ності, пристають невідомі хлопці.

Приблизно через 15 хв. приїхав ОСОБА_8. разом з ОСОБА_9, і, перебу­ваючи в стані алкогольного сп'яніння, почали з'ясовувати суть конфлікту, після чого ви­йшли на вулицю, де між ОСОБА_9, іншими невідомими особами та ОСОБА_10., який також перебував в стані алкогольного сп'яніння виник конфлікт в ході якого останній та інші невідомі особи нанесли удари кулаком в обличчя ОСОБА_9, а ОСОБА_9. у відповідь ножем, який мав при собі, наніс удар ОСОБА_10. в район черевної порожнини, причинивши проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням великого чепця, яке являється небезпечним для життя в момент заподіяння та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Після скоєного злочину ОСОБА_9 почав тікати з місця пригоди, а підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. та свідок ОСОБА_11 відносно якого кримінальна справа закрита за відсутністю складу злочину, з метою затримання та передачі відповідним органам, почали бігти за ОСОБА_9 і наздогнали останнього на території дитячого садка по АДРЕСА_3. Зупинившись, ОСОБА_9. почав погрожувати ножем ОСОБА_4., ОСОБА_11. та ОСОБА_5. та не підпускав до себе.

ОСОБА_4. запропонував ОСОБА_9 викинути ножа та поговорити на що останній не погодився і по мобільному телефону повідомив ОСОБА_8., де він знахо­диться і попросив приїхати, бо в нього проблеми.

Тоді ОСОБА_11, розуміючи, що ОСОБА_9. не налаштований на нормальний діалог, а навпаки погрожує їм ножем і не дасть змоги їм затримати його, непомітно для ОСОБА_9, з правої сторони підбіг до останнього, щоб подолати опір, наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого ОСОБА_9. впав, але продовжував тримати в руках ніж, яким розмахував перед собою.

Підсудний ОСОБА_4., бажаючи затримати ОСОБА_9, вирішив вибити у нього ніж і з цією метою наніс ОСОБА_9 кілька незначних ударів ногою, а проте один удар більш значної сили наніс в область шиї . Після цього ОСОБА_9. перестав чинити опір та почав хрипіти, а присутні побачили, що в такому стані не зможуть затри­мати ОСОБА_9 та передати відповідним органам.

В результаті нанесеного удару ОСОБА_9 була спричинена травма шиї: поши­рений крововилив в ділянці шиї зліва, перелом під'язикової кістки, перелом щитовидного хряща гортані, травматичний набряк голосової щілини, що відносяться до тяжкого тілес­ного ушкодження, що призвело до смерті, а також садна, синці обличчя, рани, які відно­сяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_5. тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 не наносив.

Розуміючи, що з хвилини на хвилину можуть приїхати знайомі ОСОБА_9, яких він викликав по телефону, підсудний ОСОБА_4., не узгоджуючи свої дії з присут­нім ОСОБА_5. та ОСОБА_11 забрав у ОСОБА_9 його куртку вартістю 500 грн., з метою встановлення його особи на предмет відшкодування в майбутньому шкоди за підріз ножем ОСОБА_10 оскільки не вважав, що ОСОБА_9 заподіяно тяжке тілесне ушко­дження та запропонував залишити місце пригоди.

Знаходячись біля ОСОБА_9, підсудний ОСОБА_5. за власною ініціативою, не поставивши про це до відома ОСОБА_4 та ОСОБА_11., забрав мобільний телефон «Nokia-6230» вартістю 2000 грн., який випав з рук ОСОБА_9 і лежав неподалік від нього на снігу.

Всі ці події тривали незначний проміжок часу, який вимірювався хвилинами.

Після цього вони залишили ОСОБА_9. та почали повертатись до кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2. По дорозі вони зустріли знайомих ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Підсудний ОСОБА_4. передав куртку ОСОБА_12. і сказав, щоб куртка деякий час була в нього, так як треба встановити особу власника, а ОСОБА_5. віддав останньому також телефон, який він взяв на місці пригоди і після цього пішли в кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2 де продовжували відпочивати.

ОСОБА_8., після того як ОСОБА_9. побіг від кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2, а натовп почав розходитись, бо приїхали працівники міліції, поїхав до себе додому і отримав дзві­нок від ОСОБА_9. про місце свого перебування і прохання приїхати.

ОСОБА_8. вирішив їхати до ОСОБА_9. і взяв з собою 2 своїх знайомих ОСОБА_14. та ОСОБА_15., які в цей час знаходились біля його будинку і на таксі по­їхали в напрямку дитсадка і приблизно через 10 хв. знайшли на території дитсадка ОСОБА_9. в непритомному стані і відправили останнього в лікарню ім. Пирогова, де лікарі повідомили, що ОСОБА_9. помер.

Смерть ОСОБА_9. настала від механічної асфіксії в результаті закриття диха­льних шляхів травматичним набряком голосової щілини.

Механічна асфіксія від закриття дихальних шляхів травматичним набряком голосо­вої щілини у ОСОБА_9 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

Синці, садна обличчя, рани губ рота у ОСОБА_9 мали ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять, могли утворитися і від ударів ку­лаком.

Підсудний ОСОБА_4. не визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні та пояснив, що 8.03.05 р. був запрошений на святкування дня народження в кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2, де знаходилось багато молодих людей.

Біля 1 год. між відпочиваючими виник конфлікт і присутні почали масово виходи­ти з приміщення.

Він також вийшов на вулицю і побачив натовп молодих людей, які штовхались. Він намагався заспокоїти їх і пропонував розійтись. В цей же час почув, що підрізали ножем хлопця, а винний тікає. Побачив, що 2 хлопців побігли за невідомим і він вирішив також допомогти. Наздогнавши невідомого, який виявився ОСОБА_9, стояв навпроти нього, праворуч від ОСОБА_9 -ОСОБА_11, а ліворуч - ОСОБА_5.

ОСОБА_9. тримав в руках ніж, не дозволив підійти до нього, а по мобільному телефону повідомив, що він в дитсадку, просив приїхати, бо в нього проблеми.

Він запропонував викинути ножа і поговорити, але ОСОБА_9. не захотів.

Тоді ОСОБА_11 несподівано підбіг з правої сторони і вдарив ОСОБА_9 ку-лаком після чого ОСОБА_9 впав.

Він підбіг до ОСОБА_9, який продовжував розмахувати ножем і ногою вирі­шив вибити ножа. З цією метою вдарив ОСОБА_9, не виключає, що ногою попав в шию. Присутні ОСОБА_5. таОСОБА_11 крім удару яким збив з ніг ОСОБА_9, більше ударів ОСОБА_9 не наносили.

Після вказаного удару ОСОБА_9. ножем не розмахував,' хрипів, продовжував лежати і він вирішив зняти куртку, щоб в майбутньому встановити особу власника куртки, щоб він розрахувався з потерпілим, якого підрізав.

Залишатись на місці пригоди довше побоявся, бо знав, що повинні приїхати знайо­мі ОСОБА_9 і тоді виникнув би новий конфлікт.

Він куртку забрав, не домовляючись про це з присутнім ОСОБА_5. та ОСОБА_11

 

Також він не бачив коли ОСОБА_5. забрав мобільний телефон, належний ОСОБА_9

По дорозі він зустрів ОСОБА_12  та ОСОБА_13  і передав їм куртку, щоб вона побула у них деякий час для встановлення особи власника, оскільки вони йшли до­дому, а він повернувся в кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2, бо був роздягнутий.

Наступного дня зустрівся з ОСОБА_13. і ОСОБА_12. і сказав, що забирає куртку і спробує встановити власника, але згодом куртку загубив.

Він не знаходив в куртці ні грошей, ні інших документів. Ні у нього, ні у присутніх не було наміру напасти на ОСОБА_9, щоб заволодіти його майном і не з цією метою ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження. Він не вважав, що заподіяв таке тя­жке тілесне ушкодження, думав, що з ОСОБА_9 все гаразд і з ним будуть спілкуватись пізніше, тому й взяв його куртку.

Після того, як йому стало відомо, що ОСОБА_9. помер, що виявилось для нього несподіваною, він вирішив звернутись в правоохоронні органи з явкою з повинною, але повідомив там не всі факти, які б відповідали дійсності, намагаючись перекласти відпові­дальність на інших.

Підсудній ОСОБА_4. пояснив, що не бажав умисно спричинити ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, а удар наносив виключно, щоб подолати опір ОСОБА_9 і за­тримати останнього, розкаюється що від його дій наступили такі наслідки.

Підсудний ОСОБА_5. не визнав своєї вини у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_9. і пояснив, що був 8.03.05 р. в кінотеатрі ІНФОРМАЦІЯ_2 на дні народження у ОСОБА_6. з дівчиною.

Приблизно о 1 год. ночі із приміщення стали масово виходити на вулицю присутні. Йому стало цікаво і він також вийшов на вулицю.

З лівої сторони приміщення побачив велику кількість людей, які штовхались і лая­лись.

Він бачив, як ОСОБА_6. піднімав ОСОБА_9, якого раніше не знав.

ОСОБА_4. серед натовпу намагався розвести в різні сторони конфліктуючих.

В наступний момент почув фразу з натовпу «ОСОБА_16, обережно, у нього ніж».

Коли придивився пильніше, то побачив, як ОСОБА_9. спиною відходив назад, а ОСОБА_10. тримався за живіт і він зрозумів, що саме ОСОБА_9. вдарив ножем.

Тоді він підійшов до приміщення кінотеатру і побачив там ОСОБА_11, сюди ж підійшов ОСОБА_4.    

Він сказав, що ОСОБА_9. підрізав ОСОБА_10 і вони троє побігли за ОСОБА_9, так як він втікав, і не було часу йти і повідомляти працівників міліції, а також домовлятись з ОСОБА_4. і ОСОБА_11 про конкретні дії.

Коли наздогнали ОСОБА_9, то зупинились.

 

ОСОБА_4. стояв навпроти ОСОБА_9, а він з ОСОБА_11 по боках. Почув як ОСОБА_4. сказав «Кинь ножа, розмовляй як чоловік», але ОСОБА_9. продовжу­вав тримати в руках ніж.

З лівої сторони від нього вибіг ОСОБА_11 і несподівано для ОСОБА_9 вда-рив його від чого останній впав, але в одній руці продовжував тримати ножа.

До ОСОБА_9 підбіг ОСОБА_4. і замахнувся ногою на руку, щоб вибити но­жа. Він також хотів підбігти, але послизнувся і впав на відстані 1,5 м від ОСОБА_9.

Лежачи на снігу він побачив телефон, який світився і взяв його в руки, думаючи, що це його телефон випав при падінні і поклав в кишеню.

Коли піднявся, то побачив ОСОБА_4, в руках якого була куртка чорного ко­льору.

ОСОБА_4. сказав повертатись, а ОСОБА_9. в цей час лежав на землі хрипів і крутився. На відстані приблизно 20 м від місця де залишився ОСОБА_9. він роздивив­ся, що це не його телефон.

Зустрівши по дорозі ОСОБА_13 і ОСОБА_12, ОСОБА_4. віддав їм ку-ртку, а він віддав телефон. Після цього повернулись до кінотеатру.

Більше він не зустрічався ні з ОСОБА_4, ні з ОСОБА_11, не цікавився як розпоряди­лись телефоном, який він віддав хлопцям.

ОСОБА_5. визнає свою вину в тому, що він незаконно забрав телефон ОСОБА_9, заперечує ту обставину, що він біг за ОСОБА_9 та напав на останнього з метою роз­бою заволодіти майном потерпілого.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 8.03.2005 р. прийшов на дискотеку в кіно­театр ІНФОРМАЦІЯ_2, там приєднався до знайомих ОСОБА_6, які святкували день народження останнього.         

Коли знаходився на вулиці, куди вийшов перекурити, то побачив як почали вибіга­ти хлопці, штовхалися, а потім почув крики "підрізали". В цей час під'їхала міліція, а неві­домий хлопець з ножем в руках, почав тікати за кінотеатр ІНФОРМАЦІЯ_2.

Підбігли ОСОБА_4. та ОСОБА_5. і сказали, що треба затримати хлопця, який підрізав ножем ОСОБА_10. і вони побігли.

Коли підбіг, то побачив, що ОСОБА_4. розмовляв з ОСОБА_9 Вони стояли один навпроти одного, ОСОБА_9 розмахував ножем, не підпускаючи до себе на що ОСОБА_4. запропонував викинути ножа, але ОСОБА_9 не зробив цього, почав роз­мовляти по телефону і він почув фразу "приїдь".

Зрозумівши, що ОСОБА_9. не викине ножа і зможе підрізати когось із присут­ніх, він непомітно підбіг з правої сторони і штовхнув ОСОБА_9. в голову від чого останній впав, але продовжував розмахувати витягнутою рукою. В цей час до ОСОБА_9. підбіг ОСОБА_4. і почав вибивати ніж, і з цією метою наніс 2-3 удари, при цьому у нього склалось враження, що ОСОБА_9. розмахував руками, щоб вдарити ножем ОСОБА_4.

Коли ніж був вибитий, а ОСОБА_9. припинив опір ОСОБА_4. зняв куртку з ОСОБА_9 і крикнув, що треба повертатись.

Коли він підбіг до ОСОБА_9, то потерпілий ще був живий, і не було явних слі-дів того, що останньому спричинена тяжка травма, яка згодом призвела до смерті. Він ки­нув сніг на обличчя, щоб подивитись реакцію останнього після чого побіг за ОСОБА_4. і ОСОБА_5.

Ці події відбулись дуже швидко, він не бачив, щоб ОСОБА_5. наносив удари ОСОБА_9, а також не бачив коли останній взяв мобільний телефон, можливо коли ОСОБА_5. послизнувся і впав.

На місці пригоди ніхто не перевіряв кишені в одязі потерпілого.

По дорозі ОСОБА_4. зустрів своїх знайомих і передав їм куртку ОСОБА_9., для того щоб в майбутньому розібратись, момент передачі ОСОБА_5. мобільного теле­фону він не бачив.

Він не сподівався, що могли наступити такі серйозні наслідки від ударів ОСОБА_4 так як не домовлялись про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому і заволо-діння його майном. Вони не мали бажання помститися чи покарати ОСОБА_9, а тіль­ки затримати, бо він підрізав хлопця.

Він штовхнув ОСОБА_9, а ОСОБА_4 наніс потерпілому кілька ударів виключно, щоб останній не погрожував їм ножем.

Свідок ОСОБА_7. суду пояснив, що 8.03.05 р. був на дискотеці в кінотеатрі ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час танців його зачепив плечима невідомий хлопець, як він пізніше з'ясував -це ОСОБА_5. Він зробив йому зауваження, але ОСОБА_5. почав виражатися нецензурними словами і вдарив 2-3 рази руками по голові та попросив, щоб він вийшов.

Він запропонував ОСОБА_10 вийти, бо невідомі хлопці хочуть його по­бити.

Після цього вони піднялись до більярдної, їм погрожували та вимагали вийти на вулицю.

Тоді він передзвонив своєму знайомому ОСОБА_8 і попросив, щоб той при­їхав і забрав його. Спочатку ОСОБА_8. відмовився, але він ще раз набрав по телефо­ну ОСОБА_8 і попросив, що останній приїхав на що той погодився.

Вони з ОСОБА_10. чекали їх в приміщенні. ОСОБА_8. приїхав не сам, а з ОСОБА_9, сказав щоб зачекав, і разом з ОСОБА_9 пішли на вулицю, а він залишився при вході в приміщення.

Незнайомі хлопці, які їм погрожували знаходились від нього на відстані приблизно 10 м., а потім пішли на вулицю.

Через вікно він бачив ліворуч від входу натовп.

Коли він виглянув в черговий раз, то побачив, що ОСОБА_8. стояв один, а ОСОБА_9 не було. Під'їхало таксі і ОСОБА_8. сів і поїхав.

Він попросив адміністратора, щоб він вивів їх через службовий хід і вони поїхали

ДОДОМУ.                                       

 

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що разом із знайомими приїхали на дис­котеку в кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2, там вживали вино. Під час танців виник конфлікт. Невідомий хлопець наніс ОСОБА_7. декілька ударів в обличчя.

Підійшло кілька хлопців до ОСОБА_7. і сказали, що треба вийти поговорити.

Він разом з ОСОБА_7. вирішив піти, поговорити, що сталось.

Невідомі стояли біля виходу. Тоді ОСОБА_7. подзвонив до ОСОБА_8, щоб їх забрали звідси, але ОСОБА_8. відмовив.

ОСОБА_7. зателефонував вдруге і ОСОБА_8. приїхав не сам, а з ОСОБА_9 ОСОБА_8. розпитував, що сталось, після чого вони пішли до незнайомих хлоп­ців і разом з ними пішли на вулицю.

Через кілька хвилин він вирішив подивитись де ОСОБА_8 і ОСОБА_9. і поба-чив, що ОСОБА_8. стояв на східцях біля гурту хлопців, а ОСОБА_9. побачив на розі приміщення.

Від цього гурту відділився хлопець, він тримався за живіт, в нього була кров на одязі.

Потім він почув, що хтось когось підрізав, після цього ОСОБА_9. пішов за кіно­театр, а ОСОБА_8. поїхав на таксі.

Після цього вони з ОСОБА_7. пішли додому. Свідок ОСОБА_17 кате­горично заявив, що конфлікт під час танців спровокував не ОСОБА_5., а інша невідома особа.

Свідок ОСОБА_18. суду пояснив, що в ході танців на дискотеці в кінотеатріІНФОРМАЦІЯ_2 почалась бійка і ОСОБА_7. захищався.

Незнайомий хлопець запропонував ОСОБА_7. вийти, але не погрожував.

ОСОБА_7. розмовляв з невідомими хлопцями, а потім сказав чекати.

Через деякий часи приїхали знайомі ОСОБА_7. з якими спілкувались, а потім знайомі пішли на вулицю.

Через 5 хв., коли він вийшов, то побачив, що один знайомий ОСОБА_7. стояв біля гурту хлопців, а інший почав відходити від кінотеатру. Бачив як побігли 2-є хлопців від кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після цього він пішов додому.

Свідок ОСОБА_8. суду пояснив, що 8.03.05 р. він з подругою та ОСОБА_9 і ОСОБА_19 святкували в ресторані ІНФОРМАЦІЯ_3приблизно до 24 год., а потім по-їхали на дискотеку в клуб ІНФОРМАЦІЯ_5 в обох закладах вживали спиртне.

Приблизно через 30 хв. після перебування в клубі, йому зателефонував знайомий ОСОБА_7 з ОСОБА_20 і сказав, що їх б'ють, просили їх забрати з кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2. Він відмовився, але вони знову передзвонили і сказали, що їх не випускають.

Він вирішив піти і забрати їх, так як вони знайомі.

Про це він повідомив ОСОБА_9 і той вирішив іти з ним.

Коли вони з ОСОБА_9. зайшли в приміщення, то побачили своїх знайомих, яких оточили молоді люди. Він намагався їх забрати, але їх не відпускали, лаялись, по­грожували. Тоді він вирішив сам звідти піти і сказав про це ОСОБА_9. і вони пішли до виходу, а молоді люди за ними.

Всі крім ОСОБА_7. і ОСОБА_17. вийшли на вулицю. Він знаходився ближче до входу, а ОСОБА_9. ближче до рогу приміщення.

Після того як приїхали працівники міліції, молоді люди зупинились і він побачив, як ОСОБА_9. пішов вниз за кінотеатр, а він на таксі поїхав додому за грошима, щоб розрахуватись в клубі.

По дорозі, в таксі, вирішив дізнатись де ОСОБА_9. і побачив, що він йому телефо­нував. Тоді він зателефонував ОСОБА_9 і встиг почути, що ОСОБА_9. знаходить­ся на території дитячого садка і просив його приїхати і забрати, голос у нього був стриво­жений і захеканий. Після чого телефон відключився.

Біля свого під'їзду побачив своїх знайомих ОСОБА_15. і ОСОБА_14.

Він взяв гроші, викликав таксі і разом з ОСОБА_15. і ОСОБА_14., так як просив приїхати ОСОБА_9. і була ніч, поїхали. По дорозі намагався додзвонитись до ОСОБА_9, але телефон не відповідав.

Зупинившись біля воріт дитсадка, він з ОСОБА_15. пішли на територію і на від­стані 5-6 м. побачили тіло людини. Коли підійшли, то впізнали ОСОБА_9, який лежав посеред дороги. У нього з лівої сторони обличчя було розбите та пухлина на шиї, в шта­нях кишені були вивернуті. ОСОБА_9. був без свідомості.

Вони понесли ОСОБА_9 до машини і завезли в лікарню. Лікар, оглянувши ОСОБА_9 сказав, що він мертвий.

З часу, коли отримав дзвінок по телефону від ОСОБА_9 і на момент коли знай­шли його в дитячому садку пройшло до 10 хв.

Свідок ОСОБА_10. суду пояснив, що 8.03.05 р. прийшов в кінотеатр ІНФОРМАЦІЯ_2 де відпочивали з друзями, він вживав горілку і був в стані середнього ступеню сп'яніння. Після 24 год. вийшов на вулицю покурити і побачив, як молоді люди штовхались, свари­лись. Він також підійшов до конфліктуючих. Не виключає, що вдарив ОСОБА_9, але не пам'ятає всіх обставин. Перебуваючи в натовпі відчув гострий біль в лівому боці і по­бачив кров та пішов в приміщення. Оскільки йому ставало дедалі гірше, викликали швид­ку і його госпіталізували.

Свідок ОСОБА_21. суду пояснив, що 8.03.05 р. він святкував свій день народжен­ня в кінотеатрі ІНФОРМАЦІЯ_2 куди були запрошені ОСОБА_5. та ОСОБА_4.   

Після опівночі зустрів ОСОБА_8. в приміщенні кінотеатру, який сказав, що виник конфлікт.

Вони вийшли на вулицю і підійшли до натовпу і він побачив ОСОБА_9. на від-стані 2-3 м., який робив крок вперед і отримав декілька ударів руками по обличчі та голові від чого впав на спину, а він прикрив його і сказав всім зупинитись.

 

Хтось крикнув, що в нього ніж. Він відійшов в сторону і сказав ОСОБА_9 сховати ножа, але він цього не зробив.

В цей момент він побачив, що під'їхали працівники міліції і всі почали розходи­тись. Він побачив ОСОБА_10, який говорив, що його підрізали ножем, а куди дівся ОСОБА_9. він не бачив.

ОСОБА_8. побачив біля таксі, підійшов до нього, останній сказав, що завтра залагодять всі проблеми.

Після цього вони продовжували відпочивати, в тому числі ОСОБА_5. та ОСОБА_4..

Свідок ОСОБА_22. суду пояснив, що під час святкування дня народження Олій­ника, бачив як ОСОБА_6. з ОСОБА_8. виходили на вулицю, а також масово ви­ходили присутні. На вулиці бачив, як вони штовхались, а ОСОБА_10. вдарив неві­домого хлопця, а ОСОБА_6 їх розбороняв. Тоді він підійшов до ОСОБА_6 і сказав йому іти в приміщення, але він пішов до таксі де був ОСОБА_8., а потім повернувся в приміщення.

Свідок ОСОБА_12. суду пояснив, що із ОСОБА_13 приїхали в кінотеатр ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 24 год., там вони привітали з днем народження ОСОБА_4 і ОСОБА_6, коли вийшли на вулицю, то побачили, що з приміщення виходить багато людей, а потім розпочалась бійка в ході якої наносили удари хлопцеві, одягнутому в куртку. Коли приїхали працівники міліції, то хлопці, одягнуті в куртки розійшлися: один побіг за кіно­театр, а інший сів в таксі і поїхав.

Також вони побачили хлопця, який був поранений в районі живота.

Оскільки не знайшли ОСОБА_4, то пішли від кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2 і по дорозі зу­стріли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, які були без верхнього одягу, а в руках у ОСОБА_4 була куртка яку ОСОБА_4. передав йому, також ОСОБА_5. передав мо­більний телефон. ОСОБА_4. сказав, що ці речі треба буде віддати, щоб він їх тимчасово потримав у себе.

Після цього він з ОСОБА_13 повернулись до «Шанхаю», де залишились їх знайомі, а після закінчення вечора він передав пакет з речами, які отримали від хлопців ОСОБА_12., який їхав додому, а він пішов проводжати дівчину.

На слідуючий день він, ОСОБА_12. та ОСОБА_13. зустрілись біля універмагу і в ході зустрічі на запитання ОСОБА_12. про речі, які знаходились у нього на збе­ріганні ОСОБА_4. сказав, що ці речі треба віддати, а вже на квартирі у ОСОБА_13 розповів більш детальніше, що це речі хлопця у якого він вибив ножа і який підрізав хлопця на дискотеці.                                          

Куртку ОСОБА_4. забрав, а телефон залишився у ОСОБА_13 в квартирі. Він поїхав з Вінниці на роботу, а коли повернувся через 2 дні, то ОСОБА_13. йому повідомив, що хлопець помер. Вони не знали, що робити з телефоном, який залишився в квартирі, а до ОСОБА_4 не могли додзвонитись і вирішили телефон передати на збе­рігання сестрі ОСОБА_13, до повернення ОСОБА_4 Після їх затримання, те­лефон віддали міліції.

Свідок ОСОБА_13. суду пояснив, що також був свідком подій, які відбува­лись на вулиці перед кінотеатром ІНФОРМАЦІЯ_2. Він бачив натовп хлопців двоє з яких були у верхньому одязі. Одного з цих хлопців декілька раз вдарили кулаками в район голови. Він впав, його підняли. Тоді цей хлопець дістав ніж з кишені і наніс удар в живіт одному з присутніх хлопців.

Побачивши це він крикнув, що в нього ніж. Після цього одягнений хлопець почав йти за кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2, віддаляючись у двори.

Всі почали заходити в кінотеатр, а вони з ОСОБА_12. почали шукати ОСОБА_4 і пішли в напрямку куди побіг невідомий хлопець. По дорозі зустріли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_11. Вони повідомили, що бігли за чоловіком, щоб його догнати, бо він підрізав хлопця там ОСОБА_12 ОСОБА_4. передав куртку і розійшлися, так як вони з ОСОБА_12. повертались в «Шанхай», де ОСОБА_12 показав йому крім куртки ще й теле­фон, які він взяв до себе додому, бо ОСОБА_12 йшов проводжати дівчину.

Дома він оглянув куртку, але в ній нічого не було в кишенях, на слідуючий день зу­стрілись з ОСОБА_4. і він розповів, що невідомого хлопця хотіли наздогнати і здати в міліцію, але коли догнали, то він тримав в руках ніж і по телефону дзвонив, тоді його вдарили зі сторони, він впав, а після цього вибив ножа. Взяв куртку, щоб дізнатись хто такий. Куртку ОСОБА_4. забрав, а телефон залишився у нього дома, його не змогли від­дати, бо ОСОБА_4. поїхав з Вінниці. Після цього він дізнався, що хлопець у якого за­брали речі помер. Він з ОСОБА_13 злякались, не знали, що їм робити з телефоном і пе­редали на зберігання його сестрі до повернення ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_13 на досудовому слідстві підтвердила, що їй приніс брат мобільний телефон «Nokia» і попросив, щоб в неї полежав. Більше їй нічого невідомо, (а. с 104 т. 1). Цей телефон вона віддала працівникам міліції, що підтверджується протоко­лом виїмки та огляду мобільного телефону (а. с. 106,139 т 1).

Свідок ОСОБА_24. суду пояснила, що разом з ОСОБА_5. прийшла на день на­родження ОСОБА_6. Під час танців у ОСОБА_5 ні з ким не виникало конфліктів, він не вживав спиртне.

За весь час перебування ОСОБА_5. 2-3 рази залишав її на незначний час 10-15 хв.

Свідок ОСОБА_25. суду пояснила, що була на святкуванні дня народження ОСОБА_6 з ОСОБА_4. Вона бачила в приміщенні хлопця, якого підрізали, але очевидцем самого конфлікту не була. В ході святкування ОСОБА_4 один раз виходив з приміщення і повернувся через 15 хв.

Коли вони йшли додому, то ОСОБА_4  їй розповів, що вони побігли за хлопцем який підрізав хлопця з їх компанії. Коли наздогнали, тоОСОБА_11. збив його з ніг, а він вибив ніж, потім вони повернулись.

Свідок ОСОБА_26. суду пояснив, що він з двома працівниками міліції по викли­ку приїхали до кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2. На вулиці було скупчення молодих людей і колегам охоронець пояснив, що назрівав конфлікт, а тому їх викликали.

З моменту їх приїзду всі почали розходитись, до них ніхто це підходив з приводу неправомірної поведінки присутніх. Вони постояли ще приблизно 10 хв. і поїхали.

Другий раз їх викликали через незначний проміжок часу, Коли вони під'їхали, то вже стояла швидка допомога, бо підрізали хлопця ножем і його відправляли в лікарню.

Свідок ОСОБА_27 в ході судового слідства в суді 1 інстанції пояснював, що 8.03.05 р. був також на дні народження у ОСОБА_6., але свідком конфлікту не був, бачив тільки хлопця, якого поранили ножем і він викликав «Швидку» допомогу. Чув розмову, що та людина, яка підрізала хлопця втекла. Також йому відомо з розмов, що ініціатором бійки був не ОСОБА_5., а інший хлопець (т. 2 а. с. 165).

На підставі вказаних свідчень суд прийшов до висновку, що в ніч з 8 на 9 березня 2005 р. на дискотеці в кінотеатріІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно виник конфлікт між танцюючими, однак ініціатором вказаного конфлікту був не ОСОБА_5., а невстановлена слідством особа, тому суд оцінює критично в цій частині покази ОСОБА_7., як і те, що йому і ОСОБА_17 загрожувала небезпека і вони не могли покинути приміщення без допомоги ОСОБА_8., що також підтвердив свідок ОСОБА_18.

В приміщенні знаходився охоронець, але ні до нього, ні до працівників міліції, які пізніше приїхали ніхто не звертався.

Приїхавши до кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8. з ОСОБА_9., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння не вважали за потрібне звернутись до охорони, яка була в приміщенні чи до органів міліції, якщо б існувала загроза їх знайомому ОСОБА_8., а вирішили самі втрутитись і захистити, на їх думку, ображених. Вони не допомогли поки­нути приміщення ОСОБА_8., а самі з конфліктуючою стороною почали з'ясовувати стосунки в ході яких ОСОБА_9 нанесли кілька ударів в обличчя і голову, на що останній, безпідставно, так як ОСОБА_6. втрутився і не давав можливості продовжити наносити ОСОБА_9, умисно наніс удар ножем в область живота ОСОБА_10. після чого почав тікати.

Зрозумівши, що саме ОСОБА_9. підрізав ножем хлопця, ОСОБА_8. вирі­шив також залишити місце події, але так як знайомі потерпілого ОСОБА_10 підійш-ли до нього, пообіцяв останнім, що на слідуючий день вони вирішать всі спірні питання.

Саме тому суд оцінює критично покази свідка ОСОБА_8. із яких вбачається, що він намагався забрати ОСОБА_7. з товаришем але їх не відпускали, а тому він ви­рішив сам піти звідти, а молоді люди з незрозумілих причин пішли за ними, а знаходячись на вулиці, ОСОБА_9. раптом, не поставивши його до відома, пішов за кінотеатрІНФОРМАЦІЯ_2, а він вирішив їхати додому за грошима.

Так, допитаний в якості свідка 9.03.05 р. ОСОБА_8. на досудовому слідстві по-яснював, що разом з ОСОБА_9 піднялися по сходах до кінотеатру та відкрили перші двері входу.

В цей час між двома вхідними дверима кінотеатру стояла група молодих незнайо­мих хлопців. В той час коли він заходив в кінотеатр, один з хлопців зачепив його за плече. Одразу після того, як той хлопець зачепив його за плече, він зробив цьому хлопцю заува­ження та сказав, щоб він був уважний.

Одразу після цього між ним і ОСОБА_9 розпочалася розмова з цими хлоп­цями, які стояли на вході в кінотеатр.

Всі вийшли на вулицю, так як ті хлопці запропонували їм це зробити. На вулиці цих хлопців стало ще більше і їх компанія зібралася десь біля 15 чоловік. Розмова відбу­валася конфліктна, ці хлопці розмовляли так, щоб спровокувати бійку. Ображали його та ОСОБА_9 Можливо він також та ОСОБА_9. в процесі розмови ображали цих не­знайомих їм хлопців.

В розпалі даної сварки підійшли працівники міліції і всі учасники конфлікту поча­ли розходитися в різні сторони.

Він залишався на місці і побачив, як ОСОБА_9. обійшов кінотеатр та пішов вниз. В той час коли він сів в таксі, ті хлопці з якими виник в нього конфлікт, підійшли до таксі та хотіли, щоб він ще залишився для розмови, але він відмовився, (а. с. 34-35 т 1).

Після оголошення вказаних показів в суді ОСОБА_8. пояснював, що ці покази написані працівниками міліції і він їх не читав, але це спростовується його свідченнями на слідуючий день при допиті в якості підозрюваного за участю адвоката, де він пояснив, що він слідчому повідомив усю правду, а той вірно все записав, але відмовився підписати че­рез те, що мав бажання отримати юридичну допомогу і він повністю підтримує ті покази (а. с. 70 т. 1)

По факту протиправних дій відносно ОСОБА_9 була порушена кримінальна справа за ч. 4 ст. 296 КК України, яка була закрита та відмовлено в порушенні криміналь­ної справи за ч. 1 ст. 121 КК України відносно ОСОБА_9 по ст. 6 п. 8 КПК України за смертю обвинуваченого, яка була предметом огляду в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві пояснювала, що 9.03.05 р. о 2 год. її додому на таксі привезли ОСОБА_14 з ОСОБА_15, провели до дверей квартири і повер­нулись вниз, про подальші події їй нічого не відомо, (а. с. 40-42 Т. 1)

Свідки ОСОБА_14. та ОСОБА_15. суду пояснили, що 9.03.05 p., приблизно біля 2 год. ночі провели додому ОСОБА_28. У дворі зустріли ОСОБА_8. і в ході роз­мови з'ясували, що останній не може дозвонитесь до ОСОБА_9 і це його непокоїло.

ОСОБА_8. запропонував подивитися куди дівся ОСОБА_9. На таксі приїхали до дитячого садка.

ОСОБА_15. з ОСОБА_8 пішли на територію дитсадка і там побачили тіло лю­дини в якій впізнали ОСОБА_9, який не подавав ознак життя. Тоді вони пішли за ОСОБА_14. і оглядаючи його, нащупали пульс і вирішили везти його в лікарню. На об­личчі ОСОБА_9С. були сліди тілесних ушкоджень. У ОСОБА_9 були вивернуті кишені. Його занесли в таксі і відвезли в лікарню, де після його огляду повідомили, що він помер.

Свідок ОСОБА_29. суду пояснив, що працює водієм таксі.

9.03.05 р. о 2 год. 15 хв. від диспетчера поступив виклик з АДРЕСА_10. Коли під'їхав до будинку його зупинили 3 молодих чоловіків і він поїхав по вказаному ними маршруту. Чоловік, який сидів на передньому сидінні всю дорогу намагався кудись до-звонитися з мобільного телефону, але на дзвінок ніхто не відповідав. Він говорив іншим, що не може дозвонитися і напевно щось трапилось. По його поведінці і по голосу було видно, що він або за щось переживав, або просто нервував. Крім цього від нього відчував­ся запах алкоголю.

Доїхавши до в'їзду на територію дитсадка, він сказав зупинитися і одному із паса­жирів сказав піти з ним подивитися. На той час коли під'їхали до дитсадка було 2 год. 23 хв.

Через пару хвилин обоє вибігли звідти і третій чоловік вийшов з автомобіля. Вони кудись телефонували, потім побігли разом на територію дитсадка і через 2 хв. повернулися, тримаючи на руках невідомого чоловіка, який був побитий. Привезли потерпілого в приймальне відділення о 2 год. 35 хв., коли оглянув лікар, то повідомив, що потерпілий мертвий.

Потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що 8.03.05 р. разом з чоловіком і знайо­мими святкували в ресторані ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно до 24 год., а потім разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_30 поїхали на дискотеку в ІНФОРМАЦІЯ_5. Чоловіки вживали спиртне, але не були в стані сильного сп'яніння. Приблизно через півгодини до ОСОБА_8  передзво­нили на мобільний телефон, він підійшов до ОСОБА_9, вони переговорили і пішли. Че­рез певний проміжок часу вона дзвонила до чоловіка, але відповіді не отримала і вони продовжували чекати.

Приблизно о 3 год. 30 хв. передзвонили в клуб і їм передали, щоб вони йшли додо­му.

Десь о 4 год. їй зателефонували і сказали, що чоловік помер.

ОСОБА_8. їй розповідав, що до нього передзвонили, що виник конфлікт і проси­ли допомогти. Він разом з ОСОБА_9. пішли до кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2, що там відбулось не розповідав, після чого ОСОБА_9. пішов за кінотеатр. Потім по телефону ОСОБА_9. по-відомив, що його наздогнали на території дитсадка і треба приїхати.

Він запропонував ОСОБА_14 і ОСОБА_15. поїхати разом з ним, на що вони погодилися.

На території дитсадка знайшли ОСОБА_9, який не подавав ознак життя, його відвезли в лікарню і там сказали, що він помер.

Потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що 9.03.05 р. о 5 год. ранку їй стало відомо про смерть сина. Про події їй тільки відомо зі слів ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_30 підтвердила свідчення потерпілої ОСОБА_9..

Свідок ОСОБА_31. суду пояснила, що вона працює ІНФОРМАЦІЯ_6, біля 2 год. ночі 9.03.05 p., знаходячись в приміщенні вона почула, що на вулиці хтось розмовляє. Коли вона виглянула, то побачила 2 чоловіків, які розмовляли і сварились.

Приблизно через півгодини їх не стало.     

Вона деякий час спостерігала за ними, але не бачила бійки, також не чула криків, погроз. Освітлення не було, фігури невідомих виднілись на фоні снігу.

Із показів свідка ОСОБА_32. на досудовому слідстві вбачається, що 9.03.05 p., приблизно о 1 год. він разом з дружиною повертались додому. Біля воріт дитячого садка побачив як кілька чоловік молодого віку збили з ніг людину, хто наносив удари він не ба­чив, було темно, вони не придавали цьому уваги, пішли додому (т.2 а. с. 28).

Свідок ОСОБА_33. в судовому засіданні місцевого суду пояснювала, що разом з чоловіком повертались додому приблизно о 1 год. 30 хв., йшли через дитячий садок. Коли проходили, то бачила, як 2 молодих хлопців били хлопця, який лежав на землі, а третій дивився в її з чоловіком сторону.

 

Вона від тих хлопців проходила на відстані 5 м, хто в чому був одягнутий не знає. Біля воріт стояло таксі.

Свідок уточнила на запитання учасників процесу, що ОСОБА_34 бив, ОСОБА_35. знімав одяг, а ОСОБА_4. стояв і дивився на них. Прийшла вона в суд, бо товариш вби­того телефонує їм додому.

її чоловік бачив теж саме, що і вона. Там освітлення було від сусіднього будинку (т. 2 а. с. 177-178).

Дослідивши в сукупності з іншими доказами покази свідків ОСОБА_36 суд вважає, що покази свідка ОСОБА_33. слід оцінити критично.

Покази свідка ОСОБА_36, крім часу коли мали місце події, узгоджуються з інши­ми показами. При цьому свідок вказав, що бачив тільки, що збили з ніг людину, а хто на­носив удари він не бачив, бо було темно і вони з дружиною не придавали цьому значення.

Свідок ОСОБА_33. пояснювала, на відміну від свого чоловіка, що там було освіт­лення від сусіднього будинку і тому вона все бачила, але обставину відносно освітлення спростувала свідок ОСОБА_31.

Суд бере також до уваги, що таксі стояло біля воріт в момент, коли знайомі ОСОБА_9. приїхали його шукати.

Суд бере також до уваги і ту обставину, яку повідомив допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_37, що ОСОБА_33. була присутня при відтворенні, яке проводилось за участю ОСОБА_4 на території дитячого садка і після цього підійшла до слідчого і ска­зала, що вони були свідками подій.

її покази про обставини збігаються з поясненнями, які давав ОСОБА_4. в ході відтворення, зокрема, що після того як він вибив ножа з рук ОСОБА_9, з лівої сторони ОСОБА_34. бив ногами лежачого мужчину в район голови, в цей час інший з правої сторони присів і почав наносити удари кулаками в голову. Він сказав, щоб припинили бити люди­ну, після чого вони побігли в двори (т. 2 а. с. 6).

Також ОСОБА_4. в інших показах на досудовому слідстві вказував на те, щоОСОБА_11 зняв з мужчини куртку.

Опираючись на вказані покази, потерпілі просили притягнути до відповідальності за більш тяжкий злочин ОСОБА_5 та ОСОБА_11.

Крім того свідок ОСОБА_33. суду пояснювала, що вона прийшла давати такі пока­зи, оскільки товариш вбитого телефонує їм додому.

Суд дослідив покази підсудних, які давались ними в ході досудового слідства.

Зокрема ОСОБА_4., в явці з повинною від 25.03.05 р. вказував, що він дійсно на­ніс удар по руці в якій був ніж у чоловіка, якого вони наздогнали в дитсадку. Наздогнав з метою затримати і передати працівникам міліції за злочин, який він скоїв..

Особисто він вдарив з метою, щоб вибити ніж. Коли хлопці почали бити його з 2 сторін, то крикнув їм досить. Після цього вирішив його облишити і пішов геть. (а.с 201 т. 1)

При допиті в якості підозрюваного, ОСОБА_4. повідомляв, що він також побіг за людиною, яка підрізала хлопця, щоб його затримати і здати працівникам міліції.

Коли наздогнали його, то він тримав в руках ніж і мобільний телефон і розмовляв по телефону. Він запропонував викинути ножа, але той не захотів.

В цей момент хлопець міцної тілобудови наніс удар від якого мужчина впав, а він вдарив ногою в область кисті, щоб вибити ніж, а в цей момент ОСОБА_5 бив ногою в об­ласть голови, а хлопець міцної тілобудови присів та кулаком бив в область голови.

Він відійшов і сказав досить, але хлопці залишались, хтось із них передав йому ку­ртку з метою передати власнику, якщо вирішиться питання розрахунку з потерпілим, яко­го підрізав. По дорозі він віддав куртку своїм знайомим і пояснив, що вона взята в хлопця, який підрізав іншого, щоб він розрахувався.

Він мав на увазі розрахунок з потерпілим не у вигляді куртки, а буде привід прийти і з'ясувати питання розрахунків. Куртку він загубив, (т. 1 а. с. 203-211).

Такі ж покази давались ним в ході очної ставки з ОСОБА_34 (т. 1 а. с. 240-243) та з ОСОБА_12. (т. 1 а. с. 248), ОСОБА_11 (т. 2 а. с. 25) та в суді першої інстанції.

На досудовому слідстві зафіксовані покази ОСОБА_5 де записано, що він був сві­дком конфлікту біля кінотеатру, а потім побіг за незнайомцем, якого з хлопцями наздог­нали на території дитсадка. Незнайомець тримав в руках ніж, який наставив в їх бік, а в лівій руці тримав мобільний телефон, а також сказав ОСОБА_4, щоб той не підходив, а останній запропонував кинути ножа. В цей час ОСОБА_5 забіг ззаду і якимось чином вдарив незнайомця внаслідок чого останній впав на землю.

В цей час до незнайомця підбіг ОСОБА_4 та вдарив його ногою декілька разів в об­ласть голови або шиї.

Він теж хотів вдарити незнайомця, а підбігши наступив йому правою ногою на пле­че, але послизнувся та впав.

В цей час ОСОБА_4 бив незнайомця у верхню частину тулуба.

Коли він підвівся, ОСОБА_4 знімав з незнайомця куртку, а він помітив, що біля нього на землі лежав мобільний телефон, він вирішив взяти телефон. По дорозі віддали куртку і телефон (т. 1 а. с. 113-114).

Ці ж покази ОСОБА_5. підтвердив в ході відтворення обстановки і обставин події, уточнивши на місці хто де стояв і як наносились удари, а також доповнив, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зняли куртку з мужчини (т. 1 а. с. 115-116).

В ході очної ставки ОСОБА_5. уточнив, щоОСОБА_11 не бив невідомого по го­лові та не знімав куртку з потерпілого.

ОСОБА_11. також пояснив, що ОСОБА_5. не бив мужчину як і він. (т. 1 а. с. 169-170)

При допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_5. пояснював, що саме ОСОБА_4  кі-лька разів вдарив ногою і зняв куртку, а він побачив, що неподалік лежав мобільний теле­фон і вирішив його забрати, потім віддав вказаний телефон, (т. 1 а. с. 178)

В ході очної ставки з ОСОБА_4. ОСОБА_5. пояснював, що коли чоловік вже впав, у руках в нього був ніж, а ОСОБА_4. вибивав ніж в районі верхньої частини. Коли він послизнувся і впав, то побачив мобільний телефон, який лежав поруч, він подумав, що це його телефон, а піднявшись побачив, що в ОСОБА_4 в руках була куртка (т. 1 а. с. 240), в місцевому суді дав покази аналогічні показам в даному судовому засіданні.

Допитаний в якості підозрюваногоОСОБА_11 пояснював, що побіг за невідомим хлопцем, щоб його затримати і здати працівникам міліції. Коли невідомий погрожував ножем ОСОБА_5 і ОСОБА_4, він підбіг збоку, бо мав на меті захистити хлопців від небезпеки і вдарив його рукою в голову і він впав. В ході очної ставки з ОСОБА_5. пояснив, що він не бачив, щоб ОСОБА_5. бив мужчину, (т. 1 а. с. 170)

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4. заявив, що на досудовому слідстві і в місцевому суді давав покази, які не зовсім відповідають дійсності, зокрема, що ОСОБА_34. і ОСОБА_11 наносили удари потерпілому і щоОСОБА_11 зняв куртку. Це було викли­ кано тим, що він вирішив перекласти відповідальність на інших, крім того йому говорили, що відносно нього дають покази, що він наносив численні удари потерпілому. В даному судовому засіданні він розповів правду і підтверджує покази ОСОБА_5 та ОСОБА_11, що вони не наносили удари потерпілому коли той впав, він забрав куртку у потерпілого, а неОСОБА_11                                                               

Підсудний ОСОБА_5. пояснив, що його покази на досудовому слідстві також част­ково не відповідають дійсності і це пов'язано з тим, що його затримали 13.03.05 р. в вечір­ній час, тримали всю ніч в міліції де залякували та застосовували фізичну силу, а потім дали підписати протокол його свідчень, який він підписав, боючись погроз і насильства, йому не забезпечили належним чином право на захист. В ході подальшого слідства йому говорили, що інші затримані говорять, що він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9. та знімав куртку, тому він давав неправдиві покази, вказуючи, щоОСОБА_11 зні­мав з ОСОБА_4. куртку, а ОСОБА_4. наносив численні удари ногою потерпілому.

В судовому засіданні допитувався слідчий ОСОБА_37. з приводу недозволених методів слідства і пояснив, що йому про це невідомо. Разом з тим підтвердив, що ОСОБА_5. був затриманий оперативними працівниками 13.03.05 р. в вечірній час і він перебував в міліції до складання протоколу про затримання, який датований 14.03.05 р. 14 год., а в 14 год. 05 хв. вже розпочато допит в якості підозрюваного, (т. 1 а. с. 110-113)

Дана обставина викликає сумнів щодо додержання процесуальних прав затримано­го та що ОСОБА_5. мав реальну можливість мати захисника і прийняти рішення про від­мову від захисту.

Крім того, вказаний протокол виготовлено друкарським способом заступником на­чальника міліції Дробчаком М.І., хоча ОСОБА_5. пояснив, що його допит не фіксувався технічними засобами, йому принесли вже готовий протокол, який він був змушений під­писати.

Через 10 хв. було проведено відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5 слідчим Мельником Б.А.

Покази ОСОБА_5 в якості підозрюваного на досудовому слідстві, що він хотів вдарити незнайомця і наступив на плече не підтверджуються актом судмедекспертизи, оскільки в районі плеча у ОСОБА_9. не виявлено тілесних ушкоджень.

Дальше ОСОБА_5. послідовно стверджував, що він послизнувся і впав, а тому не наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9., що є допустимим, оскільки в протоколі огля-ду місця події відмічено покриття асфальтової поверхні льодяним пластом.

Ні на досудовому слідстві, ні в суді не здобуто доказів, які б свідчили про те, що підсудні між собою та з ОСОБА_11 домовлялись про нанесення тілесних ушкоджень з метою помсти ОСОБА_9, або ж бажали спричинити ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушко­дження, або ж домовились заволодіти майном потерпілого. В своїх перших показах за­тримані намагались перекласти відповідальність на інших.

Судом встановлено, що ці події відбулись дійсно на протязі декількох хвилин, зва­жаючи на покази свідків ОСОБА_8., ОСОБА_29., а тому суд критично оцінює пока­зи свідка ОСОБА_31., що вона спостерігала за невідомими хлопцями не менше півго­дини, а спричинене тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_9 не було результатом узго­джених дій з ОСОБА_5. чиОСОБА_11, а останні не бажали заподіяння ОСОБА_9 тілесного ушкодження від якого наступила смерть.

Тому суд вважає, що покази дані підсудними в судовому засіданні є найбільш об'єктивними і відповідають подіям за незначним виключенням, які мали місце в ніч з 8 на 9.03.05 р.

Дослідивши зібрані докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до виснов­ку, що досудове слідство вірно встановило події, які відбувались в ніч з 8 на 9 березня 2005 р. біля кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2 та на території дитячого садка, але дало їм неналежну юри­дичну оцінку.

Враховуючи обставини за яких було спричинене тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_9  досудове слідство підставно вважало, що у ОСОБА_5 не було умислу на спри­чинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9, які призвели до його смерті, не було по­переднього зговору на позбавлення життя ОСОБА_9.

Суд вважає, що досудове слідство на законних підставах не порушило кримінальну справу відносно ОСОБА_11. за спричинений удар ОСОБА_9, який за своєю тяжкіс­тю відноситься до легких тілесних ушкоджень, оскільки цей удар був необхідним і доста­тнім для затримання ОСОБА_9, а також правомірно закрило порушену кримінальну справу за хуліганство, так як дії ОСОБА_11 не носили характер грубого порушення громадського порядку.

Судом досліджено висновки судмедекспертизи трупа ОСОБА_9 на предмет спричинених тілесних ушкоджень та допитаний з цього приводу в якості свідка медекс-перт ОСОБА_39., який пояснив, що тілесні ушкодження - травма шиї - вказані в п. 1 експер­тиз крім саден, синців обличчя, рани губ рота спричинено одномоментно, тобто одним ударом, при нанесенні удару зверху, зліва на право, наймовірніше ногою.

Саме в результаті травми шиї відбувся травматичний набряк голосової щілини, що призвело до механічної асфіксії від якої наступила смерть. При цьому всі інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що свідчить про незначну силу з якою вони застосовані і не стоять в причинному зв'язку зі смертю.

Експерт пояснив, що удари кулаками і ногами відрізняються. В разі застосування цілеспрямованих ударів ногами були б заподіяні більш тяжкі тілесні ушкодження, які від­різнялись би по своїй конфігурації та наслідках. До таких ударів слід віднести удар, що спричинив травму шиї. Після спричинення травми шиї потерпілий міг жити незначний проміжок часу, який вимірювався хвилинами. Вказана травма шиї, в результаті якої наступила асфіксія, призвела до того, що обличчя ставало синюшним, одутлувате і такий зовнішній стан не був результатом спричинених легких тілесних ушкоджень. Після вказа­ної травми шиї ОСОБА_9. не міг розмовляти, але міг ще жити на протязі від 10 до ЗО хв.

Щодо кількості заподіяних легких тілесних ушкоджень, то суд вважає, що підсуд­ний ОСОБА_4. при намаганні вибити ножа заподіяв також декілька незначних ударів, що спричинили частину виявлених легких тілесних ушкоджень зважаючи на те, що біля кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 також нанесли декілька ударів в район голови та облич­чя, а розмежувати кількість таких ударів біля кінотеатру і на території дитсадка не пред­ставляється можливим.

В судовому засіданні знайшло підтвердження те, що ОСОБА_9. після скоєного злочину відносно ОСОБА_10  почав тікати з місця злочину, а підсудні ОСОБА_4., ОСОБА_5. та свідокОСОБА_11 саме з метою затримання почали наздоганяти ОСОБА_9.

Безспірно встановлено, що вказані особи були на вулиці в той момент коли ОСОБА_9. спричинив тілесні ушкодження ножем, вони не є близькими друзями, опинились в одному місці і не домовляючись між собою про подальші дії, за власною ініціативою по­бігли за ОСОБА_9, щоб того затримати і передати працівникам міліції.

Вони не звернулись до працівників міліції, які під'їхали до кінотеатруІНФОРМАЦІЯ_2, бо був би згаяний час, а працівники міліції пішли з'ясовувати причину виклику до охоронця в приміщення.

Таким чином, підсудні і ОСОБА_11 знали, що ОСОБА_9. вчинив тяжкий зло­чин, намагався втекти, щоб уникнути відповідальності, а тому існувала явна необхідність та виникло право в негайному затриманні злочинця для доставления його відповідним ор­ганам.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ніхто із присутніх не поставив до-відома працівників міліції, що підрізали хлопця і винна особа втекла з місця події, хоча були очевидцями цього, що вбачається із свідчень.

Не викликає сумнівів і та обставина, що ОСОБА_9. на території дитячого садка погрожував ножем. Про це підсудні і ОСОБА_11 давали послідовні покази з самого по­чатку досудового слідства, а те, що ніж не був знайдений на місці події, куди першими приїхали друзі ОСОБА_9, не виключає наявності ножа в останнього.

Також з протоколу огляду місця вбачається, що місце події було частково прибрано і не проводились необхідні дії на предмет відшукування ножа.

Суд вважає, що ОСОБА_4., ОСОБА_5. і ОСОБА_11 розуміли реальну загрозу і підставно не виключали можливість застосування ножа проти них.

Оскільки ОСОБА_9 не підпускав їх до себе, не захотів викинути ножа і між ни­ми деякий час велась словесна перепалка, а свідком цього була ОСОБА_31., та врахо­вуючи, що в їх присутності ОСОБА_9. повідомив по телефону своє місцезнаходження та попросив приїхати йому на допомогу, підсудні та ОСОБА_11 розуміли, що потрібно подолати опір ОСОБА_9.

ОСОБА_11, який перебував збоку від ОСОБА_9. і не знаходився в полі його зору, скористався цією обставиною, підбіг до ОСОБА_9. і наніс йому удар в район го­лови від якого ОСОБА_9. впав, але продовжував розмахувати ножем.

Скориставшись цим, ОСОБА_4. підбіг до ОСОБА_9 щоб вибити ніж, після чого затримати останнього, саме з цією метою ногою наніс декілька ударів, а не з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень і подальшого пограбування.

Суд вважає, що в обстановці, яка склалась на території дитячого садка, для затри­мання ОСОБА_9 у підсудних та ОСОБА_11. виникло право на вимушене заподіян­ня шкоди злочинцю, так як ОСОБА_9. чинив опір і у осіб, що намагались затримати ОСОБА_9. була відсутня реальна можливість без серйозної небезпеки для себе здійс­нити ненасильницьке затримання.

Про це свідчило наявність ножа в руках ОСОБА_9, його вік та фізична сила, а також розуміння того, що сюди з хвилини на хвилину можуть приїхати друзі ОСОБА_9, які не тільки не допустять затримання ОСОБА_9, але зможуть розпочати новий конфлікт. Розуміння останнього було небезпідставним, враховуючи, що вони знали про те, що біля кінотеатру залишився знайомий ОСОБА_9, їм не було відомо, що він по­їхав додому. Місце де вони знаходились було не на значній відстані від кінотеатру ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд вважає, що після падіння ОСОБА_9. активно захищався і намагався не під­пустити до себе, а спричинення незначних ударів ногою було виправдано із-за власної безпеки, оскільки в руках ОСОБА_9 знаходився ніж, який міг бути застосований в разі на­ближення, як це пояснив ОСОБА_4. в судовому засіданні.

Про те, що ОСОБА_9, знаходячись на землі, рухався, а не. знаходився в одному положенні свідчить протокол огляду місця події.

Із протоколу огляду місця події вбачається, що злочин відносно ОСОБА_9 ско-єно на території дитячого садка НОМЕР_4, що по АДРЕСА_3.

На відстані приблизно 15 м від будівлі садка, на проїздній частині, на асфальтній поверхні, яка щільно покрита льодяним пластом, а зверху припорошена снігом, виявлені сліди речовини бурого кольору. Сліди речовини бурого кольору розпорошені на поверхні снігу та льоду на площі приблизно 1x1,5м (т. 1 а. с. 5).

За висновком судово-біологічної експертизи п'ятна бурого кольору вилучені при огляді місця події, являються кров'ю, не виключається її походження від ОСОБА_9. (т. 1 а. с. 217-220).

Суд вважає, що ОСОБА_4. спричинивши ОСОБА_9 декілька ударів, які за тяжкістю відносяться до легких тілесних ушкоджень діяв би в межах необхідних для за­тримання ОСОБА_9, але ОСОБА_4. наніс також один удар в район шиї ОСОБА_9, чим спричинив тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_9.С, тобто перевищив заходи, необхідні для затримання злочинця.

Завдання ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті перебувало у невідповідності із обстановкою, що склалася при затриманні, зважаючи на­віть на ступінь небезпечності вчиненого ОСОБА_9

Крім того, ОСОБА_4. вдаряючи ногою в район шиї повинен був усвідомлювати, що можуть наступити тяжкі наслідки і заподіяна ним шкода в результаті удару може бути явно більшою, ніж достатньо для затримання особи, що вчинила злочин, а тому в цій час­тині суд оцінює критично його покази, що він необережно заподіяв ОСОБА_9 ушко­дження в район шиї.

Таким чином, спричинивши тяжке тілесне ушкодження від якого наступила смерть ОСОБА_9, підсудний ОСОБА_4 перевищив заходи, необхідні для затримання ОСОБА_9., а тому в діях підсудного ОСОБА_4 міститься склад злочину передбачений ст. 124 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі переви­щення заходів, необхідних для затримання злочинця.

При цьому суд вважає, що саме заподіяне ОСОБА_4. тяжке тілесне ушко­дження стало перепоною для доставления затриманої особи відповідним органам.

Щодо заволодіння майном ОСОБА_9 шляхом розбою, поєднаним з насильст­вом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та за попередньою змовою, після дослідження всіх доказів суд не знайшов доказів наявно­сті розбою в діях ОСОБА_5

Досудове слідство обвинуватило підсудніх в тому, що під час побиття ОСОБА_9. у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном потерпілого шляхом розбою.

Проте досудове слідство не надало доказів тому, що мав місце попередній зговір саме на вчинення розбою, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, зважаючи на те, що ОСОБА_5. не обвинувачувався в заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого або вчинене групою осіб.

Судом встановлено, що тяжке тілесне ушкодження спричинене при перевищенні заходів, необхідних для затримання, а не з метою заволодіти майном потерпілого.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_4  не узгоджував свої дії в той момент коли вирішив забрати куртку ОСОБА_9 і не домовлявся з ОСОБА_5., щоб він забрав мобільний телефон. Про те, що забрано телефон йому стало відомо в момент передачі речей.

Досудове слідство не спростувало пояснень ОСОБА_5, що він вирішив забрати телефон в той момент, коли побачив його на снігу неподалік від себе. Оскільки знайшло підтвердження, що ОСОБА_9. тримав його в руках і телефон міг випасти при падінні потерпілого. ОСОБА_5. не вчиняв будь-яких дій щодо обшукування потерпілого, не вир­вав телефон з рук, не застосував будь-яке насильство, щоб заволодіти телефоном.

Із показів підсудних, свідків вбачається, що речі були забрані з метою встановлен­ня особи, яку вони хотіли затримати і як привід для подальших переговорів із винною особою на предмет відшкодування шкоди за спричинене тілесне ушкодження ОСОБА_10.

Однак суд вважає, що такі дії підсудних не були виправданими і вони протиправно заволоділи особистим майном ОСОБА_9 хоча і не з метою особистого збагачення, а в інтересах особи, в долі якої були зацікавлені, тобто в інтересах ОСОБА_10.

Суд звертає увагу на те, що речі, які опинились в їх руках не були передані у відпо­відні органи.       

Підсудний ОСОБА_5. хоча і таємно заволодів телефоном, тобто ОСОБА_4. і ОСОБА_35. не бачили коли саме ОСОБА_5. забрав телефон, але розумів, що вилучає теле­фон в присутності власника, який був живий, не міг в той момент перешкодити йому, оскільки чинив опір ОСОБА_4. Крім того, переконавшись, що це не його телефон, він не повернув його, а розпорядився ним на власний розсуд, передавши іншим особам.

Тому суд вважає, що такі дії підсудного ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України - грабіж - відкрите викрадення чужого майна.

Щодо дій підсудного ОСОБА_4, то суд вважає, що не здобуто доказів тому, що тяжке тілесне ушкодження ним заподіяно з метою заволодіння чужим майном. В такому випадку досудове слідство не повинно було кваліфікувати дії ОСОБА_4 ще й за ч. 2 ст. 121 КК України.

Однак підсудний ОСОБА_4. заволодів курткою ОСОБА_9. після того, як на­ніс удари, долаючи опір ОСОБА_9 і в результаті яких спричинив тілесні ушкодження та скористався станом в якому перебував потерпілий, який не чинив активного опору, то­му це було насильство небезпечне для здоров'я особи.

На підставі викладеного, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпе­чним для здоров'я особи, яка зазнала нападу ( розбій).

Підсудні ОСОБА_5. та ОСОБА_4. обвинувачувались також в тому, що вони за­володіли грошима в сумі 500 грн., які знаходились в куртці ОСОБА_9.

Проте досудове слідство не здобуло жодних доказів цьому. Ні на  досудовому слід-стві, ні в суді не встановлено чи дійсно були у ОСОБА_9. гроші, в якій кількості, коли саме і хто заволодів вказаними грошима. Свідки ОСОБА_12 ., ОСОБА_13. після огляду куртки також грошей не знайшли.

Потерпіла ОСОБА_9 в суді пояснювала, що у її чоловіка ОСОБА_9 були при ньому гроші біля 500 грн., ключі та документи на автомобіль. В подальших показах уточнила, що в нього було біля 1000 грн., частину з яких потратив, проте їй не було відо­мо скільки саме, а також не відомий розмір зарплати так як він працював охоронцем і по­ходження 1000 грн. їй не відоме.

Подібні факти повідомляла потерпіла і на досудовому слідстві де вказувала, що не знала де працював її чоловік і чим займався, додому він приносив приблизно 500 грн., але не розповідав де бере гроші (т. 1 а. с. 26).

В ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_9  дала покази щодо того, які ре­чі були забрані в її чоловіка: куртка вартістю 500 грн., мобільний телефон «Иокіа» - 2000 грн., стартовий пакет -50 грн. В куртці знаходились документи на автомобіль та гроші в сумі 100 грн. (т. 1 а. с 138). В заяві від свого імені на а. с. 157 т. 1 вже вказано, що забрано 300 грн., а в цивільному позові - 500 грн.

Такі непослідовні покази позбавляють суд можливості вважати доведеним факт на­явності грошей у ОСОБА_9.

Крім того, свідок ОСОБА_8. пояснював, що він поїхав  додому за грошима, бо потрібно було розрахуватись за перебування в клубі ІНФОРМАЦІЯ_5. Суд вважає, що такої необ­хідності не було при наявності грошей у ОСОБА_9.

Також допитані в якості свідків ОСОБА_8., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. по-яснювали, що коли вони знайшли ОСОБА_9, то у нього були вивернуті кишені. Проте суд оцінює критично їх покази в цій частині, бо дана обставина спростовується протоколом огляду автомобіля в якому був виявлений труп ОСОБА_9. При цьому в протоколі не вказано, що в костюмі вивернуті кишені, (т. 1 а. с. 3)

Заперечив цю обставину і водій - свідок ОСОБА_29., який бачив як заносили ОСОБА_9 в його автомобіль, а також був понятим при огляді автомобіля.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення ОСОБА_5. та ОСОБА_4. викрадення 500 грн., як недоведене.

Потерпіла ОСОБА_9  заявила цивільний позов на суму 13 786 грн. 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Ці витрати пов'язані з похованням чоловіка, ритуальними послугами, поминальними обідами та моральними стражданнями, які вона перенесла через втрату чоловіка і батька її непов­нолітньої дитини. В судовому засіданні уточнила свої позовні вимоги, збільшивши до 186 00 грн. Із них: 16.000 грн. на поминальні обіди, 245.80 на ритуальні послуги. 1000 грн. за викрадене майно та 1015 грн. за медикаменти, потрачені батьком ОСОБА_9, а також 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди з мотивів, наведених в позові.

Підсудні позов визнали частково.

Суд, вважає, що позовні вимоги цивільного позивача підлягають частковому задо­воленню: матеріальна шкода за виключенням витрат пов'язаних із придбанням медикаме­нтів в сумі 1015 грн., оскільки ОСОБА_38. не визнаний цивільним позивачем та 500 грн.

Моральна шкода також підлягає частковому задоволенню, при цьому суд враховує як і обставини справи так і матеріальне становище підсудних.

Також суд вважає, що оскільки підсудні не визнані винними у скоєнні злочину за попереднім зговором, а винним у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження від якого наступила смерть є підсудний ОСОБА_4., то всі витрати, пов'язані з похоронами та по­минальними обідами, за викрадену куртку повинен нести він.

Із підсудного ОСОБА_5 підлягає стягненню частково моральна шкода за скоєний ним грабіж, оскільки мобільний телефон був повернутий потерпілій і матеріальних прете­нзій в неї немає.

При обранні міри покарання підсудним суд враховує тяжкість скоєного злочину, обставини, які призвели до скоєння злочину підсудними, поведінку потерпілого ОСОБА_9, яка передувала події, особи підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вперше при­тягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, як по місцю проживання так і навчання, оскільки були студентами вищих навчальних закладів, ОСОБА_4 допомагав матеріально своїй сім'ї, їх молодий вік, їх сприяння для встановлення істини при розгляді справи в суді, їх щире каяття з приводу скоєних злочинів і розуміння трагічності подій, які стались не тільки в результаті протиправної поведінки ОСОБА_9, а тому суд вважає, що підсудним ОСОБА_4. та ОСОБА_5. слід обрати покаран­ня, не пов'язане з реальним відбуванням в місцях позбавлення волі, оскільки їх виправ­лення можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 321-324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

 

Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 124 КК України у вигляді 2 р. обмеження волі, за ч. 1 ст. 187 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_4. остаточне покарання шля­хом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом 2-річного іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає по­кладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України повідомляти органи криміналь­но-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 2 р. позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, якщо він протягом 1-річного іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає по­кладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: повідомляти органи криміна­льно-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_40. задовільнити частково.

Сятгнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_40 на відшкодування матеріальної шкоди 16 745 грн. 80 коп. та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_40 на відшкодування моральної шкоди - 2 000 грн.

Запобіжний захід підстудним ОСОБА_4. та ОСОБА_5. змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, звільнивши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

Вирок суду може бути оскаржений до Верховного Суду України на протязі 1 міся­ця, з дня проголошення, через апеляційний суд Вінницької області.

Суддя: