А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.06.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

головуючого - Симаченко Л. І.,

суддів- Демченка С.М., Гошовського Г. М.,

з участю секретаря - Головець М. А.,

прокурора - Сирохман Л. І.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №11-кп/777/221/14 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Чинадієва Мукачівського району Закарпатської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - один рік, з покладенням відповідно до вимог ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередній - домашній арешт.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи в розмірі 1322 гривень.

Вироком суду ОСОБА_3 визнана винною у тому, що 12 липня 2013 року, о 12 - й годині 45 хвилинах, в приміщенні офісу ТОВ «Авальінвест», що знаходиться на пл. Ш. Петефі, 32 в м. Ужгороді, обливши себе та приміщення вищевказаного офісу рідиною із різким запахом нафтопродукту намагалася підпалити себе та приміщення, однак злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі.

Захисник ОСОБА_2 в апеляції просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає вирок незаконним, необґрунтованим і невмотивованим. Суд не в повній мірі з'ясував обставини події та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам. Обвинуваченням не доведено умисел ОСОБА_3 на підпал офісу ТОВ «Авальінвест», в основу вироку безпідставно покладено показання свідка ОСОБА_4, яка є зацікавленою стороною, оскільки саме вона ввела в оману обвинувачену щодо строків та умов отримання позики. ОСОБА_3 мала намір налякати працівників товариства з метою примусити їх надати їй позику.

Заслухавши доповідь судді про зміст оскарженого судового рішення та вимоги апеляційної скарги; доводи захисника про задоволення апеляційних вимог; думку прокурора про залишення вироку без зміни; виступи учасників кримінального провадження в судових дебатах; апеляційний суд вважає, що апеляція захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3, підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення у кримінальному провадженні має бути ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження і повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законність вироку полягає у додержанні вимог Конституції України, кримінально - процесуального кодексу та міжнародних договорів як під час судового розгляду, так і при постановленні вироку. Суд повинен забезпечити змагальність і рівність сторін та свободу в поданні доказів, які повинні безпосередньо, повно та всебічно досліджуватись судом. Питання щодо допустимості й достатності доказів суд повинен вирішувати при ухваленні судового рішення в нарадчій кімнаті.

Однак, як вбачається з матеріалів провадження, суд не виконав в повній мірі зазначені вимоги закону і послався у вироку на докази, які не були предметом його дослідження. Так, з журналу та фонограми фіксування перебігу судового засідання видно, що із чотирьох зазначених у вироку висновків експертиз суд дослідив лише один - пожежно - технічної експертизи, а решту письмових доказів він без оголошення їх змісту та перевірки зазначених в них відомостей, перерахував, обмежившись назвами. ( а. с. 69 - 71, 106 - 109, 112 ).

Суд не опрацьовував зібрані докази на предмет їх достатності й узгодженості між собою, внаслідок чого вирок грунтується на доказах, які не доводять ознак об'єктивної та суб'єктивної сторін кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а підтверджують лише факт загоряння стільця.

Так, суд не обґрунтував, чому показання ОСОБА_3 про те, що вона хотіла налякати працівників товариства самоспаленням з метою примусити їх видати обіцяну їй позику, він розцінив як доказ суспільно небезпечного діяння, яке полягає у протиправному впливі на чуже майно - його знищенні, пошкодженні шляхом свідомого викликання пожежі через застосування джерела вогню.

Суд не мотивував, чому показання потерпілої ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 висловлювала погрози спалити себе та її, тим самим примушуючи віддати гроші, він оцінив як такі, що підтверджують доведеність об'єктивної сторони.

У вироку відсутня оцінка показанням обвинуваченої в тій частині, що ОСОБА_4 ввела її в оману відносно видачі позики в сумі 4000 гривень, для отримання якої примусила відкрити рахунок у банку, заплатити 1550 гривень за консультаційні послуги без видачі квитанції та обіцяючи на протязі двох - трьох днів - тижня надати позику, у зв'язку з чим ОСОБА_3, яка є жінкою пенсійного віку, чотири рази з чмт. Чинадієва Мукачівського району приїжджала в офіс ТОВ «Авальінвест», що знаходиться в м. Ужгороді за грошима, які були їй необхідні для ремонту даху житлового будинку.

Суд не звернув увагу, не перевірив і не дав оцінку показанням ОСОБА_3 про те, що перед тим, як взяти запалювальну рідину вона зі скаргами на неправомірні дії ОСОБА_4 зверталась в міліцію та прокуратуру, де їй у прийомі заяви відмовили, після чого вона хотіла кинутись під потяг та вирішила спробувати примусити ТОВ «Авальінвест» видати їй позику шляхом залякування про самоспалення.

У вироку відсутні висновки про те, чому суд відкинув показання обвинуваченої та потерпілої про те, що ОСОБА_3 облила бензином лише себе, на потерпілу рідина попала випадково, під час штовханини, коли ОСОБА_4 намагалась забрати пляшку. Сірник вона кинула собі під ноги й як загорівся стілець не знає. Момент загоряння стільця ніхто не бачив.

Суд не навів у вироку, яких саме обставин, що доказуються, стосуються ті чи інші фактичні дані з кожного джерела доказів, не проаналізував чи доводять вони об'єктивну та суб'єктивну сторони злочину, не відповів на питання, чи охоплювався свідомістю винної той факт, що в результаті її дій власникові майна може бути заподіяна велика шкода та що вона передбачала, бажала або свідомо допускала настання таких наслідків. Суд не з'ясував мотиви та мету діяння, що перешкодило йому правильно відповісти на питання про винуватість чи невинуватість, кваліфікацію вчиненого та відмежування від інших кримінальних правопорушень.

Отже, наведене свідчить, що докази, на які послався суд у вироку не підтверджують висновок про бажання обвинуваченої викликати пожежу в товаристві та пошкодити приміщення офісу і не доводять, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачувалась, було вчинено.

Враховуючи, що доведення вчинення кримінального правопорушення є обов'язком обвинувачення і ніхто не повинен доводити свою невинуватість, апеляційний суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення та поновлює її в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 284, 404, 407, 417, 418, 419 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3, задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2014 року

щодо ОСОБА_3 скасувати і закрити кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді: