ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" травня 2014 р.Справа № 921/295/14-г/1
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ.
до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м.Тернопіль
про стягнення інфляційних та 3% річних в сумі 1 162 972 грн. 26 коп.
Представник від:
позивача: Чижевська Раїса Василівна, начальник сектору інформаційно-аналітичного забезпечення управління правового забезпечення припинення діяльності Компанії Юридичного департаменту ДК "Газ України";
відповідача: Панчук Сергій Михайлович, юрисконсульт.
Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань.
В судовому засіданні 28.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення 265 305 грн. 64 коп. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 897 666 грн. 62 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.03.2014р. порушено провадження по справі, справу призначено до розгляду на 30 квітня 2014р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.04.2014р. розгляд справи відкладено на 21 травня 2014р. з мотивів, зазначених в ухвалі.
У судовому засіданні 21 травня 2014р. представниця позивача заявила усне клопотання про оголошення перерви для надання їй можливості ознайомитися та подати пояснення щодо поданих відповідачем матеріалів. Суд клопотання задовольнив і оголосив перерву у судовому засіданні до 12 год. 00 хв. 28 травня 2014р.
У судовому засіданні 28.05.2014р. представниця позивача позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому посилався на можливість досягнення між сторонами мирової угоди. Проти клопотання заперечила представниця позивача. При цьому заявила, що їй не відомо про будь-які переговори між сторонами з приводу підписання мирової угоди. Суд клопотання про відкладення справи відхилив виходячи з наступних міркувань. По-перше, подальше відкладення справи спричинило б порушення максимального строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 ГПК України, а відтак ущемило б право позивача на розгляд його справи в розумний строк, гарантоване Статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. По-друге, укладення мирової угоди можливе на будь-якій стадії судового процесу, в ттому числі і на стадії виконання. Отже, сторони не позбавлені права врегулювати свої правовідносини угодою і після винесення судового рішення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Представник відповідача в судових засіданням проти задоволення позову заперечував. Зокрема, посилався на Протокол засідання правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14 травня 2014 року, на якому розглядалося питання про реструктуризацію заборгованості ПАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України". Також посилався на норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд задовольняє позов з наступних мотивів:
- рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 року у справі №1/53/5022-578/2012 з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" стягнуто на користь ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 17 685 224 грн. 35 коп. основного боргу, 1 337 080 грн. 77 коп. пені, 736 792 грн. 05 коп. інфляційних втрат і 726 449 грн. 72 коп. 3% річних.
Як стверджує позивач і не спростовується відповідачем, на час розгляду цієї справи рішення суду не виконане, сума основного боргу складає 17 685 224 грн. 35 коп.
Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу, суд визнає законними і обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних і 3% річних. За розрахунками позивача, не оспорених відповідачем, сума інфляційних за період вересень 2012р. по лютий 2014р. становить 265 305 грн. 64 коп., а сума 3% річних за період з 14.07.2012р. по 25.03.2014р. - 897 666 грн. 62 коп.
У своїх запереченнях представник відповідача посилається на Протокол №47 засідання правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14 травня 2014 року.
Як вбачається з п.2 резолютивної частини протоколу, правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України": дозволило ДК "Газ України" (ОСОБА_4) відповідно до норм чинного законодавства укласти з ПАТ "Тернопільміськгаз" угоди про врегулювання погашення заборгованості на загальну суму 21 999 833,95 грн., зі сплатою рівними частинами, з терміном розстрочення на 10 років.
У тому числі, ДК "Газ України" ПАТ "Нафтогаз України" було дозволено розстрочити сплату боргу за договором від 20.12.10 №06/10-1999 (природний газ для потреб населення), з якої 17 685 224,35 грн. - основний борг, 2 804 702,54 грн. - штрафні санкції та судовий збір.
Як видно з вищенаведеного п.2 остаточне вирішення питання про розстрочення боргу залишене за ДК "Газ України" ПАТ "Нафтогаз України". Йому лише дозволено розстрочити борг, але не зобовязано. Це спростовує аргумент відповідача про те, що рішення НАК "Нафтогаз України" є обов'язковими для ДК "Газ України".
Далі, протоколом №47 встановлено порядок розстрочення заборгованості, яке повинно відбуватися "відповідно до норм чинного законодавства". Оскільки борги відопвідача встановлені судовим рішенням, єдиним способом оформлення розстрочення боргу, який відповідав би нормам чинного законодавства, є підписання мирової угоди сторін (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України). Такої угоди відповідач суду не надав. Отже, немає достатніх доказів, аби твердити, що борг рестуктуризовано. Відтак, нарахування інфляційних втрат і 3% річних цілком правомірне.
Крім того, відповідач посилається на ч.6 п.3.7 Закону України "Про забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу":
На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
З тексту частини 6 видно, що закріплена в ній норма права стосується виконавчого провадження та інших заходів примусового виконання, і зовсім не забороняє нарахування інфляційних чи відсотків, так само як не забороняє вона і добровільного виконання рішення суду, що вступило в законну силу і є обов'язковим (ч.5 Статті 124 Конституції України).
Виходячи з вищенаведеного і керуючись, ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", 46006, м.Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54А (код 21155959) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (код 31301827) - 265 305 (двісті шістдесят п"ять тисяч триста пять) грн. 64 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 897 666 (вісімсот дев"яносто сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 62 коп. - 3% річних і 23 260 (двадцять три тисячі двісті шістдесят) грн. сплаченого судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повне рішення виготовлено 30 травня 2014р.
Суддя Ю.О. Чопко