АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4139/14 Справа № 2-4415/11 Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Чоха К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року, за умовами якого, позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає, тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за договором № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року - 22923,98 грн. та судові витрати по справі (а.с. 4-5).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі (а.с. 37-39).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим ставить питання про скасування з прийняттям нового про задоволення позовних вимог (а.с. 43-45).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження виконання ним умов кредитного договору щодо направлення відповідачу письмових вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту, в порядку визначеному договором. Тим самим позивачем було порушено умови укладеного з відповідачем договору щодо застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту, тому, в силу вимог ст.ст. 526, 610, 1050 ЦК України, правові підстави для задоволення даного позову відсутні.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 26843,21 доларів США на термін до 16 вересня 2012 року для купівлі автомобіля «SUBARU IMPREZA» та оплати витрат на його страхування та оформлення, а відповідач зобов'язалась повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 11-12).

Пунктом 2.3.3 кредитного договору № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року передбачено право банку на дострокове повернення кредиту, сплати винагород, комісії та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку станом на 29 червня 2011 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року склала 22923,98 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 182715,58 грн.

Дана заборгованість включає: заборгованість за кредитом у розмірі 14457,51 дол. США, або 115233,58 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; заборгованість по процентам за користування кредитом 4732,89 дол. США, або 37723,50 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; заборгованість по комісії - 939,50 дол. США, або 7488,29 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; пеня - 2794,08 дол. США, або 22270,21 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку (а.с. 7-9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України положення ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором. Частиною 2 вказаної статті передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Також, відповідно до роз'яснень, наданих у п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

Суд першої інстанції вищенаведені норми при ухваленні рішення не прийняв, не звернув увагу на те, що направлення письмового повідомлення позичальнику (відповідачу) про дострокове повернення кредиту є правом банку (позивача), а не його обов'язком.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 порушила свої зобов'язання за укладеним нею кредитним договором, що підтверджується наявною у неї заборгованістю, то у відповідності до положень цивільного законодавства України та умов укладеного договору, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року - скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DNL0AE00006836 від 17 вересня 2007 року, яка станом на 29 червня 2011 року становить 22923,98 дол. США (що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 182715,58 грн.) з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 14457,51 дол. США, або 115233,58 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; заборгованість по процентам за користування кредитом 4732,89 дол. США, або 37723,50 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; заборгованість по комісії - 939,50 дол. США, або 7488,29 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку; пеня - 2794,08 дол. США, або 22270,21 грн. за курсом НБУ на дату розрахунку.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок повернення судових витрат по справі - 2884,82 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: