269/4743/13-ц
№ 2/269/962/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 червня 2014 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі головуючого
судді НІКІШИНА Ю.В.
при секретарі КУРЕПІНОЇ М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
про визнання права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Вказує на те, що спірний житловий будинок належить йому на підставі договору купівлі-продажу будинку від 16.07.2004 року, що посвідчений нотаріально. Цей договір підлягав державній реєстрації після завершення будівництва. За договором купівлі-продажу він придбав недобудований житловий будинок. В наступний час він завершив будівництво та вирішив його зареєструвати у державного реєстратора. Звернувшись до реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції, йому відмовили у реєстрації його речових прав на спірний будинок, оскільки ним не був наданий документ, що підтверджує його речове право на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок та не надано документ, який у відповідності за законом дає право на виконання будівельних робіт. Для оформлення речових прав на земельну ділянку він звернувся до постійної комісії з питань вибору земельних ділянок, йому було запропоновано зареєструвати правовстановлюючий документ на житловий будинок. Згідно довідки управління держземагенству в м.Макіївка: земельна ділянка, на якій розташований його будинок, в оренду, власність не передавалась, належить до земель Макіївської міської ради. Для визначення технічного стану добудовано житлового будинку ним було звернуто до КП «Міськбудівництва, архітектури та проектування», згідно висновку якого житловий будинок має 100% готовність та може використовуватись для подальшої нормальної експлуатації. Для визнання права власності на житловий будинок загальною площею 112,80 кв м, в тому числі житловою 65,10 кв м і було звернуто до суду.
Відповідач надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, покладається на розсуд суду.
У судовому засіданні встановлено.
За договором купівлі-продажу від 16.07.2004 року, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жилий будинок з відповідними надвірними спорудами готовністю 51% за адресою: АДРЕСА_1. На цій земельній ділянці розташований недобудований житловий будинок «А1» та усі надвірні будівлі до нього: літня кухня «Б-1», усі службові приміщення на земельній ділянці державного фонду. Договір посвідчено нотаріально.
Відповідно до витягу з протоколу №29 від 08.08.2013 року постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів щодо можливості передачі безплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування АДРЕСА_1 гр.ОСОБА_1, останньому було запропоновано зареєструвати договір купівлі-продажу в реєстраційній службі. /а.с.6/
Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 15.07.2013 року, підтверджує, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 у власність, оренду та користування не передавалась, належить до земель Макіївської міської ради, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.
Відповідно до рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області від 12.09.2013 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в реєстрації права власності на незавершене будівництво, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, - оскільки після спливу встановленого строку для надання відповідних документів, які підтверджують речові права на земельну ділянку, на якій побудований об'єкт, та документів, що надають право на виконання будівельних робіт, - такі документи не були надані.
Згідно копії технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1, від 01.06.2004 року, на земельній ділянці, де розташовано домоволодіння є недобудований житловий будинок «А-1».
Відповідно до копії паспорту технічного обстеження основних несучих конструкцій будівлі від 08.08.2013 року, наданого КП «Містарпроект», при візуальному обстеженні житлового будинку встановлений задовільний стан конструкцій, що відповідають вимогам, що пред'являються до даних споруд. Деформацій, сколів, пошкоджень в існуючих конструкціях не виявлено. Будівля може бути використана для подальшої нормальної експлуатації без збільшення навантаження на основні несучі конструкції, без змін умов їх експлуатації при виконанні санітарних та протипожежних норм та правил діючих ДБН В 2.2-15-2005 «житлові споруди. Основні положення», ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та селищних посилень» та при умові проведення регулярного поточного ремонту. Загальна площа будинку складає 112,80 кв м, в тому числі житлова - 65,10 кв м.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
Відповідно до загальних підстав набуття право власності на новостворене майно, таке право може бути визнано за особою, яка виготовила /створила/ майно. Щодо набуття право власності на новостворене нерухоме майно /житлові будинки, будівлі, споруди, тощо/, то відповідно із статтею 331 ЦК України таке право виникає з моменту завершення будівництва та відповідно до закону підлягає державній реєстрації.
На даний час позивач звершив будівництво спірного житлового будівництва, про що свідчить паспорт технічного обстеження основних несучих конструкцій будівлі від 08.08.2013 року, наданого КП «Містарпроект», та проведена судова будівельно-технічна експертиза №02/24/11/13 від 04.11.2013 року, згідно висновків якої житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 - є нерухомим майном, має 100% ступінь готовності, при будівництві не були порушені санітарно-технічні, пожежні вимоги та правила експлуатації споруди, також не встановлено порушень вимог ДБН В.В.2.2.-15-2005. «Житлові споруди», з акту про проведення інвентаризації від 4 грудня 2013 року убачається, що загальна площа будинку літ. А-1 становить 117,70 кв м, у тому числі житлова 66,50 кв м.
Статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
При цьому визначено загальне правило, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.
Виключенням із зазначеного загального правила містить п.5 вказаної статті, відповідно до якого, на вимогу власника земельної ділянки (користувача) суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
Згідно «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 від 22.06.2011 року державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить зокрема державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна. Пункт 25 зазначеного порядку закріплює, що у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право. Серед документів, на підставі яких державний реєстратор оформлює право власності, є рішення суду.
Таким чином, проаналізувавши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, на якій було побудовано спірний житловий будинок була виділена попереднім власникам житлового будинку в користування, тому у відповідності ст. 120 ЗК України, також перейшла в користування і позивачу при придбанні нерухомого майна. Тому на підставі ст. 376 ЦК України суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на завершений будівництвом житловий будинок площею 117,70 кв м, в тому числі житловою 66,50 кв м, оскільки це не порушує прав інших осіб.
Крім того, за висновком судової будівельно-технічної експертизи вартість житлового будинку становить 129 886 грн., тому з позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 298,86 грн., оскільки відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» при заявлені позовних вимог майнового характеру сплачується 1% від ціни позову. Тому у відповідності вимог ст.88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню доплата до сплаченого судового збору у розмірі 1 069,46 грн. на користь держави.
На підставі ст.376,328, 392 ЦК України, ст. 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 117,70 кв м, в тому числі житловою 66,50 кв м, розташований за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в якості доплати до сплаченого судового збору грошову суму у розмірі 1069,46 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю. В. Нікішин