Справа № 2-2237/11

Провадження № 22-ц/779/1632/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Шалаути Г.І., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2014 року подання відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по сплаті заборгованості по отриманому кредиту в розмірі 838 887,72 гривень згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Апелянт у скарзі зазначає, що державним виконавцем не була обґрунтована необхідність застосування до неї додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. Необхідність обмежувати її право виїзду за кордон відсутня, оскільки на її майно накладений арешт, є заборона на його відчуження і незалежно від місця перебування іпотечне майно може бути безперешкодно реалізоване у встановленому порядку без її безпосередньої участі. Державним виконавцем не було надано доказів суду про ухилення нею від виконання свого зобов'язання, зокрема, щодо можливого вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду чи за час виконання рішення вона виїжджала за межі України, що призвело до виникнення заборгованості або безпідставно не з'являлась на виклики державного виконавця. Обмеження у праві виїзду за кордон не сприятиме виконанню судового рішення, а позбавлятиме її можливості поїхати в іншу країну на тимчасові роботи з метою погашення кредиту.

Вислухавши апелянта, яка вимоги скарги підтримала, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 838 887, 72 гривень не виконано, тому є необхідність тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції Коцаби Т.М. від 21 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого 23 грудня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 838 887,72 гривень заборгованості за кредитним договором та постановою від 29 серпня 2013 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_2

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Вирішуючи подання державного виконавця про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» N 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Суд першої інстанції повинен був взяти до уваги, що ухилення - це навмисне чи інше свідоме невиконання обов'язків, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатись винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, а не лише за наявності невиконаного зобов'язання, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що у поданні державним виконавцем не зазначено доказів про навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов'язків, не з'ясував у державного виконавця, які конкретно вимоги не виконала боржник, від яких дій ухилилась, як саме перешкоджала проведенню стягнення боргу за рахунок іпотечного майна, тому помилково, за обставин на які посилався державний виконавець, обмежив право ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

У зв'язку з тим, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволення подання головного державного виконавця.

Керуючись ст. 11, 12 ЗУ «Про виконавче провадження» ст. ст. 218, 307, 312-315, 377-1 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 лютого 2014 року скасувати та постановити нову.

В задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Г.І. Шалаута

А.І. Шишко