АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6326 Головуючий у 1-й інстанції: Дзямко О.П.
2006 р. Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Еєлки В.Ю.,
Суддів: Онищенко Е.А..
Кримської О.М.,
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства „Енергодарський міський ринок" на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від "18" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства „Енергодарський міський ринок", третя особа - ОСОБА_2, про скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що наказом НОМЕР_1 по КП „Енергодарський міський ринок" її звільнено з посади начальника відділу кадрів КП „Енергодарський міський ринок" з 03.05.2006 року за прогул без поважних причин, тобто по ст. 40 п. 4 КЗпП України. ОСОБА_1 вважає таке звільнення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки наказом по КП „Енергодарський міський ринок" НОМЕР_2 позивачу була надана, згідно графіка, щорічна відпустка з 15.02.2006 року по 10.03.2006 року, проте вона не використала через хворобу.
Відповідно ст. 80 КЗпП України, 29.04.2006 року позивач звернулась до директора ринку Малахова СІ. з письмовою заявою про надання їй щорічної відпустки з 03.05.2006 року, на що отримала згоду останнього. На цей час відбулась зміна директора ринку.
10.05.2006 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення після закінчення відпустки, проте новий директор ринку ОСОБА_2 не визнав наказів Малахова СІ. та звинуватив позивача в прогулах.
29.05.2006 року ОСОБА_1 вийшла на роботу, проте в цей же день була звільнена через прогули з 03.05.2006 року по 15.05.2006 року, крім того, їй було відмовлено в оплаті лікарняного листка з 16.05.2006 року по 26.05.2006 року.
Просила суд скасувати наказ НОМЕР_1 по КП „Енергодарський міський ринок" та поновити її на посаді, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яка виразилась в хворобі та додаткових зусиллях для нормальної організації життя.
В ході судового розгляду позивач та її представник уточнили свої позовні вимоги та просили суд стягнути на користь позивача суму неоплаченої відпустки з 03.05.2006 року по 27.05.2006 року в розмірі 1444 грн. 83 коп., 1500 грн. не отриманої матеріальної допомоги згідно наказу НОМЕР_2, 764 грн. 91 коп. неоплаченого лікарняного НОМЕР_3 та середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 3824 грн. 55 коп., а також звільнити її з роботи через скорочення штату, оскільки посада начальника відділу кадрів, згідно внесених змін до штатного розкладу, відсутня.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 серпня 2006 року позовну заяву задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кадрів КП „Енергодарський міський ринок". Стягнуто з КП „Енергодарський міський ринок" на користь ОСОБА_1 1444 грн. 83 коп. за неоплачену відпустку, 1500 грн. не одержаної матеріальної допомоги, 764 грн. 91 коп. за неоплачений лікарняний НОМЕР_3, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 3824 грн. 55 коп. та 3000 грн. моральної шкоди. Всього 11044 грн. 23 коп.
В останній частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП „Енергодарський міський ринок" матеріальну шкоду у зв'язку з оплатою ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в сумі 3824 грн. 55 коп. та 3000 грн. за відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням та судовий збір на користь держави за подачу позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 80 грн. 44 коп., 30 грн. для оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ в суді та 150 грн. судового збору на користь держави за відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 31 серпня 2006 року задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення описок.
Внесено виправлення в мотивувальну та резолютивну частини рішення суду від 18 серпня 2006 року в розрахунки сум, які підлягають стягненню, а саме, стягнуто з КП „Енергодарський міський ринок" на користь ОСОБА_1 1431 грн. 84 коп. за неоплачену відпустку, 1500 грн. не отриманої матеріальної допомоги, 980 грн. 46 коп. за неоплачений лікарняний НОМЕР_3, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4192 грн. та 3000 грн. моральної шкоди. Всього 11104 грн. 30 коп..
В останній частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП „Енергодарський міський ринок" матеріальну шкоду у зв'язку з оплатою ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в сумі 4192 грн. та 3000 грн. за відшкодування їй моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, КП „Енергодарський міський ринок" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Районним судом встановлено, що наказом по КП «ЕМР» НОМЕР_2 начальнику відділу кадрів ОСОБА_1 згідно графіка, була надана щорічна відпустка з 15.02.2006 року по 10.03.2006 року, яку позивачка не використала у зв'язку з хворобою. Після одужання , 29 квітня 2006 року керівництвом підприємства , а саме директором Малаховим СІ. , ОСОБА_1 надана щорічна відпустка з 03.05.2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі районний суд, даючи аналіз ч.4 ст. 40 КЗоТ України та посилаючись на п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року виходив з того, що позивачка була відсутня на роботі за період часу з 03 травня 2006 року по 29 травня 2006 року з поважних причин, оскільки знаходилася в щорічної відпустці, яку погодила з керівництвом .
Проте такі висновки не відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.
Приходячи до висновку про те, що ОСОБА_1 погодила щорічну відпустку з керівництвом підприємства , районний суд не дав оцінки і не звернув уваги, що Малахов СІ., на день звернення позивачки 29 квітня 2006 року не був директором КП «ЕМР» і не мав права вирішувати питання про надання їй відпустки.
Згідно розпорядження міського голови по особовому складу за НОМЕР_4 , яке міститься в матеріалах справи , на підставі рішення Енергодарського районного суду від 31.10.2005 року поновлено на посаді директора КП «ЕМР» з 31.10.2005 року ОСОБА_2 , якому наказано стати до роботи з 21.04.2006 року (л.с. 80 ).
Позивачка не могла не знати про ці обставини , а в іншому випадку, як керівник відділу кадрів підприємства, повинна була дізнатися, хто є директором ринку, після чого вирішувати питання в перший робочий день, про правомірність своїх вимог що до відпустки.
Посилаючись на вищезазначену Постанову пленуму Верховного Суду України районний суд не застосував його положення відносно того , що передбаченим п. 4 ст. 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин ( наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим органом днів відгулів, чергової відпустки
Наказ про надання відпустки ОСОБА_1 не видавався, і в будь якому
випадку, позивачка без його ознайомлення не мала права не виходити до роботи.
Колегія суддів приходить до висновку , що позивачка, яка була відсутня на роботі з 03.05.2005 року без поважних причин, скоїла прогул.
Таким чином, з огляду на вищенаведене колегія вважає, що звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст. 40 КЗпП в зв'язку з прогулом відповідає вимогам трудового законодавства. Підстав для скасування наказу НОМЕР_1 колегія не вбачає.
Підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної шкоди немає.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне з постановою нового рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 307,309,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Енергодарський міській ринок" задовольнити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від "18" серпня 2006 року по цій справі скасувати, та ухвалити нове рішення наступного змісту:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства „Енергодарський міський ринок" про скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.