УКРАЇНА
Справа № 421/2169/14-ц
Провадження № 4-с/421/5/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2014року м. Первомайськ
Первомайський міський суд Луганської області у складі : головуючого судд Суббота М.І.
при секретарі Карпінчик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайськ матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Лавренко М.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулася до Первомайського міського суду із зазначеною скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Артемівського ВДВС Луганського МУЮ щодо виконання судового рішення № 421/1627/13ц, виданого Первомайським міським судом 16.12.2013р., за яким з ОСОБА_4 було стягнуто на користь ОСОБА_2 12450грн., у якості відшкодування моральної шкоди і 15.04.2014р. судом було видано відповідний виконавчий лист.
У скарзі зазначено, що у червні 2014 року стягувачем зазначений виконавчий лист був переданий для примусового виконання до Артемівського ВДВС Луганського МУЮ, а 12.06.2014 року державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Лавренко М.М., винесено постанову ВП № 43614044 про відмову у відкритті виконавчого провадження, де зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - не зазначено індивідуальний ідентифікаційний код боржника.
Скаржник, вважаючи постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу незаконною, такою, що суперечить ст.ст.18,26 Закону України «Про виконавче провадження», просить суд визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати вказану постанову та зобов'язати Артемівський ВДВ Луганського МУЮ відкрити виконавче провадження.
Заявник ОСОБА_2 просила скаргу розглянути без її участі.
Представник Артемівського ВДВС Луганського МУЮ до суду не з»явився.
Суд, дослідивши матеріали скарги, оцінивши надані докази вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом з наданих матеріалів справи, 15.04.2014р. Первомайським міським судом був виданий виконавчий лист, згідно якого з ОСОБА_4 було стягнуто на користь ОСОБА_2 12450грн., у якості відшкодування моральної шкоди.
При поданні до суду заяви про видачу зазначеного виконавчого листа, стягувачем не були надані відомості про присвоєння боржнику ідентифікаційного номеру, не надавалися такі дані ним і не були встановлені у процесі розгляду даної справи, стягувачу судом був виданий виконавчий документ по справі, зміст якого відповідає вимогам, зазначеним у ст.369 ЦПК України, ст.18 ЗУ „ Про виконавче провадження ", а вказати відомості про ідентифікаційний номер боржника суд не мав можливості, оскільки такі відомості суду не були відомі.
Як убачається з постанови ( л.с.7), 12.06.2012 року державним виконавцем державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Лавренко М.М., 12.06.2014 року винесено постанову ВП № 43614044 про відмову у відкритті виконавчого провадження, де зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - не зазначено індивідуальний ідентифікаційний код боржника.
Суд зазначає, що виконання рішення є кінцевим етапом юрисдикційної (правозахисної) діяльності. Без реалізації цієї стадії (етапу) втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів (осіб), які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, територіальних громад чи держави. Важливими ознаками рішення суду є загальнообов'язковість та реалізованість.
У відповідності до статті 2 Закону України " Про державну виконавчу службу " правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України "Про державну виконавчу службу", інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 ч.5 Конституції України, передбачено, що судові рішення є обов»язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV /Редакція від 06.05.2012, підстава 4650-17/, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, що видаються судами.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV /Редакція від 06.05.2012, підстава 4650-17/, у виконавчому документі повинні бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.26 цього ж Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
В статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про судовий захист прав сторін виконавчого провадження при здійсненні виконавчих дій, що є реалізацією закріпленого ст. 55 Конституції України положення про гарантію кожному судового захисту його прав і свобод, про можливість оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином , виходячи із системного аналізу чинного законодавства та нормативних актів, якими регламентуються вимоги до виконавчих документів, передбачені права та обов'язки державного виконавця, постанова державного виконавця Лавренко М.М. від 12.06.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі невідповідності ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», п.3.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом МЮУ 02.04.2012 № 512/5 є такою, що не відповідає вище зазначеному закону.
Виходячи із завдань державної виконавчої служби, враховуючи, що мається судове рішення, яке набрало чинності і є обов'язковим для виконання на території України, оцінюючи вказані докази у сукупності, суд вважає, що дії державного виконавця щодо відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду є неправомірними, такими, що суперечать ст.18, ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», тому скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.3,5,6,18,19,26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.3,10,11,15,60,79, 88,197, 209,210,383-389 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірною постанову державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Лавренко М.М. від 12.06.2014 року ВП № 43614044, про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 2/421/517\ 2013 виданого Первомайським міським судом Луганської області 15.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 12450грн., у якості відшкодування моральної шкоди та зобов»язати державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ прийняти виконавчий лист та відкрити виконавче провадження по ньому.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Суббота М.І.