АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6248                                  Головуючий у 1-й Інстанції; Громов ІЗ,

2006 р.                                             Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«20» листопада 2006 р.                                                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                     Бєлки В.Ю.,

Суддів:                                                 Онищенка Е.А.,

Кримської О.М.,

При секретарі: Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "29" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.07.1989 року перебувала в шлюбі з відповідачем. 01.07.2006 року шлюб було розірвано відділом РАЦС Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, яка постійно мешкає з матір'ю .

Оскільки ОСОБА_1 має постійне місце роботи і в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу, позивач просила суд стягнути аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частині усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму встановленого діючим законодавством на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, 1967 р.н., на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 15.11.1989 р.н., у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму встановленого діючим законодавством для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи з 27 липня 2006 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовій збір в доход держави в сумі 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, витрати на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду оправи в розмірі 07 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд виходив з того що, відповідач як батько неповнолітнього ОСОБА_3, зобов'язаний згідно ст. 180 СК України утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення повноліття.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, який працює, має постійний заробіток, але добровільно грошові кошти на утримання дитини не надає.

Данні обставини підтверджені в судовому засіданні неповнолітньою дитиною.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 27 липня 2006 року до її повноліття.

Посилання апеляційної скарги на те, що дитина проживає разом з батьком і знаходиться на його грошовому утриманні спростовуються поясненнями самого неповнолітнього. Доводи стосовно того, що в теперішній час в провадженні у виконавця знаходиться виконавчий лист виданий судом на стягнення аліментів на ту же дитину, є не обґрунтованими, оскільки даний лист виконується у зв'язку з виниклою заборгованістю по аліментам за минулий час. Дане стягнення припинено за судовим рішенням і тому позивачка за новими , наступними обставинами, звернулася повторно до суду.

Таким чином доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "29" серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: