Головуючий у 1 інстанції: Стиран В.В. Справа № 22-а-7360/08
Суддя-доповідач: Нікулін О.А.
донецький апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 року місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів апеляційного суду: Ханової Р.Ф,. Бадахової Т.П.
при секретарі судового засідання: Чуріковій Я.О.
З участю сторін: позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Управляння Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Хребтань Н.М., діючого за довіреністю.;
|
розглянувши апеляційну скаргу |
Управляння Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки |
|
|
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
05 травня 2008 року |
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки |
|
про |
Перерахунок і виплату пенсії; |
|
|
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про перерахунок і виплату пенсії, були задоволені частково.
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміни з наступних підстав, в наступному обсязі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 належить до 1-ої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 01.06.1994 року, та позивачу була встановлена третя група інвалідності, згідно довідки МСЕК серія НОМЕР_2 у зв»язку з захворюванням, пов»язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 9, 12).
Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1. оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії-1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії-1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесено до першої категорії.
Частина четверта ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, тобто, даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного закону встановлено нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання представника відповідача на частину 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач при визначенні розміру пенсії позивачу керувався розміром 19,91 грн. та 22,30 грн., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03 січня 2002 року № 1 ( зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року ), суд не приймає о уваги, оскільки ототожнювати порядок нарахування пенсій і розмір нарахування виплат в силу різного правового навантаження цих понять та їх значень - неможливо.
Відповідно до вимог ст. ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст.17 ЗУ № 2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки позиція відповідача не ґрунтується на нормах закону.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки неправомірними та зобов'язав відповідача зробити перерахунок пенсій позивача.
Колегія суддів вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших, ніж це передбачено законом є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25.07.2008 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2008 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про перерахунок і виплату пенсії, було задоволено частково -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: /підписи/ Р.Ф.Ханова
Т.П.Бадахова
З оригіналом згідно.
Суддя: