11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3000/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю сторін: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання неправомірним рішень, скасування постанов про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - Позивач або ПАТ „Луганськгаз") до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Відповідач або ВДВС) про визнання неправомірним рішень, скасування постанов про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.08.2013 року відповідно до вимог ст.ст. 18,19,25 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39325149 про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" коштів в сумі 1000,00 грн. на підставі виконавчого листа від 06.08.2013 року № 2-1209 та надано позивачу 7-денний строк для самостійного виконання рішення, що зазначено у постанові та повідомлено про наслідки невиконання рішення суду.

22.08.2013 року відповідачем винесено постанову № 39325149 про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" виконавчого збору у сумі 100,00 грн.

14.02.2014 року відповідачем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 39325149 від 22.08.2013 року про стягнення з ПАТ «Луганськгаз» на користь Ленінського ВДВС Луганського МУЮ виконавчого збору у розмірі 100,00 грн., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42098477 від 14.02.2014 року.

Позивач зазначив, що постанову № 39325149 від 22.08.2013 року про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" виконавчого збору у сумі 100,00 грн. підприємство не отримувало. Про існування вказаної постанови позивачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 39325149.

Позивач вважав, що відповідач позбавив його права та можливості виконати рішення самостійно протягом встановленого для добровільного виконання часу, що в подальшому призвело до негативних наслідків для позивача у вигляді винесення постанови від 22.08.2013 року ВП № 39325149 та постанови про відкриття провадження від 14.02.2014 року ВП№ 42098477 про стягнення з підприємства виконавчого збору.

З підстав викладених у позові позивач просив суд визнати незаконними дій та бездіяльність посадових осіб Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо прийняття рішення про стягнення виконавчого збору у розмірі 100,00 грн. від 22.08.2013 року ВП № 39325149, визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 100,00 грн. від 22.08.2013 року ВП № 39325149.

У подальшому позивачем подано уточнення до позовних вимог, з урахуванням яких остаточні позовні вимоги позивача викладені як визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 100,00 грн. від 22.08.2013 року ВП № 39325149.

Представники сторін у судове засідання не з'явились. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 191). Причини неявки належним чином повідомленого про дату, місце і час судового засідання представника відповідача суду не відомі.

26.05.2014 року представником відповідача надано суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с. 74-77).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", код ЄДРПОУ 05451150, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.05.1994 року за № 13821050020002601 (а.с. 51-61)

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2013 року на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 2-1209 виданий Перевальським районним судом Луганської області про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 1000,00 грн.(а.с. 87).

15.08.2013 року відповідно до вимог ст.ст. 18,19,25 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39325149 про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" коштів в сумі 1000,00 грн. на підставі виконавчого листа від 06.08.2013 року № 2-1209 та надано позивачу 7-денний строк для самостійного виконання рішення, що зазначено у постанові та повідомлено про наслідки невиконання рішення суду (а.с. 30).

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2013 року направлена відповідачем до ПАТ „Луганськгаз" 19.08.2013 року рекомендованим листом без поштового повідомлення (а.с. 29).

Доказів отримання позивачем зазначеної постанови від 15.08.2013 року відповідачем суду не надано.

У зв'язку з тим, що позивачем не було виконано вимоги постанови від 15.08.2013 року самостійно протягом встановленого для добровільного виконання часу, 22.08.2013 року відповідачем винесено постанову № 39325149 про стягнення з ПАТ „Луганськгаз" виконавчого збору у сумі 100,00 грн. (а.с. 35).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З наведеного вбачається, що боржник повинен отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та, як слід, вчинити дії з її виконання або відмовитися від її виконання з повідомленням причин невиконання або без будь-якого повідомлення таких причин.

Обов'язковою умовою вчинення дій з примусового виконання рішення є обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження.

Боржник має право самостійно виконати рішення та лише невикористання такого права є підставою для його примусового виконання.

Державний виконавець на час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору повинен встановити, що має місце свідоме невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Контроль за отриманням поштової кореспонденції, якою направляється постанова про відкриття виконавчого провадження, є засобом встановлення факту ухилення від виконання рішення, а не засобом контролю за діями боржника.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" в постанові про відкриття виконавчого провадження відповідачем було надано строк на самостійне виконання рішення боржником сім днів з моменту винесення постанови, але доказів отримання позивачем постанови від 22.08.2013 року ВП № 39325149 відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач позбавив позивача права та можливості виконати рішення самостійно протягом встановленого у оскаржуваній постанові часу, що в подальшому призвело до негативних наслідків для позивача у вигляді винесення постанови від 22.08.2013 року ВП № 39325149.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство Господарського суду Луганської області від 10.01.2013 року у справі №913/105/13-г порушено справу та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.120-121).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

10.06.2013 року ухвалою Господарського суду Луганської області заяву ПАТ "Укртрансгаз" про порушення справи про банкрутство боржника - залишено без розгляду та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з тим, що ініціюючий кредитор - ПАТ "Укртрансгаз" не виконав вимоги ухвали Господарського суду Луганської області від 20.05.2013 року щодо публікації в 10-денний строк в газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство боржника (а.с. 122-124).

20.08.2013 року ухвалою Господарського суду Луганської області скасовано ухвалу від 10.06.2013 року по справі №913/105/13-г (а.с. 125-135).

У зв'язку із скасуванням ухвали Господарського суду Луганської області від 10.06.2013 року, дія мораторію була відновлена та, відповідно, мораторій діяв без переривання з 10.01.2013 року до 30.10.2013 року.

18.07.2013 року, 19.07.2013 року, 28.08.2013 року позивачем направлено відповідачу заяви № 01-25.1/1971, № 01-25.1/1986, № 01-25.1/2334про зупинення виконавчих проваджень щодо стягнень накладених на підприємство які перебувають на виконанні у ВДВС, та направлені копії ухвал Господарського суду Луганської області від 10.01.2013 року та від 20.08.2013 року, що підтверджується листом № 01-25.1/139 від 17.01.2013 року (а.с. 185-188).

29.08.2013 року відповідачем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №39325149 (а.с. 83). Проте, обставини, які обумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи ухвалу Господарського суду Луганської області від 20.08.2013 року по справі №913/105/13-г, діяли на момент відкриття виконавчого провадження, а саме - 15.08.2013 року.

23.10.2013 року позивачем сплачено суму стягнення за виконавчим провадженням від 15.08.2013 року № 441/7, що підтверджується платіжним дорученням № 10/286 від 23.10.2013 року, та свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі (а.с. 12, 85).

30.12.2013 року постановою про закінчення виконавчого провадження відповідачем завершено виконавче провадження № 441/7 за п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з його виконанням (а.с. 86).

Таким чином, з часу відкриття виконавчого провадження і до моменту самостійного виконання рішення суду позивачем (23.10.2013 року) діяли обставини при яких виконання рішення було не обов'язком боржника, а тільки правом. Судом встановлено, що відповідачем з часу відкриття виконавчого провадження не було вчинено жодних дій направлених на примусове виконання рішення суду за виконавчим провадженням № 441/7 від 15.08.2013 року передбачених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Саме під час знаходження позивача, як боржника, в стадії банкрутства останнім були сплачені грошові кошти на виконання постанови від 15.08.2013 року.

Суд дійшов висновку, що відповідач не перевіривши отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2013 року, будучи обізнаним про те, що у відношенні ПАТ „Луганськгаз" відкрито справу про банкрутство, та останній перебував під дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, виніс постанову від 22.08.2013 року про стягнення з позивача виконавчого збору.

Зазначену постанову про стягнення з позивача виконавчого збору від 22.08.2013 року ВП № 39325149 позивачем, на момент вирішення справи по суті, не отримано, що також є порушенням з боку відповідача. Зазначений факт підтверджується витягами з журналу вхідної кореспонденції підприємства (а.с. 143-182).

14.02.2014 року відповідачем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 39325149 від 22.08.2013 року про стягнення з ПАТ «Луганськгаз» на користь Ленінського ВДВС Луганського МУЮ виконавчого збору у розмірі 100,00 грн., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42098477 від 14.02.2014 року (а.с. 37).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є виконавчим документом, проте вона не відповідає вимогам встановленим до виконавчих документів відповідно до ст. 18 цього Закону, а саме відсутні певні реквізити: дата набрання чинності документу, строк пред'явлення до виконання.

Вказане свідчить, що прийняття відповідачем постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та постанови про відкриття провадження про стягнення виконавчого збору є неправомірним, оскільки ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи обставини отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2013 року, зупинення виконавчого провадження та перебування боржника в стані банкрутства, у відповідача були відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору, так як державним виконавцем не вчинялись дій передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з примусового виконання рішення, тим самим відповідачем не були понесені витрати, пов'язані з організацією та проведенням цих дій (ст. 41 цього Закону).

З урахуванням викладеного уточнені позовні вимоги щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 22.08.2013 року ВП№ 39325149 підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, задовольнити повністю.

Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції ВП № 39325149 від 22.08.2013 року про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" виконавчого збору в сумі 100,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (код ЄДРПОУ 05451150) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову суду у повному обсязі складено та підписано 08 липня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін