Головуючий у 1 інстанції: Мясоєдова С.С. Справа № 22-а-7015/08
Суддя-доповідач: Нікулін О.А.
донецький апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2008 року місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
суддів апеляційного суду: Сухарька М.Г.,Гаврищук Т.Г.
при секретарі судового засідання: Безруковій В.М.
З участю сторін: позивача ОСОБА_1., представник відповідача Управляння Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області до апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.;
|
розглянувши апеляційну скаргу |
Управляння Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області |
|
|
|
|
на постанову |
Луганського окружного адміністративного суду |
|
від |
06 травня 2008 року |
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області |
|
про |
Визнання дій посадових осіб УПФУ в м. Брянка Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії; |
|
|
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій посадових осіб УПФУ в м. Брянка Луганської області незаконними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, було задоволено частково.
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідача по справі, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав, в наступному обсязі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1належить до 1-ої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 11.03.1998 року, та позивачу була встановлена 2 група інвалідності, згідно посвідчення серія НОМЕР_2 від 25 березня 2004 року, у зв»язку з захворюванням, пов»язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10-11).
Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1. оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії-1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії-1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесено до першої категорії.
Частина четверта ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, тобто, даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного закону встановлено нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання представника відповідача на частину 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач при визначенні розміру пенсії позивачу керувався розміром 19,91 грн., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03 січня 2002 року № 1 ( зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року ), суд не приймає до уваги, оскільки ототожнювати порядок нарахування пенсій і розмір нарахування виплат в силу різного правового навантаження цих понять та їх значень - неможливо.
Відповідно до вимог ст. ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст.17 ЗУ № 2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки позиція відповідача не ґрунтується на нормах закону.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області незаконними та зобов'язав відповідача зробити перерахунок пенсій позивача.
Колегія суддів вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших, ніж це передбачено законом є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку, відносно того, з якого моменту треба здійснити перерахунок пенсії позивачу, оскільки на підставі ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, у разі виникнення прав на підвищення пенсії - її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма документами подано ним після 15 -го числа.
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що заява позивача про перерахунок пенсії до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області була подана 25.10. 2007 року.
Таким чином, перерахування пенсії ОСОБА_1 необхідно зробити з 01 листопада 2007 року, саме в цій частині постанова суду і підлягає зміни.
Постанова в повному обсязі виготовлена 18.07.2008 року.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.2 ч.1 ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія; -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2008 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області про визнання дій посадових осіб УПФУ в м. Брянка Луганської області незаконними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, було задоволено частково - змінити.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області зробити перерахунок пенсій позивача ОСОБА_1 з 01.11.2007 року.
В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді:
М.Г.Сухарьок
Т.Г.Гаврищук