АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 6604 Головуючий у 1-й інстанції: Носик М.А.
2006р. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації (далі - УПтСЗН Василівської РДА)
на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Василівської РДА про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПтСЗН Василівської РДА про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.
В позовній заяві зазначав, що він є інвалідом війни 1-ї групи і відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", щорічно до 05 травня, йому повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 2003-2005 роки у сумі 3893 грн.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено .
Стягнуто з УПтСЗН Василівської РДА на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 3893 грн. за період 2003-2005 роки.
В апеляційній скарзі УПтСЗН Василівської РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 1-ї групи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни 1-ї групи мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Суд дав належну оцінку запереченням відповідача і його посилання на відсутність достатніх коштів на виплату одноразової грошової допомоги пославшись на вимоги ст.22 Конституції України про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової допомоги в повному обсязі не позбавляє інваліда війни 1-ї групи такої допомоги.
Крім того, слід зазначити, що безпосередньо самим Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю коштів на фінансування.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої у 2003-2005роках грошової допомоги, суд першої інстанції в обґрунтування зазначених висновків ніяких доводів не навів.
Між тим, ст.99 п.2 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом
Згідно п.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач ні в адміністративному позові, ні в судовому засіданні в порядку п.1 ст. 102 КАС України не заявляв клопотання про поновлення порушеного строку звернення до суду з вимогами про стягнення в 2003 - 2005 роках як учаснику бойових дій грошової допомоги.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає необхідним рішення місцевого суду змінити, стягнути з відповідача на користь позивача грошову допомогу як учаснику бойових дій, недоплачену йому в 2005році в сумі 2920 грн.
Доводам апеляційної скарги про те, що Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної держадміністрації є неналежним відповідачем, місцевий суд дав належну оцінку посилаючись на те, що виплату разової грошової допомоги інваліду війни I-ї групи згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда війни.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Василівської РДА про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги змінити:
"Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2920 грн.(дві тисячі дев'ятсот двадцять грн.) в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі, як інваліду війни 1-ї групи за 2005 рік".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: