Єдиний унікальний номер (справа №) 216/5882/13-ц

Номер провадження у суді 2-п/216/26/14

УХВАЛА

.

08 липня 2014 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

при секретарі судового засідання Марущак І.А.,

за участю:

представника позивача - Ягодки О.О.,

представника відповідача 2 - ОСОБА_3,

відповідач 1 не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року у справі № 216/5882/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, відповідач 2 у справі, просив скасувати заочне рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року у справі № 216/5882/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Мотивував свою заяву такими доводами:

1) ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про судові засідання у справі;

2) у справі відсутні докази про правонаступництво ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» по відношенню до ЗАТ «Донгорбанк»;

3) позивач задовольнив свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (комплекс споруд за адресою: м. Кривий Ріг, буд. 4-а);

4) договір поруки в силу п.4.2 його умов та ст.559 ЦК України є припиненим;

5) порушено строк позовної давності нарахування неустойки.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 ОСОБА_3 наполягала на задоволенні заяви, представник позивача Ягодка О.О. заперечував.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що у заяву слід залишити без задоволення з підстав.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом не встановлено жодної із підстав цієї норми.

Доводи заявника спростовуються таким:

1) відповідач належним чином повідомлявся про усі судові засідання, про що свідчать матеріали справи (т.1 а.с. 47, 52-54, 60, 61);

2) позивач є правонаступником ЗАТ «Донгорбанк», що підтверджено витягом із статуту (а.с. 39 тильна сторона), а також спеціальним витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.05.2014 року, отриманого судом (а.с. 108, 109);

3) згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 33 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду. Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 вересня 2013 р. у справі № 6-73цс13). Дана постанова Верховного Суду України обов'язкова для суду першої інстанції в силу ст.360-7 ЦПК України. Існування рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором паралельно із виконавчим провадженням про виконання стягнення на предмет іпотеки не суперечить закону та можливе до моменту фактичного припинення зобов'язання, тобто до моменту виконання боржником свого зобов'язання чи добровільно чи в порядку примусового виконання;

4) доводи заявника про необхідність застосування ст.559 ЦК України не підтвердились.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк виконання основного зобов'язання не настав, оскільки згідно п.2.1 кредитного договору №84/08ФЛ від 25.02.2008 року та графіку повернення кредиту - додаток №1 таким строком є період з 26.01.2021 по 23.02.2021 року.

Суд вважає, що у розумінні ч.4 ст.559 ЦК України в даних фактичних обставинах строком виконання основного зобов'язання є час, визначений графіком або останній платіж кредитора, яким повністю погашається заборгованість за усіма платежами за кредитним договором, тобто цей момент у часі може бути раніше або пізніше часу, визначеного графіком, або момент у часі, коли договір розірваний (в односторонньому порядку або судом).

При цьому суд не ототожнює строк виконання основного зобов'язання із моментом, коли у кредитора виникло право вимагати достроково повернути всю суму кредиту.

Так, своєю вимогою від 28.12.2012 року (а.с. 30) банк вимагає достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування ним та повідомляє, що остаточна сума процентів, що підлягає сплаті за користування кредитом буде розрахована в день повного дострокового повернення кредиту. Тобто, договір є чинним, він не розривався, продовжує свою дію.

На думку суду в силу правової природи кредитного договору строк виконання основного зобов'язання через порушення умов договору з боку позичальника автоматично відтерміновується на час, поки позичальник не усуне допущені ним порушення в рамках затвердженого графіку і не повернеться до виконання своїх зобов'язань у розмірі та часі, встановленому графіком.

Суду не надано доказів розірвання кредитного договору, а тому строк виконання основного зобов'язання не настав.

5) Неустойка (пеня) нарахована за останній рік перед моментом подачі позову, тобто з 11.08.2012 року по 10.07.2013 року, що відповідає п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. Стаття 232 ГК України (щодо нарахування штрафних санкцій), оскільки позичальником є фізична особа - громадянин, а не суб'єкт господарювання (суб'єкт підприємницької діяльності) на дані відносини не поширюється.

Керуючись п.1) ч.3 ст.231 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Залишити заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року у справі № 216/5882/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст складено 14 липня 2014 року.

Суддя Мазурчак В.М.