РІШЕННЯ
іменем України
18 грудня 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючого), Боднар О.В., Куцина М. М. , при секретарі Довбака Т.О., з участю представника апелянта Гусака С. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» (далі ВАТ) на рішення Міжгірського районного суду від 16 жовтня 2007 року, -
встановила:
У вересні 2007 року ВАТ звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2499, 93 грн.
Вимоги мотивувало тим, що 15 червня 2005 року, під час перевірки дотримання споживачами правил користування електричною енергією, в будинку відповідачки (АДРЕСА_1) була виявлена змонтована прихована розетка зі схованою проводкою. При навантаженні цієї розетки лічильник не працював, а спожита електроенергія не обліковувалася. Про дане правопорушення був складений акт № 44027 та нараховані збитки на суту 2499, 93 грн. Відповідачка борг визнала і 29 листопада 2005 року між ВАТ та нею була укладена угода про поетапне погашення боргу. Умови угоди відповідач не виконує.
Посилаючись на дані обставини ВАТ просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача 2499, 93 грн. збитків та судові витрати по справі.
Рішенням Міжгірського районного суду від 16 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ збитки на суму 1200 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить
Справа №: 22ц-1856/07 Номер рядка статистичного звіту: 16
Головуючий у першій інстанції: Гайдур А.Ю.
Доповідач: Чужа Ю.Г.
питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції визнав доведеним факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією та розмір заподіяної цим порушенням шкоди. Визнав також наявність угоди від 29 листопада 2005 року між сторонами про погашення заборгованості, однак, зменшив розмір відшкодування збитків, посилаючись на норму права встановлену статтею 1193 ЦК України.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.
Між сторонами існують правовідносини з приводу виконання зобов'язання - угоди на погашення заборгованості перед енергопостачальною компанією (відшкодування заподіяних збитків) визнаною відповідачем (а.с. 13). Дані правовідносини є договірні, а тому застосування до них норми права передбаченої статтею 1193 ЦК України, яка регулюють позадоговірні (деліктні) зобов'язання є неправильним.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Підстави для звільнення відповідача від відповідальності, передбачені ст. 617 ЦК України відсутні, а норми, які регулюють порядок виконання зобов'язання, не надають право суду, залежно від майнового стану боржника, зменшити розмір суми, яку він має сплатити кредитору.
Оскільки відповідач має перед ВАТ зобов'язання сплачувати заподіяні ним збитки і дані зобов'язання належним чином не виконує, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини і не застосував закон який підлягав застосування, а це, згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову ВАТ в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 307, 309, 316 України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» задовольнити.
Рішення Міжгірського районного суду від 16 жовтня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
Позов ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міжгірського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» 2499 (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. шкоди та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.