Справа №22-ц-44/07

Категорія: спори про відшкодування шкоди

Головуючий в І інстанції: Веремчук Л.М.

Доповідач: Завидовська О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

«10» січня   2007 року.                                                                                   м. Луцьк.

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого              -          судді Завидовської О.Г.,

суддів                         -          Карпук А.К., Мудренко Л.І.

при секретарі             -          Грицюк О.П.

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кондратюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 листопада 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 листопада 2006 року, позивач ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи і порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Справа розглядалась судом повторно.

Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.11.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Луцьккондитер» на користь ОСОБА_11250 гривень витрат на правову допомогу. В решті позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В даному судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав і просили скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення моральної шкоди скасувати.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 березня 2006 року постановлено в позові ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (справа №2-963/06) відмовити. Питання про оплату правової допомоги адвоката, який брав участь у даній справі не вирішувалось. Як

2

вбачається з квитанції НОМЕР_1від 06.05.2005 року (а.с.2) ОСОБА_1 оплатив правову допомогу в сумі 1250 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З цих підстав суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем, внаслідок пред»явлення до нього позову про стягнення матеріальної шкоди і, що судовий розгляд зазначеної справи не дає підстав для стягнення моральної шкоди.

При таких обставинах справи та з огляду норм міжнародного права (ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод), які є частиною національного законодавства і рішень Європейського Суду з прав людини у справах: «Тома проти Люксембургу (2001 p.), «Недбала проти Польщі» (2000 p.)., «AT Данжвіля проти Франції» (2002 рік), колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Луцьккондитер» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди є адекватним засобом - справедливою сатисфакцією - для згладжування тих незручностей і душевних переживань, які міг зазнати позивач внаслідок пред»явлення до нього позову та судового розгляду зазначеної справи, а тому суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням вимог закону, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду щодо вирішення цього спору по суті.

Керуючись ст. ст. 308, 312,313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 29 листопада 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий